25 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 466/682/24
Провадження № 51 - 2150 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 березня 2024 року,
встановив:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2024 року задоволено клопотання в.о. начальника установи - начальника арештного дому ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 та звільнено його з місць позбавлення волі умовно - достроково на невідбуту частину покарання 11 місяців 22 дні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_5 задоволено.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2024 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання
в. о. начальника арештного дому ДУ «Личаківська виправна колонія №30»
ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 .
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від
02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та наявних матеріалів, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2024 року задоволено клопотання в.о. начальника установи - начальника арештного дому ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 та його звільнено з місць позбавлення волі умовно - достроково на невідбуту частину покарання 11 місяців 22 дні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2024 року за апеляційною скаргою прокурора скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2024 року та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання в. о. начальника арештного дому ДУ «Личаківська виправна колонія №30» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 .
Порушене у касаційній скарзі питання, стосується оскарження судового рішення, постановленого в порядку ст. 539 ч. 6 КПК України.
Щодо вказаного питання Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 18 березня 2019 року (справа № 756/9514/15-к, провадження за касаційною скаргою № 51-115 кмо 17), зазначивши, що за змістом ст. 129 ч. 3 п. 8 Конституції України, ст. 424 ч. 2, ст. 539 ч. 6 КПК України ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
Оскаржувана засудженим ухвала апеляційного суду від 28 березня 2024 року постановлена за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, а тому з врахуванням вимог ст. 424 ч. 2 КПК України та вищезазначеного висновку вона не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, у зв'язку із чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 березня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3