Справа № 594/1214/23
Провадження №2/594/22/2024
26 квітня 2024 року
м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області
складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні Борщівського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 18 березня 2024 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором від 29 грудня 2020 року в розмірі 891378 (вісімсот дев'яносто одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 15 коп, з яких 524440 грн 78 коп заборгованість за тілом кредиту та 366937 грн 37 коп. заборгованість за відсотками. Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судовий збір за розгляд даної справи у розмірі 13368 (тринадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн вирішено компенсувати йому за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
09 квітня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, в якій він просить поновити строк для подання доказів понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу. Винести додаткове рішення у справі №594/1214/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо вирішення питання про судові витрати в порядку ст.270 ЦПК України. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41500 грн.
В обґрунтування заяви посилається на те, що у позовній заяві позивачем було зазначено розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, який складає 60000 грн. А також зазначив, що докази понесених витрат будуть надані у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України. Дане рішення позивачем було отримано засобами електронної пошти 29.03.2024. Отже, позивач має право подати докази на підтвердження понесених витрат протягом п'яти днів з моменту отримання даного рішення із заявою про поновлення такого строку тобто до 04.04.2024 року, оскільки фактично пропущено строк з поважних причин. Зазначив, що по даній справі послуги на професійну правничу допомогу надавали два адвокати у зв'язку із необхідністю представляти інтереси безпосередньо в суді. Відповідно до ст.ст. 133, 134, 137 ЦПК України - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 41500 грн, який розраховується наступним чином:
1) Відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, укладеним з Адвокатським бюро «Юлії Чміль» та акту про надання правової допомоги були надані наступні послуги у розмірі 20500,00 грн, а саме:
- ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год.) - 3000,00 грн;
- складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подння позовної заяви з додатками для суду - 4 000,00 грн;
- складання заяви про участь в режимі відеоконференції - 1500,00 грн;
- участь у судових засіданнях - 09.10.2023 року, 30.10.2023 року - 5000,00 грн;
- складання заяви про забезпечення позову (2 год.)- 3000,00 грн;
- ознайомлення з відзивом на позовну заяву та судовою практикою (2 год) - 3000,00 грн;
- складання відповіді на відзив - 4000,00 грн.
2) Відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2021, укладеним з адвокатом Братівником Ігорем Васильовичем та акту про надання правової допомоги були надані наступні послуги:
- участь у судових засіданнях - 23.11.2023 року, 11.12.2023 року, 04.01.2024 року, 19.02.2024 року, 04.03.2023 року, 18.03.2024 року - 21000,00 грн. (участь адвоката в одному судовому засіданні складає - 3500,00 грн).
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дейнюк М.П. подала заперечення на заяву щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких вказала, що відповідач саме з тексту позовної заяви, отриманої від Борщівського районного суду Тернопільської області, дізнався про те, що нібито між ним та АТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви-анкети. Також відповідачем було надано пояснення в судовому засіданні, з приводу того, що він ніколи не звертався до АТ «ОТП Банк» з метою отримання кредитних коштів, не отримував такі, відповідно не користувався кредитними коштами. Тобто волевиявлення відповідача не були направлені на укладення кредитного договору з АТ «ОТП Банк», та який не було укладено з останнім, оскільки відповідач ніколи не вів переговори з банком та не отримував кредитних коштів. До того ж він є особою з інвалідністю 2 групи та страждає психічною хворобою й у зв'язку з чим перебуває на обліку в психіатра з 11.03.2009. При цьому єдиним джерелом доходів відповідача є пенсія по інвалідності, розмір якої в місяць складає всього 2725 грн. Водночас позивач є юридичною особою та є професійним учасником фінансових послуг. На підставі наведеного вважає, що наявні підстави для істотного зменшення заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Сторони та їх представники в судове засідання не прибули.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази суд приходить до наступного висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Заяву щодо витрат на правничу допомогу представником позивача зроблено у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» разом із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу подав:
- копію договору №01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Брайт Інвестмент» та Адвокатським бюро «Юлії Чміль»;
- додаток №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01 травня 2023 року;
- акт про надання правової допомоги №43 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01 травня 2023 року;
- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 21 листопада 2021 року, укладеного між ю ТОВ «Брайт Інвестмент» та адвокатом Братівником І.В;
- акт про надання правової допомоги №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 21 листопада 2021 року,
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дейнюк М.П. подала, разом із запереченням на заяву щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, довідку про доходи №1895708246583813, згідно якого ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Тернопільській області (Чортківське ОУ) і отримує пенсію по інвалідності, яка за квітень становить 2725 грн.
Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.04.2024, за період 3 квартал 2023 року по 4 квартал 2023 року інформація щодо ОСОБА_1 джерела/суми нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, загального захворювання, що стверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 , яке міститься у матеріалах справи.
Оцінивши доводи сторін, надані представникомТОВ «Брайт Інвестмент» та представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Дейнюк М.П., розрахунки і докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи фінансове становище відповідача, суд вважає, що заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» слід задовольнити частково з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд відзначає, що для включення суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд враховує, що у витрати на правничу допомогу включено складання заяви адвокатом Чміль Ю.В. про участь в режимі відеоконференції вартістю 1500 грн, однак брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції є правом сторони, яким скористалась адвокат Чміль Ю.В. Крім того, адвокат Чміль Ю.В. приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, 09.10.2023, яке тривало 13 хв.
Також суд зауважує, що судове засідання, в яких брав участь адвокат Братівник І.В., 23.11.2023 тривало 7 хвилин, 11.12.2023 - 4 хвилини, 04.01.2024 - 9 хвилин.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що рішенням від 18 березня 2024 року у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалось, те що, сторона відповідача скористалася наданим правом на заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, суд при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи, як то її складність, ціну позову та значення справи для сторін, час, об'єктивно необхідний для підготовки процесуальних документів, а також беручи до уваги що позовні вимоги було задоволено частково, відповідач є особою з інвалідністю, його матеріальне становище, принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача «Брайт Інвестмент» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 258, 270, 353 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26 квітня 2024 року.
Головуючий Чир П. В.