22 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 756/4067/19
провадження № 61-4803ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» Мосійчук Оксани Василівни, Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про скасування реєстраційних дій,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати реєстраційні дії державного реєстратора, а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45847696 від 06 березня 2019 року щодо реєстрації права власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк») квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Оболонського районний суд міста Києва від 18 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Скасовано реєстраційні дії державного реєстратора Державного підприємства «Науково-дослідний інститут землеустрою» Мосійчук О. В., а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45847696 від 06 березня 2019 року, номер запису про право власності 30592863, щодо реєстрації права власності за АТ «Укрсоцбанк» квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
29 березня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_3 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, з пропуском строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додано клопотання, у якому адвокат просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що Київський апеляційний суд переглянув справу у відсутності належним чином повідомлених позивача та її представників про розгляд справи, оскаржену постанову апеляційний суд їм не надсилав, під час розгляду справи позивач перебувала за кордоном.
Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (Ковід-19)» строки в силу цього Закону продовжилася на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 карантин був скасований з 30 червня 2023 року.
В період дії карантину в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Представник позивача з 04 березня 2022 року приймав активну участь у заходах щодо відсічі збройної агресії російської федерації. В силу цієї обставини профільний комітет забороняє поєднувати адвокатську діяльність з військовою службою, тому представник позивача був позбавлений можливості представляти інтереси ОСОБА_1
29 лютого 2024 року ОСОБА_2 був демобілізований, 04 березня 2024 року прибув у місто Київ, 27 березня 2024 року, як представник позивача, ознайомився з матеріалами справи.
Тому, посилаючись на статті 390, 394 ЦПК України, просить поновити строк на касаційне оскарження.
Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Наведені обставини пропуску строку належить визнати неповажними з таких підстав.
Київським апеляційним судом прийнято постанову 06 жовтня 2020 року, повний її текст складено 06 жовтня 2020 року, тому останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідного дня) є 19 листопада 2020 року.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).
Відповідно до пункту 12 розділу І Закону № 540-IX розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни, в тому числі до ЦПК України.Цим Законом пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» ЦПК України України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
20-денний строк з часу набрання чинності Законом № 731-IX закінчився 06 серпня 2020 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Тому необґрунтованим є посилання заявника на Закон № 540-IX.
Крім того, річний строк, визначений у частині третій статті 394 ЦПК України, в межах якого суд касаційної інстанції міг вирішувати питання поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження у цій справі, сплив 06 жовтня 2021 року, тобто до введення воєнного стану на території України.
Разом з тим, адвокатЗабара Ю. С., як представник ОСОБА_1 , також вказує, що апеляційний суд переглянув справу у відсутності належним чином повідомлених позивача та її представників про розгляд справи, оскаржену постанову апеляційний суд їм не надсилав, що може свідчити про наявність виключного випадку, передбаченого у частині третій статті 394 ЦПК України.
Проте заявник не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують зазначені обставини.
Верховний Суд зазначає, що питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження вирішується судом під час відкриття (відмови у відкритті) касаційного провадження, отже обставини щодо належного повідомлення учасників справи або вручення судових рішень за відсутності матеріалів справи позбавлений можливості перевірити.
Разом з тим, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, через значний проміжок часу, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного, на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати:
відповідне обґрунтування та належні докази щодо неповідомлення позивача та її представника (представників) про розгляд справи апеляційним судом (довідка суду, копії з матеріалів справи тощо);
відповідну довідку суду про час отримання або неотримання постанови апеляційного суду позивачем та/або її представником (представниками) або інші належні докази щодо цієї обставини.
Крім того, касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
ОСОБА_2 приймав участь у розгляді цієї справи як третя особа на стороні позивача, за його апеляційною скаргою оскарженою постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року повністю задоволено позов ОСОБА_1 . Позивач не оскаржувала ні рішення суду першої інстанції про відмову у позові, ні постанову апеляційного суду.
У скарзі адвоката Забара Ю. С. зазначено, що адреса позивача за кордоном та будь-які засоби зв'язку йому невідомі, як представник позивача він ознайомився з матеріалами справи та оскарженою постановою апеляційного суду 27 березня 2024 року, і позивача апеляційний суд не повідомив про розгляд справи, оскаржену постанову апеляційний суд їй не надсилав.
Разом з тим, до скарги додано копію ордера серія КВ № 270370 адвоката Забари Ю. С. про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 30 грудня 2021 року, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги від 30 грудня 2021 року, виготовлену друкарським способом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 2 частини четвертої статті 62 ЦПК України).
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з пунктами 4, 5 рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 із змінами «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону. Типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).
Тому на підтвердження повноважень адвоката Забари Ю. С. представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді необхідно надати актуальний ордер, оформлений відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, або інші документи на підтвердження таких повноважень.
Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред'явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн.
Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги за вимогу немайнового характеру становив 1 536,80 грн (1 921,00 грн * 0,4 * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
У частині шостій статті 14 ЦПК України, зокрема зазначено, що адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Подана касаційна скарга не відповідає вказаним вимогам, зокрема, в касаційній скарзі не зазначено місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету адвоката.
Тому заявник має подати уточнену касаційну скаргу, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков