25 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/10247/24
Провадження № 11-сс/4820/195/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243000000100 від 20.04.2024 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором, застосовано до
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, фактично проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 13 червня 2024 року включно.
Ухвала діє по 13 червня 2024 року включно.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , маючи на меті незаконне збагачення, в період правового режиму воєнного стану (введеного в дію 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який продовжено до 13 травня 2024 року), керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, розробив злочинний план отримання грошових коштів, який полягав у вимаганні та отриманні від потерпілого ОСОБА_9 грошових коштів.
Так, ОСОБА_7 , з метою реалізації свого злочинного наміру, щодо отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_9 вирішив використати надуману ним ситуацію, про те, що нібито потерпілий ОСОБА_9 винний йому грошові кошти в сумі 100000 гривень в якості карткового боргу, який виник в результаті настільної гри у карти із ОСОБА_7 (хоча в дійсності ОСОБА_9 будь-якого боргу перед ОСОБА_7 не мав).
Так, в серпні 2023 року в обідню пору доби, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_9 , знаходячись поруч із будинком АДРЕСА_2 , зустрів потерпілого ОСОБА_9 , якому повідомив видуману ним ситуацію щодо карткового боргу, а саме про те, що нібито напередодні у вечірню пору доби потерпілий ОСОБА_9 , знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , програв ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 100 000 грн., на що потерпілий заперечив вказаний факт.
В подальшому в кінці листопада 2023 року ОСОБА_7 у невстановлений в ході досудового розслідування час та дату, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом у потерпілого ОСОБА_9 , перебуваючи неподалік під'їзду АДРЕСА_4 , зустрів потерпілого ОСОБА_9 , де під час розмови, висловив вимогу про передачу ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 100 000 грн., в якості карткового боргу, при цьому висловлюючи в сторону потерпілого погрози нанесення тілесних ушкоджень, підкреслюючи їх власним авторитетом, які потерпілий сприймав як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я, а також з метою залякування та примушування до передачі грошових коштів неіснуючого боргу наніс близько 6-7 ударів кулаком в область тулуба та 1 удар кулаком в область правої щоки, чим спричинив потерпілому фізичний біль.
Так, в період часу з вересня 2023 по січень 2024 року потерпілий ОСОБА_9 побоюючись за своє життя та здоров'я, на виконання вимог ОСОБА_7 , щодо передачі йому грошових коштів - неіснуючого боргу, передав ОСОБА_7 грошові кошти різними сумами (500 грн., 800 грн., 1000 грн.) в загальній сумі близько 10 000 грн.
Надалі, з січня 2024 року, ОСОБА_7 продовжив телефонувати до потерпілого та погрожуючи фізичною розправою, вимагати грошові кошти та висловлюючи в сторону потерпілого погрози нанесення тілесних ушкоджень, підкреслюючи їх власним авторитетом, які потерпілий сприймав як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я.
Після чого, 04.03.2024 близько 20 год. 15 хв. ОСОБА_7 , продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом у потерпілого ОСОБА_9 , перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_2 , помітивши потерпілого ОСОБА_9 наблизився до останнього, висловлюючи погрози фізичною розправою, висловив вимогу про передачу ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 69 000 грн. в якості частини карткового боргу, на що потерпілий вимушено погодився так як реально побоювався за своє життя і здоров'я.
В подальшому, 09.04.2024 близько 19 год. 48 хв. потерпілий ОСОБА_9 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_7 , що він знайшов частину грошових коштів та може їх передати, на що останній наказав потерпілому прибути у двір будинку АДРЕСА_5 .
Так, 09.04.2024 близько 20 год. 00 хв., потерпілий ОСОБА_9 на виконання вказівки ОСОБА_7 прибув у двір будинку АДРЕСА_5 , де зустрівся із ОСОБА_7 , якому вимушено передав, грошові кошти в сумі 1000 грн., як частину неіснуючого боргу яку вимагав останній, у свою чергу ОСОБА_7 висунув вимогу про негайне повернення усієї суми грошових коштів, при цьому висловлюючи в сторону потерпілого погрози нанесення тілесних ушкоджень, вбивства у вигляді позбавлення життя шляхом повішання на дереві та спалення, на що потерпілий ОСОБА_9 вимушено погодився так як реально побоювався за своє життя і здоров'я.
Вище зазначені умисні, злочинні дії ОСОБА_7 призвели до того, що потерпілий ОСОБА_9 16.04.2024 близько 08:50 години перебуваючи по Старокостянтинівському шосе, 8, м. Хмельницький передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 39 000 гривень, проте останній розпорядитися коштами не зміг, оскільки був викритий працівниками правоохоронних органів на місці події.
Також, ОСОБА_7 08 жовтня 2023 року у невстановлений в ході досудового розслідування точний час, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3275-ІХ від 27.07.2023, діючи умисно, повторно, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що у останнього є телевізор марки «Ьй» прийняв рішення відкрито заволодіти ним.
Так ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, усвідомлюючи, що його злочинні дії будуть викриті потерпілим ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення відкритого викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, почав вимагати у потерпілого ОСОБА_9 передати йому телевізор, на що потерпілий відмовив.
У свою чергу, ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення майна, усвідомлюючи що за його діями спостерігає потерпілий ОСОБА_9 , діючи проти волі потерпілого, підійшов до тумби із якої відкрито викрав телевізор марки « НОМЕР_1 », належний ОСОБА_9 та покинув приміщення квартири.
Надалі, 08.10.2023 близько 17 год. 36 хв. викрадений у потерпілого телевізор марки «1X3 32ЬК430» ОСОБА_7 здав до ломбардного відділення ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , а отримані кошти витратив на власний розсуд.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 6 000 грн.
Окрім того, ОСОБА_7 26.11.2023 у невстановлений в ході досудового розслідування точний час, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, діючи умисно, повторно, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, перебуваючи неподалік зупинки громадського транспорту «МАУП», що по проспекту Миру, м. Хмельницький, зустрівся із ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що у останнього є мобільний телефон «ОРРО» прийняв рішення відкрито заволодіти ним.
Так ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, усвідомлюючи, що його злочинні дії будуть викриті потерпілим ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення відкритого викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, попросив у потерпілого ОСОБА_9 надати належний йому мобільний телефон марки «ОРРО А17К» для здійснення дзвінка. Так, ОСОБА_9 , зважаючи на довірливі відносини з ОСОБА_7 , добровільно передав останньому свій мобільний телефон для здійснення дзвінка. Після цього, з метою відкритого заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_10 відмовився повертати ОСОБА_9 вказаний мобільний телефон та пішов у невідомому напрямку, таким чином, умисно, незаконно, повторно заволодів майном потерпілого.
Надалі, 26.11.2023 близько 18 год. 27 хв. викрадений у потерпілого мобільний телефон марки «ОРРО А17К 3/64 ОВ» ОСОБА_7 здав до ломбардного відділення ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім», що знаходиться за адресою: проспект Миру, 76, м. Хмельницький, а отримані кошти витратив на власний розсуд.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 3500 грн.
Також, ОСОБА_7 , 04.12.2023 у невстановлений в ході досудового розслідування точний час, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, діючи умисно, повторно, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що у останнього є мобільний телефон «ОРРО» прийняв рішення відкрито заволодіти ним.
Так ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, усвідомлюючи, що його злочинні дії будуть викриті потерпілим ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення відкритого викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, почав вимагати у потерпілого ОСОБА_9 передати йому мобільний телефон, на що потерпілий відмовив.
У свою чергу, ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення майна, усвідомлюючи що за його діями спостерігає потерпілий ОСОБА_9 , діючи проти волі потерпілого, підійшов до ліжка із якого відкрито викрав марки «ОРРО А17К 3/64 ОВ», належний ОСОБА_9 та покинув приміщення квартири.
Надалі, 04.12.2023 близько 15 год. 29 хв. викрадений мобільний телефон марки «ОРРО А17К 3/64 вВ» ОСОБА_7 здав до ломбардного відділення ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , а отримані кошти витратив на власний розсуд.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 3500 грн.
16.04.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, фактично проживаючого АДРЕСА_7 , не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
16.04.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.4 ст.189 КК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував, що санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , передбачає призначення покарання тільки у виді позбавлення волі, початковий етап розслідування даного кримінального провадження, особу підозрюваного, прихожу до переконання, що наявні ризики, передбачені ст.,177 КПК України, а саме, що підозрюваний намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інший злочин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 менш суворий запобіжний захід.
Вказує, що в ухвалі слідчого судді не наведено доказів на підтвердження рішення про обрання ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу та неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначає, що слідчим суддею не було належною мірою враховано, що ОСОБА_7 вважається несудимим, є особою молодого віку, має родину та постійне місце проживання, проживає однією сім'єю з жінкою, з якою спільно виховує її дитину.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:
-заявою потерпілого ОСОБА_9 щодо вимагання у нього коштів в сумі 100 000 грн. ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , згідно яких останній повідомляє про вимагання у нього грошових коштів із погрозою застосуванням фізичної сили ОСОБА_7 ;
-протокол огляду мобільного телефону від 22.02.2024;
-протоколом огляду диску від 14.03.2024;
-протоколом затримання ОСОБА_7 ;
-іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування.
Задовольняючи клопотання слідчого та обираючи підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України, серед яких особливо тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому є ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора, суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі.
Крім того, на даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_7 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи можливе покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни показань на свою користь (п. З ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що підозрюваному ОСОБА_7 відомі контакти потерпілого та його місце проживання, покази якого є суттєвими і їхня зміна під час досудового та судового розгляду може впливати на прийняття судового рішення за результатами розгляду справи по суті;
-вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Посилання захисника про те, що ОСОБА_7 вважається несудимим, є особою молодого віку, має родину та постійне місце проживання, проживає однією сім'єю з жінкою, з якою спільно виховує її дитину, на переконання колегії суддів не є достатніми підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу та не слугували стримуючими факторами від вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_7 і обґрунтовано прийняв рішення про необхідність його ізоляції від суспільства, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.
Колегія суддів вважає, що надані докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку про те, що підозра є обґрунтованою. Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого КПК України, колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на те, що обставини провадження свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися та вони виправдовують тримання підозрюваного під вартою, колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді не знаходить.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк по 13 червня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3