26 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/18318/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 052530004191 від 08.11.2023 щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997 та період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2023 про призначення пенсії за віком та зарахувати періоди роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997 у «Очеретинський завод строительных материалов» та період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження до страхового стажу, а саме з 18.12.1987 по 20.05.1988.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу на отримання пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що для призначення позивачеві пенсії за віком відсутні правові підстави, оскільки законодавчо визначені для того передумови позивачем не дотримані і документально не підтверджені, зокрема, відсутній необхідний страховий стаж. Як наслідок, за таких обставин слідує беззаперечний висновок і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у справі. Зазначає, що до страхового стажу позивачу не зараховано період роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997, оскільки назва установи при прийнятті на роботу не відповідає назві установи на печатці якою завірено запис про звільнення з роботи та період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження, оскільки в свідоцтві про народження відсутній штамп про одержання паспорта. Тому вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 08.11.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02.11.2023, після досягнення 60 років, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та рішенням від 08.11.2023 № 052530004191 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішення мотивовано тим, що страховий стаж заявника становить 20 років 3 місяці 16 днів при необхідних 30 років. При цьому зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997, оскільки назва установи при прийнятті на роботу не відповідає назві установи на печатці якою завірено запис про звільнення з роботи. Також до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження, оскільки в свідоцтві про народження відсутній штамп про одержання паспорта (а.с. 7).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.07.1981, позивач, зокрема у період з 21.05.1988 по 17.12.1997 працювала на Очеретинському заводі будівельних матеріалів на посаді змінної няні - вихователем дитячого садочку (наказ № 52-к від 20.05.1988) (записи трудової книжки № 10-11) (а.с. 13-14).
Проте, вказаний період не був врахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області до страхового стажу позивача, оскільки назва установи при прийнятті на роботу не відповідає назві установи на печатці якою завірено запис про звільнення з роботи.
Разом з тим, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. При цьому, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що період роботи позивача з 21.05.1988 по 17.12.1997 на Очеретинському заводі будівельних матеріалів підтверджується записами трудової книжки, а тому має бути зарахований відповідачем до страхового стажу позивача.
Щодо посилання відповідача на відсутність у свідоцтві про народження штампу про одержання паспорта, як підставу для не зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною 17.06.1986 року народження, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. При цьому, вимоги про обов'язкове зазначення відмітки про отримання паспорту дитини чинне законодавство не передбачає, оскільки надає право вибору заявнику між свідоцтвом про народження та паспортом.
Таким чином, період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження, а саме з 18.12.1987 по 20.05.1988 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
При цьому, суд критично ставиться до вимог відповідача про необхідність надання уточнюючої довідки з посиланням на первинні документи, довідки про реорганізацію підприємства та довідки про виховання дитини до 3-х річного віку або інші дані, оскільки на даний час відсутня можливість отримання документів від підприємств, установ, організацій, які знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Ясинувата Донецької області.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправними та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 052530004191 від 08.11.2023 щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997 та період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження; зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997 на Очеретинському заводі будівельних матеріалів та період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження, а саме з 18.12.1987 по 20.05.1988; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 02.11.2023.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 052530004191 від 08.11.2023 щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997 та період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 21.05.1988 по 17.12.1997 на Очеретинському заводі будівельних матеріалів та період догляду за дитиною 17.06.1986 року народження, а саме з 18.12.1987 по 20.05.1988.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.11.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.04.2024.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