Справа № 739/874/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/187/24
Категорія - тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
25 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
захисника - адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
слідчого ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції з Новгород-Сіверським районним судом та захисником з використанням його власних технічних засобів, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, не працюючому, не одруженому, зареєстрованому по АДРЕСА_1 , фактично проживаючому в цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 , обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 червня 2024 року, з визначенням розміру застави в сумі 242 240 гривень.
Задовольняючи клопотання, суддя вказав на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, складність провадження та початкову стадію досудового розслідування, дають підстави вважати, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 увалу слідчого судді просить скасувати, за результатами апеляційного розгляду ухвалити рішення про відмову в задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказує на те, що ОСОБА_9 підозрюється у тому, що здобувши наркотичні засоби та маючи незначний обсяг коноплі для власного вживання, двічі збув отримані таблетки (в кількості 3 штук) та декілька грамів коноплі залегендованій особі ОСОБА_10 , яка двічі виконала оперативну закупку, тобто брала участь в негласних слідчих діях.
При цьому, в підозрі та документах, які подавалися на розгляд слідчому судді, відсутні відомості про підстави проведення оперативної закупки та відомості про особу, яка приймала рішення про проведення цих негласних слідчих дій.
Під час розгляду клопотання підозрюваний визнав збут наркотичних засобів своєму знайомому, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та має кримінальне провадження за порушення адміністративного нагляду, та вочевидь є залежною від слідства особою, тому за завданням слідчого проявив ініціативу та наполегливість, інакше збут би не відбувся.
Кримінальний процесуальний закон встановлює обов'язок суду розглядати обґрунтованість підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, що складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання. Обвинуваченням мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. Обґрунтована підозра має підтверджуватися конкретними фактами та обставинами, що можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто непрофесіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями особи та подією кримінального правопорушення.
Підозра, де підозрюваному у провину ставляться лише результати оперативних закупок для того, щоб претендувати на обґрунтованість, має містити, як мінімум, інформацію про підстави для проведення оперативних закупок та посилання на рішення уповноваженої посадової особи про проведення негласних слідчих дій, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
Під час підготовки та проведення заходів контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Захисник переконаний, що відсутність в підозрі та в документах, що були додані до клопотання про обрання запобіжного заходу, інформації про підстави проведення негласних слідчих дій - двох оперативних закупок, та про посадову особу, яка приймала відповідні рішення, не дає можливості перевірити, що підозрюваним готувався злочин, внаслідок чого виникли підстави для проведення відразу двох негласних слідчих дій, натомість дає підстави стверджувати, що мала місце провокація з використанням залежної від органів досудового слідства особи.
Отже, інформації про підстави проведення негласних слідчих дій та посадову особу, яка прийняла відповідне рішення з одночасним засекречуванням відомостей про учасника кримінального провадження (особу, що здійснювала закупку), яка відома підозрюваному під справжнім ім'ям - є явними ознаками провокації злочину і вказують на необґрунтованість підозри.
При цьому, є невиправданням посилання на засекречування негласної слідчої дії, оскільки після фактичного проведення оперативної закупки така необхідність відпадає. В свою чергу, відсутність обґрунтованої підозри не дає права слідчому судді обирати запобіжний захід.
В ухвалі слідчого судді не наведено жодної обставини і жодного доказу на підтвердження того, що більш м'який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт або особиста порука, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім іншого, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки він ним був пропущений з поважних причин, адже повний текст судового рішення був проголошений 15 квітня 2024 року.
Заслухавши доповідача, захисника підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу, вказав на відсутність обґрунтованих підстав стверджувати про причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки на вчинення цих дій він був спровокований залегендованої особою, тому слідчий суддя та суд взагалі позбавлені обґрунтованих підстав вирішувати питання про обрання запобіжного заходу його підзахисному, при тому, що слідчим суддею навіть не розглядалась можливість обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу та не вказано підстав, з яких на думку суду такий засіб буде неефективним, прокурора та слідчого, які заперечували проти аргументів захисника, вказуючи, що підозрюваний має судимість за ч. 2 ст. 309 КК України з умовним терміном, під час якого мав місце збут, є наркотично залежною особою, пред'явлену підозру вважали цілком обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження в електронному вигляді та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як убачається з клопотання слідчого та матеріалів судового провадження в провадженні слідчого відділення Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270320000125 від 04 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в квітні 2024 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 будучи пацієнтом замісної підтримуючої терапії (програма медикаментозного лікування людей із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів), яка передбачає отримання пацієнтом у встановлені дні рецептів на придбання метадону у таблетковій формі з розрахунку кількості добових доз терапії на встановлений період часу, отримав у спеціальному закладі ТОВ «Центр адиктологічної медицини» Медичний центр, рецепт на придбання таблеток «Метадон» та придбав його в аптеках. Придбані таблетки зберігав за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_1 .
У жовтні 2023 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 незаконно, на порушення ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», на відкритій ділянці місцевості, розташованій неподалік будинку АДРЕСА_2 , придбав наркотичні засоби, зірвавши вершини стебел з двох самостійно ростучих рослин коноплі, переслідуючи мету незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, переніс їх за місцем свого фактичного проживання та висушив. Після чого частину висушених фрагментів рослин коноплі ОСОБА_9 перетер та зберігав у паперових згортках в приміщенні вітальні житлового будинку АДРЕСА_2 , а іншу частину висушених фрагментів рослин коноплі також зберігав в приміщенні ОСОБА_11 вказаного будинку.
