26 жовтня 2007 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
суддів: Берднік І.С.,
Данчука В.Г.,
Косенка В.Й.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України та Державної судової адміністрації України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року,
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
Зазначав, що з липня 1996 року він працює суддею Київського обласного суду, на даний час - Апеляційного суду Київської області, у судовій палаті з кримінальних справ. За час роботи ним було розглянуто багато складних кримінальних справ. У зв'язку з виконанням службових обов'язків йому неодноразово анонімно погрожували знищенням майна та фізичною розправою.
28 вересня 2005 року проти нього та його сім¢ї було вчинено злочин. У денний час, у період з 9 год. 00 хв. до 16 год. 20 хв., у квартирі АДРЕСА_7, шляхом злому вхідних дверей (пошкодження замків) невідомими особами було вчинено крадіжку, із квартири було викрадено належне йому майно. У результаті крадіжки були заподіяні матеріальні збитки на загальну суму 24 060 грн.
По факту крадіжки майна Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу, яку постановою СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 12 грудня 2005 року подальшим провадженням зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 206 КПК України.
Також позивач указував, що в результаті злочинних дій відносно нього та його майна йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 5 000 грн.
Посилаючись на те, що відповідно до положень ст. 42 Закону України “Про статус суддів», судді, члени їх сімей та їх майно знаходиться під особливим захистом держави та ч. 5 ст. 45 цього Закону передбачено відшкодування державою в повному розмірі збитків, заподіяних знищенням або пошкодженням майна судді, членів його сім¢ї чи близьких родичів, ОСОБА_1 просив позов задовольнити, відшкодувати завдану йому матеріальну і моральну шкоду.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 24 060 грн. матеріальної шкоди. У іншій частині позову відмовлено. У позові до Державного казначейства України відмовлено.
У касаційній скарзі Державна судова адміністрація України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2006 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.С. Берднік
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко