Ухвала від 25.04.2024 по справі 910/15176/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" квітня 2024 р. Справа№ 910/15176/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Пантелієнка В.О.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 (суддя Чеберяк П.П.) яка постановлена за наслідками розгляду заяви Акціонерного товариства «Укрсиббанк» з кредиторськими вимогами до боржника на суму 9 404 937,30 грн

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 (суддя Чеберяк П.П.), зокрема, визнано кредитором у справі № 910/15176/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 Акціонерне товариство «Укрсиббанк» в розмірі 9 404 937,30 грн, з яких: 5 368,00 грн - позачергово, 9 125 850,39 грн - вимоги другої черги, 273 718,91 грн - вимоги третьої черги.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, фізична особа ОСОБА_1 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, поновити строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23; ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 змінити та визнати вимоги Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 4 333 286,19 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/15176/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15176/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

25.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15176/23.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.

Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 грн.

За змістом п. 2. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2024, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про визнання кредиторських вимог, за яку Акціонерним товариством «Укрсиббанк» було сплачено 5 368,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 0023028735 (т. 1 а.с. 89), відтак за подання даної апеляційної скарги ОСОБА_1 мало бути сплачено судовий збір у розмірі 8 052,00 грн (2 684 х 2 х 150%).

Однак, всупереч приписам ст. 258 ГПК України, скаржником до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 не додано документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

При цьому, в апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивовано перебуванням скаржника у надскрутному матеріальному становищі та відсутністю у нього достатніх грошових коштів для сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав зазначених в п. 3 вказаної норми.

Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Водночас, слід зазначити, що Закон України «Про судовий збір» не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи. Такими документами можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, відповідна довідка органу Пенсійного фонду за цей же період, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо.

У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

За змістом ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Також слід зазначити, що оскаржувана ухвала у справі № 910/15176/23 постановлена Господарським судом міста Києва 07.02.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Статтею 119 ГПК визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд, зокрема, поновити строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23. Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На обґрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що 28.02.2024 було надіслано та доставлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 до її електронного кабінету, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа. Однак під час повітряної тривоги, коли ОСОБА_1 спускалася в укриття, остання впустила телефон та пошкодила його, у зв'язку з чим втратила доступ до електронних сервісів, і в тому числі, до системи «Електронний суд». До того ж, як зазначає скаржник, в силу свого немолодого віку не знала яким чином відновити доступ до своїх електронних сервісів і тільки 01.04.2024 змогла відновити доступ та дізнатися про результат ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23.

Однак, дане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 вважається необґрунтованим, з огляду на наступне.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що всупереч нормам ГПК України, скаржник у своїй апеляційній скарзі не долучила доказів на підтвердження викладених у клопотанні про поновлення строку обставин.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати: 1) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 у розмірі 8 052,00 грн; 2) докази на підтвердження обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/15176/23 - залишити без руху.

2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, шляхом подання відповідної заяви.

3. Попередити ОСОБА_1 , що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

В.О. Пантелієнко

Попередній документ
118648380
Наступний документ
118648382
Інформація про рішення:
№ рішення: 118648381
№ справи: 910/15176/23
Дата рішення: 25.04.2024
Дата публікації: 29.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (17.03.2025)
Дата надходження: 26.09.2023
Предмет позову: про банкрутство
Розклад засідань:
06.12.2023 10:20 Господарський суд міста Києва
07.02.2024 11:00 Господарський суд міста Києва
20.05.2024 10:20 Господарський суд міста Києва
16.09.2024 11:40 Господарський суд міста Києва
08.01.2025 11:00 Господарський суд міста Києва
17.03.2025 10:50 Господарський суд міста Києва