Справа № 580/11471/23 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО
24 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Служби безпеки України в Черкаській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо необхідності при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно застосувати «січень 2008 року» як місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації;
- зобов'язати відповідача при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно застосувати «січень 2008 року» як місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, з урахуванням раніше виплаченої суми, в сумі 79840,45 грн ( сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 45 коп.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №580/350/22, яке набрало законної сили 18.11.2023 року протиправно нарахував та виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця грудень 2015 року. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.12.2015 до 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.12.2015 до 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та провести її виплату з урахуванням раніше проведених виплат індексацію грошового забезпечення за цей період.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Управління Служби безпеки України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що формулювання резолютивної частини оскаржуваного рішення «із застосуванням базового місяця - січень 2008 року» не лише виходить за межі повноважень суду, а і не узгоджується із нормами Порядку №1078, оскільки поняття «базовий місяць» втратило чинність і застосування його до спірного періоду є неправильним як щодо механізму нарахування індексації, так і за термінологією.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року та від 11.03.2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, довідкою Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 24.12.2021 №11/398 підтверджується, що позивач проходив військову службу в Службі безпеки України з 04.11.2009 (наказ Голови СБ України від 29.10.2009 №1575-ос) до 04.11.2019 включно (наказ Першого заступника Голови СБ України про звільнення з військової служби від 18.10.2019 №1414-ОС, наказ Управління СБ України в Черкаській області про виключення зі списків особового складу від 31.10.2019 №105-ОС). Звільнений відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України за підп. «а» п.61 та підп. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п.2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас СБ України.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №580/350/22, яке набрало законної сили 18.11.2023 року, зобов'язано Управління Служби безпеки України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Довідкою-розрахунком щодо нарахування індексації позивачу у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 підтверджується застосування Управлінням Служби безпеки України в Черкаській області для обчислення індексації грошового забезпечення базового місяця - грудень 2015 року.
Не погоджуючись щодо застосування відповідачем під час нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - серпень 2015 року, замість січня 2008 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За приписами статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Положеннями статті 2 вищезазначеного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
В силу п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно до п. 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Згідно до пункту 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №580/350/22, Управління Служби безпеки України в Черкаській області виплатило ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 в сумі 4798,50 грн., що підтверджується копією виписки по рахунку (квитанції) від 31.10.2023.
Відповідно до листа Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 17.11.2023 №21/9-499/14, відповідач повідомив позивача про те, що за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №580/350/22, йому нараховано та виплачено індексацію за період 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця грудень 2015 року. Зазначено, що правові підстави застосування січня 2008 в якості місяця обчислення індексу споживчих цін до періоду з 01.12.2015 року відсутні.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі №235/6153/16-а вказав наступне: «… індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи».
З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Отже, індексація грошового забезпечення є державною гарантією щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності. Невиплата індексації грошового забезпечення втрати частини доходів є обмеженням Конституційних прав та є незаконною.
Щодо доводів апелянта про те, застосування до правовідносин за період з січня 2008 по грудень 2015 норми п. 5 Порядку № 1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015, суперечить статті 58 Конституції України, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1 вказаної Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
Разом з тим, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з абзацом 2 пункту 3 Постанови № 1013, для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471). Приклади проведення індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення, наведені у Постанові №1013 (додаток №4 до Порядку).
Колегія суддів зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294, вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року, такий посадовий оклад виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року.
Отже, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року, у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.
Таким чином, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто, з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача до березня 2018 року.
При цьому, навіть за умов виплати у період проходження позивачем військової служби відповідачем на користь позивача щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тобто збільшення розміру її грошового забезпечення, вказаним збільшенням не відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року має застосовуватись січень 2008 року.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.03.2023 року у справі № 160/6645/21 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.
Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити з урахуванням виплаченої суми позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно, застосувавши січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»).
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317,321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №580/11471/23- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк