Дата документу 09.04.2024 Справа № 335/10618/23
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/222/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/10618/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
09 квітня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
представника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2023 року про арешт майна,
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2023 року за клопотанням старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 05.06.2023 року за №12022080000000249 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК, накладено арешт на транспортний засіб «Renault Trafic», 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , із забороною приховування та права на відчуження.
Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати накладений арешт на транспортний засіб «Renault Trafic», 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Свої вимоги мотивував тим, що зазначений транспортний засіб 23.11.2023 року був перереєстрований на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. На даний час ОСОБА_7 позбавлений можливості володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю. ОСОБА_7 не є фігурантом будь-якого кримінального провадження.
Заслухавши представника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із наданих матеріалів, до слідчого судді надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб «Renault Trafic», 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_9 виник злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.
Так, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, у порушення вимог законодавства організував перевезення громадян України поза межами контрольних пунктів в'їзду-виїзду, на яких здійснюється прикордонний контроль.
Таким чином, ОСОБА_9 , організовуючи незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчиняв сукупність дій, спрямованих на досягнення спільного злочинного плану, а саме: здійснював управління процесом підтримання та функціонування незаконної діяльності, розподіляв функції між учасниками групи, координував їх дії, забезпечував транспортними засобами, на яких відбувалось перевезення пасажирів на тимчасово окуповані території, розподіляв грошові кошти між учасниками групи, а також для пошуку клієнтів створив групу в месенджері «Вайбер» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Окрім того, для нормального функціонування, орендував офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Реалізуючи злочинний умисел, в липні 2023 року, більш точну дату не представилось можливим встановити, ОСОБА_12 провів співбесіду з ОСОБА_13 та прийняв його на посаду водія. В свою чергу, ОСОБА_13 , не будучи обізнаним про злочинний намір ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , повинен був здійснювати безпосередньо перевезення осіб на тимчасово окуповані території Донецької та Запорізької областей.
Так, 25.09.2023 о 08.00 год., знаходячись на автомобільній стоянці ТЦ «Україна», ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , здійснили посадку пасажирів, отримавши від кожного оплату за перевезення у сумі 350 дол. США, які в подальшому передали ОСОБА_9 , який в той час знаходився неподалік, контролюючи посадку пасажирів.
В результаті ОСОБА_13 , будучи водієм транспортного засобу Renault Trafic, сірого кольору, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , здійснив перевезення громадян України на тимчасово окуповану територію Запорізької області.
В результаті, громадяни, 26.09.2023 виїхали з України через пункт пропуску «Виноградівка» митного посту «Ізмаїл» Одеської митниці, далі проїхали через Молдову, Румунію, Республіку Болгарію, Турецьку Республіку, Грузію та 29.09.2023 заїхали на територію російської федерації, де цього ж дня, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перетнули державний кордон України, а саме: з території російської федерації на тимчасово окуповану територію Донецької області через пропускний пункт «Новоазовськ», який не підконтрольний державним органам України.
Під час досудового розслідування оперативному підрозділу, надано доручення в порядку ст. 40 КПК України, на проведення оперативних заходів направлених на встановлення кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочинів у сфері незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 також використовують для проведення злочинної діяльності транспортний засіб Renault Trafic, сірого кольору, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_3 .
Згідно реєстраційної картки автомобіль Renault Trafic, сірого кольору, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_3 , був зареєстрований на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, 08.11.2023 відбулась перереєстрація вищезазначеного автомобіля на ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з присвоєнням номерного державного знаку НОМЕР_2 .
В ході допиту підозрюваного ОСОБА_11 встановлено, що наприкінці літа 2023 року, Всеволод попрохав переоформити вказаний автомобіль з ОСОБА_15 на ОСОБА_11 , оскільки на кордоні виникли проблеми, бо реєстрація автомобіля була Запорізької області. Вони направились в м. Дніпро, де переоформили вказаний автомобіль, але фактично він не знаходився в користуванні ОСОБА_11 , оскільки на ньому здійснювались перевезення. Окрім того, останній повідомив, що не знав про перереєстрацію автомобіля та участі в оформленні документів не приймав, тож яким чином могли оформити документи без його участі не знає.
Згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 51399077 встановлено, що ОСОБА_14 надала довіреність з правом передоручення на автомобіль Renault Trafic, 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , підозрюваному Потимку ОСОБА_16 .
Слідчий зазначила, що вказаний автомобіль був засобом вчинення злочину, а відтак є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, та з метою збереження речових доказів, слідчий просила задовольнити клопотання та накласти арешт на вищезазначений автомобіль із забороною приховування та права на відчуження.
Слідчий суддя, посилаючись на ч.1 ст.170 КПК задовольнила зазначене клопотання, з огляду на те, що у судовому засіданні доведено його обґрунтованість.
Колегія суддів в цілому погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням, за виключенням деяких недоліків.
Згідно положень ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, псування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч.2 ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
При цьому, згідно ч.3 ст.170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується, та виходячи з матеріалів, доданих до клопотання (на які міститься посилання і в ухвалі слідчого судді), є обґрунтовані підстави вважати, що вказане в ухвалі слідчого судді майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отже це майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Слідчий суддя з цього приводу обґрунтовано вказала в оскаржуваній ухвалі на те, що долучені до клопотання докази свідчать про те, що у своїй сукупності вони надають достатньо підстав вважати, що вказаний транспортний засіб використовувався для проведення злочинної діяльності, зокрема на ньому здійснювались перевезення людей на тимчасово окуповану територію, поза межами контрольно-пропускного пункту, і в цьому сенсі дійсно відповідає критеріям речових доказів, а саме вказаний автомобіль є знаряддям вчинення злочину.
Наявні в матеріалах провадження відомості дають обґрунтовані підстави вважати, що не накладення вказаного арешту може призвести до зникнення, втрати чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доводи слідчого у клопотанні про те, що накладення вказаного арешту на цьому етапі розслідування необхідне задля забезпечення кримінального провадження, з метою запобігання вказаним у клопотанні ризикам, є переконливими.
Посилання апелянта на те, що заявник не має будь-якого статусу у відповідному кримінальному провадженні і є добросовісним набувачем і правомірним користувачем вказаного автомобіля, колегія суддів вважає такими, що не обґрунтовують апеляційні вимоги, оскільки відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В тому числі слідчий суддя зауважила в ухвалі, що власник майна не позбавлений можливості звернутись в подальшому з клопотанням про зміну чи скасування накладеного арешту в порядку, передбаченому ст.174 КПК.
Разом з цим, матеріали провадження свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження апелянтом не надано, в матеріалах провадження таких відомостей теж немає.
Разом з тим, судова колегія виходячи з поняття співмірності інтересів досудового розслідування, вважає за доцільне накласти арешт на автомобіль марки «Renault Trafic», 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 з забороною його власнику відчужувати його.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2023 року про арешт майна змінити.
Доповнити ухвалу слідчого судді рішенням, яким накласти арешт на автомобіль марки «Renault Trafic», 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 шляхом заборони його власнику відчужувати його.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4