24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 286/2870/19
провадження № 51-2137 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 березня 2024 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд згаданих судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано положень п. 4 ч. 2, ч. 5 цієї статті.
Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції в силу ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування норм права, під час здійснення перегляду не ревізує повноти судового розгляду й правильності установлення фактичних обставин кримінального провадження і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Наведене скаржником не було враховано при зверненні до суду касаційної інстанції.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, у ній ОСОБА_4 заперечує справедливість засудження. Однак попри те, що обвинувальний вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, у поданій скарзі не наведено в аспекті ч. 2 ст. 84, статей 94, 370, 404 КПК обґрунтування незаконності ухвали. Не погоджуючись із цим рішенням, скаржник не зазначає у чому саме полягає допущення апеляційним судом таких порушень норм процесуального права, котрі у розумінні ст. 412 цього Кодексу є істотними і тягнуть обов'язкове скасування оспорюваної ухвали. Водночас, стверджуючи про недодержання ст. 419 КПК, автор скарги не вказує, яких саме доводів сторони захисту не розглянув згаданий суд і не дав на них відповідей.
Крім того, за змістом скарги, у ній серед іншого йдеться про неповноту розгляду провадження, що в силу ст. 433 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Також усупереч ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано належно оформлені копії судових рішень, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу від 17 жовтня 2023 року № 485), або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (долучена роздруківка ухвали апеляційного суду з Єдиного державного реєстру судових рішень містить знеособлену інформацію про учасників судового розгляду), що стає на заваді реалізації положень статей 428, 430 вказаного Кодексу.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 березня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3