Справа № 357/125/24 Головуючий у суді І інстанції Клепа Т.В.
Провадження № 33/824/2201/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
09 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маліцького Олега Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Маліцького Олега Олександровича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм у ТОВ «Епіцентр К», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 05 лютого 2021 року органом 3246, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 562156 від 14 грудня 2023 року водій ОСОБА_1 14 грудня 2023 року о 23:12 год на бульварі Олександрійському в м. Біла Церква Київської області керував транспортним засобом «ВАЗ 2108» з д.н.з. НОМЕР_3 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Маліцький О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції не надано доказів щодо законності зупинки транспортного засобу, жодних порушень ПДР водій не вчиняв, що і стало підставою для відмови водія виконувати будь які вимоги працівників поліції в тому числі і проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Наведені представниками поліції підстави зупинки є надуманими, оскільки покажчик повороту ОСОБА_1 вмикав, а доказів перебування схожого авто у розшуку нами надано не було
Судом першої інстанції не надано оцінку діям поліцейських, а також доказам зібраним з порушеннями ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Відеозаписом наявним у справі підтверджується те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що має наслідком його недійсність (ч. 5 ст. 266 КУпАП)
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Маліцький О.О. підтрималидоводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати оскаржувану постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року та закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п. п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 562156 від 14 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 слідує, що 14 грудня 2023 року о 23 год 00 хв. на бульварі Олександрійському в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108» з д.н.з. НОМЕР_3 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказом у справі.
Як убачається з наявного в матеріалах справи відеозапису після зупинки ОСОБА_1 працівники поліції йому повідомили, що він при перестроюванні не увімкнув покажчик повороту та крім того схожий автомобіль перебуває у розшуку.
Під час спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, після чого працівниками поліції було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Драгер».
За результатом дослідження зазначеного відеозапису встановлено та чітко вбачається, що працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, однак ОСОБА_1 категорично відмовився пройти такий огляд, пов'язуючи з тим, що його безпідставно зупинили, а тому наголошував, що всі подальші дії неправомірні.
Працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 562156 та зачитано ОСОБА_1 суть правопорушення і його зміст, водій проставив підпис, а в протоколі про адміністративне правопорушення написав пояснення по суті порушення.
Вищезазначений відеозапис містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівників поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
До того ж, інформація, яка міститься на відеозапису, є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що зупинка водія була неправомірна є необґрунтованими, оскільки повноваження працівників поліції на зупинку транспортного засобу визначені в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», зокрема, якщо порушено водієм правила дорожнього руху і якщо транспортний засіб перебуває в розшуку.
Як вбачається з відеозапису, працівниками поліції була повідомлена ОСОБА_1 причина зупинки транспортного засобу.
Дії працівників поліції були правомірні, жодних порушень встановлено не було, діяли вони у відповідності до вимог закону та у межах своїх повноважень.
Натомість ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких доказів не містять.
Крім того, причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, а направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеоматеріалами та водієві не вручено, є неналежними.
Так, за змістом положень частин третьої, четвертою ст. 266 КУпАП підставою для направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я є попередня згода самого водія на проходження такого огляду, який згідно п. 7 розділу 1, п.п. 8, 9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я за обов'язкової участі поліцейського не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зібраними у цій справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки, а також відмовився проходити такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, що підтверджується долученим до справи відеозаписом. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 категорично відмовився проходити огляд, то в працівників поліції не було підстав оформляти для нього, як водія, направлення у відповідний медичний заклад.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалами справи доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, а тому інші доводи апеляційної скарги суд сприймає критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння створює загрозу життю та здоров'ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо неї адміністративного стягнення. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за наявності для цього підстав може дозволити особі уникнути від встановлення факту сп'яніння, а відтак і відповідальності за це.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.
За таких обставин постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, у зв'язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маліцького Олега Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб