17 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/11019/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 р. (суддя: Луніна О.С) в адміністративній справі №160/11019/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просила:
визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо нарахування та виплати їй одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 р., компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, без врахування індексації грошового забезпечення;
зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити їй одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, компенсацію за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році, компенсацію за невикористанні 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обгрунтувала протиправним нездійсненням їй відповідачем нарахування та виплату належних при звільненні сум з урахуванням індексації грошового забезпечення
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаргу обґрунтовує тим, що одноразова грошова допомога при звільненні зі служби та компенсація за невикористані відпустки, є виплатами разового характеру, які відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17
липня 2003 р. індексації не підлягають.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції здійснює перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 02 грудня 2022 р. №413о/с ОСОБА_1 з 12 грудня 2022 р. звільнено зі служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Листом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №10зі/42-03/03/2023 від 09 лютого 2023 р. повідомлено ОСОБА_1 , що їй було нараховано грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років без врахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення.
Не погодившись з даними діями відповідача, позивач звернулася до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, всупереч Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р., здійснив нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 р., компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, без врахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення.
З наявних в матеріалах справи копій довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що в період з 01 січня 2020 р. по 12 грудня 2022 р. їй нараховувалася індексація.
Верховний Суд у постановах від 19 березня 2020 р. у справі №820/5286/17, від 21 грудня 2021 р. у справі №820/3423/18 дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
В частині включення індексації до складу грошової компенсації за не використані дні відпустки слід зазначити наступне.
Відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06 квітня 2016 р., виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби.
Так як індексація є складовою грошового забезпечення, то вона має бути включена до складу грошової компенсації за не використані дні відпустки.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 р. в адміністративній справі №160/11019/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 квітня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий