31 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) “Славутич» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працювала закрійником ЗАТ “Славутич», наказом № 31 від 7 липня 2005 року незаконно була звільнена з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, незаконним звільненням їй заподіяно моральну шкоду.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 4 квітня 2007 року постановлено стягнути на користь позивачки 716 грн. 02 коп. заборгованості по заробітній платі, в задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 4 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Ю.Л.Сенін