справа № 754/17640/18
провадження № 22-ц/824/1820/2024
26 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
при секретарі Усковій Я. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року в складі судді Грегуля О. В. у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля при пожежі,
встановив:
13.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 03.06.2017 приблизно о 04 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Данькевича, 16, сталося займання автомобіля Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 , який належить відповідачуОСОБА_2 .
Внаслідок даної пожежі було пошкоджено належний йому транспортний засіб - автомобіль Tayota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно висновку пожежно-технічної експертизи №14-441 від 13.04.2018, яка проводилась в рамках кримінального провадження №12017100030007165, осередок пожежі знаходився в автомобілі Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 . Причиною виникнення пожежі є займання горючих матеріалів (гумові патрубки, шланги, ізоляція електричних проводів, пластикових елементів корпусу блоку фари тощо), в зоні осередку пожежі, внаслідок теплової дії електричної енергії ( електрична дуга) на них, у результаті виникнення короткого замикання електричних проводів електромережі автомобіля.
Згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №11-1/345 від 06.07.2017, яка проводилась в рамках кримінального провадження №12017100030007165, на наданих на дослідження зразках обвуглених речовин слідів нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів не виявлено, у межах чутливості використаних методів дослідження.
Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №3410 від 03.06.2017, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Tayota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 522 701,94 грн.
За виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку сплачено ФОП ОСОБА_3 1 000 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 522 701, 94 грн та витрати по проведенню авто технічного дослідження в сумі 1 000 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2020 року за клопотанням ОСОБА_2 , з метою з'ясування причин виникнення пожежі, призначено судову пожежно-технічну експертизу.
З огляду на те, що станом на 26.02.2021 оплату вартості експертизи відповідачем проведено не було, вищевказана ухвала суду залишилась без виконання, а матеріали справи повернуто до суду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 522 701,94 грн майнової шкоди та 1 000 грн за оплату звіту № 3410 від 03.06.2017. Вирішено питання відшкодування судових витрат. Після виплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 522 701,94 грн майнової шкоди, 1 000 грн оплати звіту № 3410 від 03.06.2017 та 5 227,02 грн судового збору, зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 автомобіль Tayota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Поставною Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року без змін.
26.05.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що після ухвалення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заявнику стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи.
Зазначив, що він, як власник автомобіля Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 , звернувся з позовом про стягнення збитків, завданих йому внаслідок недоліків продукції (дефект виробника) з Daimler AG (Даймлер АГ) та постачальника автомобіля в Україну ТОВ "Авто-Бренд".
Під час розгляду цивільної справи №754/14476/20, 26.04.2023 заявнику стало відомо, що загоряння автомобіля Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 , відбулося внаслідок діяльності людини (підпалу) і не пов'язане з функціонуванням транспортного засобу.
Згідно висновку експерта №1-15/02 пожежно-технічної експертизи від 15 лютого 2023 року Українського центру судових експертиз, причиною виникнення пожежі 03 червня 2017 року в автомобілі Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 , стало займання пароповітряної суміші, яка утворилася при випаровуванні займистої рідини з його зовнішніх поверхонь правої частини переднього та середнього бамперів, а також з дорожнього покриття автомобільної стоянки безпосередньо біля даного АТЗ, від дії на вказану суміш теплової енергії, подібної енергії полум'я сірника, запальнички, смолоскопу тощо, яка виникла внаслідок діяльності людини і не пов'язана з функціонуванням транспортного засобу.
Вважав, що вказана обставина є істотною для справи, що не була і не могла бути відомою під час розгляду даної справи.
За наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами просив скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та ухвалити нове про відмову в позові.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року задоволено клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Поновлено строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Задоволено заяву про перегляд за нововиявеними обставинами рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року.
Скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у справі №754/14476/20 за позовом ОСОБА_2 до DaimlerAG, ТОВ «Авто-Бренд» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), було отримано висновок експерта №1-15/02 за результатами проведення пожежно-технічної експертизи.
Висновки експертів, покладені в основу судового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, та висновок експерта №1-15/02 за результатами проведення пожежно-технічної експертизи, складений 15.02.2023 у справі №754/14476/20, стосуються однієї і тієї ж події, є ймовірними і по суті протилежними. Висновок експерта №1-15/02 має істотні обставини для правильного вирішення справи, що не були встановлені судом під час розгляду справи та не були і не могли бути відомі відповідачу.
Після оцінки аргументів заявника суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність тієї обставини, що саме відповідач має нести відповідальність за виникнення пожежі та цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок пожежі.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про необхідність його поновлення.
05.09.2023 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції за результатами розгляду справи виніс рішення без проведення належного та глибинного дослідження всіх необхідних доказів, надання їм правової оцінки , застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.
22.01.2024 ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Харченко М. В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Харченко М. В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, яке переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_2 у заяві обставини не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки вони не відповідають усім необхідним умовам таких обставин.
ОСОБА_2 не був позбавлений можливості та заявляв в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції клопотання про призначення пожежно-технічної експертизи, проте остання не була проведена з підстав відсутності її оплати.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення від 03 квітня 2008 року).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі №752/4995/17 викладено висновок про те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку в ньому встановив суд.
Матеріали справи не містять судового рішення, яке набрало законної сили, та яким встановлено причини виникнення пожежі, яка мала місце 03 червня 2017 року в автомобілі Mersedes-Benz ML 350, з посиланням на експертний висновок №1-15/02, а тому звернення ОСОБА_2 з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є передчасним.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 11 грудня 2023 року (справа №754/17151/18).
У відповідності до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно з ч. 7 статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Тлумачення вищенаведених положень статті 429 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд після скасування місцевим судом рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог має перевірити законність такого судового рішення, та, відповідно до положень статті 374 ЦПК України, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції повинен виходити із того, що за відсутності нововиявлених обставин, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому незалежно від форми процесуального документу (ухвала чи постанова), яку суд першої інстанції постановив з порушенням норм процесуального права (за відсутності нововиявлених обставин), апеляційний суд в межах своїх повноважень повинен скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті.
Нормами ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення такої заяви чи відмову у її задоволенні.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №263/2998/19, а також від 13.11.2019 у справі № 2610/12441/2012.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл витрат, понесених сторонами під час апеляційного перегляду справи підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатом розгляду справи.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 381-384, 429 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року скасувати.
Справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля при пожежі направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.04.2024.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук