23.04.2024 Справа №607/8487/24 Провадження №3/607/3958/2024
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 , працюючої фізичною особою-підприємцем,
за ст. 188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.04.2024 о 17 год 00 хв, ОСОБА_1 , в м. Тернополі на вулицях Тарнавського, Любомира Гузара та просп. Злуки, не вжила відповідних заходів щодо виконання вимоги Національної поліції від 01.04.2024 № 84 щодо демонтажу та погодження рекламних конструкцій «Good Fish + рибний магазин», чим порушила п. 1.5, 32.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнала та щиро розкаялася.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ст. 188-28 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пунктів 1.5, 32.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. З органами Національної поліції узгоджуються, зокрема, розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 630106 від 05.04.2024, де викладені обставини вчинення нею адміністративного правопорушення; оглянутим диском із відеозаписом вчинення даного адміністративного правопорушення; актами обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 01.04.2024 та 05.04.2024; фотокопіями вчинення даного адміністративного правопорушення; вимогою старшого інспектора з. ОРВБДР УПП в Тернопільській області ДПП Ступ'яка Р. від 01.04.2024 за № 84.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, а саме, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому, її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - це щире розкаяння винної, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що до порушниці слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою вона притягується до відповідальності і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума прожиткового мінімуму на 2024 рік, встановлена ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX, і становить для працездатних осіб 3028,00 грн.
Отже, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 40-1, 188-28, ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 грн (двісті п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн (п'ятсот десять гривень 00 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Cуддя О. М. Вийванко