23 жовтня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна шляхом стягнення грошової компенсації за частку у праві спільної сумісної власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2007 року,
ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2006 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 11.01.2007 р., яким позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 63075 грн. грошової компенсації за частку у праві спільної сумісної власності на майно, а саме за ½ частину квартири за АДРЕСА_1 та судові витрати.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
М.П. Пшонка
Я.М. Романюк