Дата документу 23.04.2024 Справа № 322/91/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/129/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №322/91/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
23 квітня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 січня 2024 року про відмову у арешті майна,
Ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024082300000012, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2024 року за ознаками передбаченого ч.2 ст.246 КК кримінального правопорушення.
Не погодившись із вказаною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, вилучене 14.01.2024 року під час проведення огляду місця події з лісосмуги, розташованої на східній околиці села Сорочино, Новомиколаївської ОТГ, Запорізького району, Запорізької області.
Свої вимоги мотивував тим, що майно, яке було вилучене в ході огляду місця події 14.01.2024 та було предметом розгляду слідчого судді, крім того, що визнано постановою слідчого речовими доказами, має ознаки майна, стосовно якого застосовується спеціальна конфіскація. Оскільки живорослі дерева є предметом кримінального правопорушення, а фрагменти незаконно добутої деревини загальним об'ємом близько 3 м3 - майном, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є фактично доходами (новостворені матеріальні об'єкти, які мають певну споживчу цінність, яка може бути виражена в грошовій формі) від такого майна (пункти 1, 3 частини 1 статті 96-2 КК).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із наданих матеріалів, до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, а саме на фрагменти розпиляних стовбурів та гілок живорослої деревини породи «гледичія колюча», загальним об'ємом близько 1,8 м3.
Клопотання обґрунтовано тим, що 14.01.2024, близько 11 години 45 хвилин, у полезахисній лісосмузі, розташованій на східній околиці села Сорочино Запорізького району Запорізької області (Новомиколаївська ОТГ), було виявлено громадян ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які за допомогою бензопил спиляли чотири дерева породи «гледичія колюча».
У подальшому, 14.01.2024, в ході проведення огляду місця події з місця огляду було вилучено фрагменти розпиляних стовбурів та гілок живорослої деревини породи «гледичія колюча», загальним об'ємом близько 1,8 м3.
Вилучені в ході огляду місця події фрагменти розпиляних стовбурів та гілок живорослої деревини породи «гледичія колюча», загальним об'ємом близько 1,8 м3, відповідно до ч.7 ст.237 КПК, набули статус тимчасово вилученого майна, та визнані у даному кримінальному провадженні речовими доказами.
Слідчий вказує, що вилучені у ході проведення огляду місця події речі мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні та можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюють у ході досудового розслідування. У зв'язку із чим, з метою збереження речових доказів просив накласти на них арешт.
Слідчий суддя відмовив в задоволенні даного клопотання пославшись на те, що питання щодо зберігання фрагментів деревини має бути вирішено відповідно до положень ст.100 КПК, для чого накладення арешту на це майно не є обов'язковим.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком слідчого судді з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК арешт майна, між іншим, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, згідно ч.3 ст.170 КПК, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто є речовим доказом.
Речовим доказом в розумінні ст.98 КПК є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК є в тому числі дерева у лісах, а також у захисних та інших лісових насадженнях.
При цьому, об'єктивна сторона злочину полягає в незаконній порубці лісу.
Отже, фабула вказаного витягу та диспозиція статті 246 КК свідчить про те, що предметом у вказаному кримінальному провадженні може бути деревина породи «гледичія колюча», яка була вилучена під час огляду місця події у лісосмузі.
На переконання колегії суддів спиляні стовбури дерев породи «гледичія колюча» у даному кримінальному провадженні є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК.
Крім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що спиляні стовбури дерев, які були вилучені під час огляду місця події у лісосмузі містять на собі сліди вчиненого злочину, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, щодо встановлення вартості лісоматеріалу, встановлення його походження, тобто визнані речовими доказами по справі. Крім того, за їх наявності можливе проведення по справі ряду належних експертиз.
Відтак, колегія суддів вважає, що спиляні стовбури дерев породи «гледичія колюча» відповідають критеріям речового доказу, зазначеного у ст.98 КПК, а тому накладення арешту з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК, буде відповідати вимогам кримінального процесуального закону.
Застосований захід забезпечення кримінального провадження є превентивним заходом, узгоджується із вимогами ст.ст.132, 170 - 173 КПК, унеможливлює настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню і, на початковому етапі досудового розслідування, виправдовує такий обмежувальний характер.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з урахуванням наведених вище мотивів, клопотання слідчого слід задовольнити, та накласти арешт на спиляні стовбури дерев породи «гледичія колюча» із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 січня 2024 року про відмову у арешті майна скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на фрагменти розпиляних стовбурів та гілок живорослої деревини породи «гледичія колюча», загальним об'ємом близько 1,8 м3 вилучене 14.01.2024 року під час проведення огляду місця події.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4