Справа № 487/684/24
Провадження № 2-ві/487/2/24
25 квітня 2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лагоди А.А.,
В провадженні судді Заводського районного суду м. Миколаєва Лагоди А.А. перебуває заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , про призначення другим опікуном.
15 квітня 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, яка мотивована тим, що заявником було оскаржено ухвалу судді Лагоди А.А. про повернення цієї заяви та постановою Миколаївського апеляційного суду від 27.03.2024 було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду. Заявник вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, суддя не може брати участь у повторному розгляді справи. Крім того, міркування судді викладені в оскарженій ухвалі та в ухвалі від 10.04.2024, зокрема про підстави звернення заявника, що свідчить про його упередженість, також вважає, що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України суддя зобов'язаний був заявити собі самовідвід, однак цього не зробив.
22 квітня 2024 суддею Лагода А.А. заяву про відвід визнано необґрунтованою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2024 року, заяву про відвід передано судді Сухаревич З.М.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, представник заявника - адвокат Секкер А.В. подав заяву про розгляд заяви про відвід без його участі.
Розглядаючи заяву про відвід, суд дійшов такого висновку.
Відповідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд зазначає, що розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.
У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Мотивуючи заяву про відвід, заявник фактично висловлює свою незгоду з судовими рішеннями, ухваленим суддею, одне з яких оскаржено та скасовано судом апеляційної інстанції, що за положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.
Посилання заявника не недопустимість повторної участі судді в розгляді справі, що передбачено ст. 37 ЦПК України є помилковим тлумачення цієї норми.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Наведена норма містить такі поняття як «вирішення» та «розгляд» справи, які з огляду на їх зміст та значення не можна ототожнювати.
Відповідно до ч. 2 ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 217 ЦПК України, з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Виходячи з положень ст.ст. 244, 255, 259 ЦПК України, розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду або ухвали про закриття провадження.
Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що під вирішенням справи в суді слід розуміти ухвалення судового рішення у формі рішення або ухвали про закриття провадження, які ухвалюються/постановляються судом першої інстанції по суті спору.
Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва Лагоди А.А. щодо повернення заяви ОСОБА_1 про призначення другого опікуна.
Проте ці обставини не можна визнати повторною участю судді в цьому провадженні в розумінні положень ст. 37 ЦПК України, оскільки ухвала про повернення постановлена до початку розгляду справи за результатом перевірки матеріалів поданої заяви, не стосуються ні розгляду, ні вирішення справи.
Постановленням такої ухвали справа в суді не вирішується, а суддя, який брав участь у справі при постановленні такої ухвали, не може вважатися таким, що вже брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції в розумінні частини 1 статті 37 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, підстави для заборони повторної участі судді у цій справі не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 260-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лагоди А.А.від розгляду справи № 487/684/24 провадження № 2-о/487/114/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , про призначення другим опікуном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.М. Сухаревич