30 березня 2024 року, об 11 год. 25 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем проживання на території подвір'я неподалік житлового будинку АДРЕСА_2 , умисно за грошову винагороду в сумі 400 грн., збув особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс», що перебував у паперовому згортку та одну таблетку метадону особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_10 .
В період часу з 11 год. 45 хв. по 12 год. 10 хв. ОСОБА_10 видав слідчому придбану в ОСОБА_9 подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, та одну таблетку у фрагменті блістера.
Відповідно до висновку експертизи №СЕ-19/125-24/4312-НЗПРАП, надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження, що перебувала у паперовому згортку та було видана ОСОБА_10 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становила 1,643 г.
Відповідно до висновку експертизи №СЕ-19/125-24/4311-НЗПРАП, надана на експертизу таблетка у фрагменті блістера, яка була видана ОСОБА_12 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маса якого становила 0,0208 г..
09 квітня 2024 року об 11 год. 23 хв. ОСОБА_9 за місцем свого проживання в приміщенні прибудови житлового будинку АДРЕСА_2 , умисно, повторно, за грошову винагороду в сумі 400 гривень збув дві таблетки метадону, які перебували у фрагменті блістера та особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який перебував в паперовому згортку, особі з вигаданими даними ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку експертизи №СЕ-19/125-24/4690-НЗПРАП, надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження, що перебувала у паперовому згортку та було видана ОСОБА_10 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,340 г.
Відповідно до висновку експертизи №СЕ-19/125-24/4691-НЗПРАП, надані на експертизу таблетки у фрагменті блістера, які були видані ОСОБА_12 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маса якого становить 0,043 г..
09 квітня 2024 року о 19 год. 12 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення був затриманий ОСОБА_9 .
У цей же день ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення. На початковій стадії досудового розслідування кримінальний процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення «поза розумним сумнівом», як помилково вважає сторона захисту. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, в тому числі й протоколи допиту свідків, протоколи обшуків, оглядів місцевості, висновки експертиз свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що на даній стадії досудового розслідування є підставою для розгляду клопотання про вирішення питання щодо обрання підозрюваній особі запобіжного заходу.
Вирішення питання щодо провокації вчинення злочину працівниками поліції є предметом розгляду під час судового розгляду та не відноситься до компетенції слідчого судді на стадії розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній особі. Більш того, наразі досудове розслідування перебуває на початковій стадії, не всі докази зібрані та долучені до матеріалів клопотання тому судити про недостатність доказів відсутні будь-які обґрунтовані підстави.
Матеріали, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій будуть відкриті стороні захисту після їх розсекречення в порядку ст. 290 КПК України. На даному етапі досудового розслідування, а тим більше, на етапі вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу надання та відкриття таких матеріалів не є обов'язковим, та не є беззаперечною підставою, яка надає можливість слідчому судді обрати запобіжний захід, як безпідставно вважає захисник.
Отже, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні слідчого доводи та долучені копії матеріалів свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри та підтверджуються доказами, достатніми на етапі досудового розслідування для застосування запобіжного заходу.
Незгода сторони захисту з пред'явленою підозрою не спростовує наданих стороною обвинувачення матеріалів, які доводять, що ОСОБА_9 може бути причетний до збуту наркотичних засобів, при тому, що він був затриманий після здійснення оперативної закупки та сам факт збуту таблеток метадону та канабісу не заперечував, під час обшуку за місцем його проживання були вилучені грошова купюра, блістери від таблеток, медичні шприці, полімерні ємності циліндричної форми з нашаруванням речовини білого кольору, що в сукупності свідчить про необхідність вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик - це ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
З матеріалів кримінального та судового проваджень вбачається, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів (з метою збуту), яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, отже розуміючи невідворотність та тяжкість можливого покарання підозрюваний може переховуватись від органів дізнання, ухилитися від явки до слідчого та суду.
Наявність фактичного місця проживання в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, яке є прикордонним містом та розташоване в близькості до кордону з російською федерацією, при тому, що офіційно він не працює, не одружений та дітей не має, не гарантує належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не вказує на міцність його соціальних зв'язків.
Так, ОСОБА_9 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності з призначенням покарання за правилами ст. 75 КК України з випробуванням, тобто усвідомлював, що іспитовий строк ним ще не відбутий, однак, не вжив заходів для того, щоб довести факт свого виправлення, будучи особою працездатного віку, він офіційно не працює, при цьому має життєво важливі потреби для задоволення яких потребує стабільного надходження грошових коштів, а доказів того, що він отримує стабільний дохід від незареєстрованої діяльності, стороною захисту не надано, що додатково підвищує ризик можливості продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового слідства. Більш того, підозрюваний є наркотично залежною особою, яка перебуваючи на замісній терапії порушує її умови.
На даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що встановлені обставини дійсно викликають підозру в тому, що ОСОБА_9 дотримуватиметься належної процесуальної поведінки та утворюють реальні ризики, про які вказали як слідчий у своєму клопотанні, так і прокурор у судовому засіданні, з чим погодився слідчий суддя та погоджується колегія суддів. Всі заявлені стороною обвинувачення ризики були перевірені та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, при цьому, в апеляційній скарзі вони не були спростовані захисником.
Як слідчим у клопотанні, так і слідчим суддею в ухвалі, правильно названі та враховані наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також вірно оцінені в сукупності усі обставини, на підставі яких був обраний запобіжний захід, особливо з врахуванням особи підозрюваного та його процесуальної поведінки, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15