22 жовтня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну часток у спільній власності та виплату компенсації, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 квітня 2007 року,
ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2006 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.04.2007 р., яким первісний позов задоволено: передано у володіння та користування ОСОБА_1 кімнату площею 8,1 кв.м в квартирі АДРЕСА_1, яка відповідає її частці у праві спільної часткової власності; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1915,20 грн. за 7,44 кв.м загальної площі житлового будинку; визначено частки сторін у спільній власності на будинок АДРЕСА_1: за ОСОБА_1 - на 14/25 частин будинку, за ОСОБА_2 - на 11/25 частин будинку. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та передачу справи на новий розгляд.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що судові рішення, на її думку, є законними і обґрунтованими.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
М.П. Пшонка
Я.М. Романюк