Справа № 489/3077/24
Провадження № 1-кс/489/508/24
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
26 квітня 2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024152040000574 від 24.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про арешт майна,
встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора про арешт вилученого 24.04.2024 в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 телефону з метою забезпечення його збереження як речового доказу для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та проведення експертиз.
В судове засідання прокурор не з'явився, надіславши заяву про підтримання клопотання та проведення розгляду за його відсутності.
Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі прокурора.
Підозрюваний та його захисник до суду не з'явилися, про дату та час розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Їхнє неприбуття, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
В ході розгляду клопотання на підставі досліджених доказів встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, відомості про які внесені до ЄРДР за №12024152040000574 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за фактом виявлення 24.04.2024 о 13.45 годин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , який незаконно придбав та зберігав наркотичні засоби з метою збуту.
В ході досудового розслідування під час затримання в період часу з 15:32 год. до 16:16 год. 24.04.2024 підозрюваного ОСОБА_4 та проведення його особистого обшуку був вилучений вказане у клопотанні майно, яке постановою слідчого від 24.04.2024 визнане речовим доказом у даному провадженні.
Вилучене в ході особистого обшуку підозрюваного майно дійсно має значення речових доказів по вказаному кримінальному провадженню, оскільки належить особі, за фактом зберігання якою таких наркотичних засобів з метою збуту здійснюється досудове розслідування, та визнане речовим доказом постановою слідчого, та на даний час досудове розслідування триває і у провадженні не прийняте остаточне рішення, тому з метою забезпечення збереження вилученого майна для розслідування та проведення з ним необхідних експертиз та інших процесуальних дій, необхідно накласти на нього арешт.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника/володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Натомість слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом під час розгляду кримінального провадження, а лише зобов'язаний з'ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження накладенням на нього арешту, тобто шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
У кримінальному провадженні №12024152040000574 від 24.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, накласти арешт на вилучений 24.04.2024 в ході особистого обшуку ОСОБА_4 телефон «Redmi Note 10 PRO» IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картами № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ,
шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, до скасування його арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1