25 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/3691/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/3691/24.
09.04.2024 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи тим, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження у дозволить всебічно та повно з'ясувати всі обставини справи з огляду на різне тлумачення сторонами норм законодавства.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд враховує таке.
Положеннями статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Так, частинами першої, другої цієї статті визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а також, будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є оскарження наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який не підпадає під перелік справ, що розглядаються за правилами загального провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України). Отже, на переконання суду, вказана справа відноситься до категорії незначної складності.
Разом з тим, здійснення судом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не нівелює принципи змагальності, диспозитивності, офіційного з'ясування всіх обставин у справі, на що вказує представник позивача у заявленому клопотанні. Натомість, зважаючи на відсутність належного підтвердження наявності розбіжностей у справі, неможливості подання будь-яких доказів у письмовому провадженні чи перешкоджання, унеможливлення подання сторонами власних пояснень, інших заяв по суті спору, суд вважає клопотання представника безпідставним.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у загальному провадженні та приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 241-243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко