Дата документу 19.03.2024 Справа № 333/598/24
Єдиний унікальний №333/598/24 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/135/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
19 березня 2024 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Хава, Воронезької області, Російської Федерації, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13 травня 2008 року Запорізьким районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробування 1 рік 6 місяців;
- 05 серпня 2008 року Запорізьким районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробування 1 рік;
- 03 березня 2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 29 жовтня 2009 року Запорізьким районним судом Запорізької області, за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
- 04 листопада 2014 року Запорізьким районним судом Запорізької області, за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням 2 роки;
- 18 серпня 2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за ч.1 ст.187, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 19 листопада 2015 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 20 жовтня 2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;
- 21 жовтня 2015 року Заводським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 06 травня 2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024082040000103 від 18 січня 2024 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 17 березня 2024 року (включно).
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, незаконному впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді і постановити ухвалу, якою обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, в тому числі і надати можливість внесення застави.
В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною.
Вказує, що тяжкість злочину не може бути безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а посилання прокурора про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, є необґрунтованим.
Захисник посилається на те, що підозрюваний має постійне місце мешкання на території Запорізького району, проїзних документів не придбав, заяв та повідомлень у правоохоронних органів, які б свідчили про готування ним нового злочину немає.
Із усіх характеристик підозрюваного, слідчий суддя взяв до уваги лише ту, що ОСОБА_6 раніше судимий, при цьому, нехтуючи станом здоров'я підозрюваного, який має певне захворювання а тому обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, фактично може закінчитись фатально для підозрюваного під час перебування його в слідчому ізоляторі.
Також, слідчим суддею було залишено без уваги факт незаконного затримання ОСОБА_6 , оскільки останньому не було надано захисника, що підтверджується відсутністю підпису захисника в протоколі затримання.
Крім того, слідча дія за участі потерпілої також проведена без участі захисника, про що свідчить відсутність підпису у відповідному протоколі.
Зазначає, що не взято до уваги також той факт, що предмет злочину - золоті сережки були вилучені в ломбарді, куди їх заклала зовсім інші особа, а не ОСОБА_6 .
Слідчий суддя, обравши його підзахисному запобіжний захід у виді тримання під вартою, позбавила його права внести заставу, що на його думку,є порушенням ст.182 КПК України.
Вважає, що обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, полегшить і пришвидшить судовий розгляд.
Згідно з ухвалою слідчого судді, до слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У клопотанні зазначено, що ВП №4 ЗРУП Головного управління національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024082040000103 від 18 січня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 січня 2024 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_6 , будучи судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, із подальшими змінами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, підійшов з правого боку до потерпілої ОСОБА_10 , яка знаходилась біля під'їзду №6 будинку АДРЕСА_2 та намагалась потрапити до вказаного під'їзду. В цей час ОСОБА_6 своєю рукою із силою схопив потерпілу, при цьому свою руку обвів навколо шиї, обмежуючи останню у русі та утримуючи її за шию, другою рукою зняв з потерпілої золоті сережки 585 проби, округлої форми, вартістю 2 500 гривень, які були у вухах потерпілої.
Після чого, ОСОБА_6 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, чим розпорядився ним на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 2 500 гривень.
Своїми умисними діями, ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, що кваліфікується як: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону при розгляді клопотання.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, прокурора, та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному правопорушенні, а також фактичні обставини вказаного кримінального правопорушення.
Як убачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, доданими до клопотання, а саме: відомостями з протоколу огляду місця події від 18 січня 2024 року; протоколу огляду місця події від 18 січня 2024 року, в ході якого були вилучені сережки, у кількості 2-х шт; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколу допиту потерпілої ОСОБА_10 від 18 січня 2024 року; протоколу пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілої, в ході проведення якого ОСОБА_10 вказала на ОСОБА_6 та зазначила, що саме останній відкрито заволодів її сережками; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколу огляду предмету від 18 січня 2024 року, під час якого, потерпіла впізнала свої раніше викрадені сережки; протоколу затримання особи в порядку ст.208 КПК України; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Окрім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що надані слідчим докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.
Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України існують, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З огляду на фактичні обставини провадження, ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення аналогічних злочинів, не одружений, не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має, малолітні чи неповнолітні діти на його утриманні відсутні, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведеність ризиків, вказаних у клопотанні, та про те, що інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цих ризиків.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, та ті, що заявлені при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі.
Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний має постійне місце мешкання на території Запорізького району, проїзних документів не придбав, заяв та повідомлень у правоохоронних органів, які б свідчили про готування ним нового злочину, не має, самі по собі не спростовують існування вказаних ризиків.
Твердження захисника про те, що суд не врахував всіх даних, що характеризують особу підозрюваного, не є слушними та суперечать змісту оскаржуваної ухвали.
Те, що ОСОБА_6 має певні захворювання, не спростовує обґрунтованості підозри та не зменшує встановлених ризиків.
З доданих до клопотання документів не убачається порушень при затриманні підозрюваного, який після залучення йому 18 січня 2024 року захисника для здійснення його захисту за призначенням в той же день відмовився від призначеного захисника, про що подав відповідну заяву на ім'я слідчого.
Стосовно порушень вимог ст.182 КПК України, які на думку захисника допущені слідчим суддею, колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано не визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки, виходячи з доданих до клопотання доказів, злочин, у якому підозрюється ОСОБА_6 , вчинений із застосуванням насильства.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.
З матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали убачається, що всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.
Дані про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
Разом з цим, оскільки захисником підозрюваного у судовому засіданні апеляційного суду заявлено про те, що підозрюваний ОСОБА_6 має незадовільний стан здоров'я, який погіршується через перебування останнього у СІЗО, колегія суддів, в порядку ст.206 КПК України, з метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного, постановила ухвалу, якою доручила начальнику Філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати здійснення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_6 (за його згодою) та за потреби забезпечити належне лікування останнього.
Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024082040000103 від 18 січня 2024 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 17 березня 2024 року (включ но), залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4