Справа № 372/6198/23 Головуючий в суді І інстанції - Зінченко О.М.
Провадження № 33/824/2204/2024 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
19 квітня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
секретар: Ганжа В.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
іншого учасника ДТП ОСОБА_2 ,
захисника іншого учасника ДТП адвоката Данька О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року, якою, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працює: КОДА, заступник директора департаменту, РНОКПП НОМЕР_1 , -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ст. 124 КУпАП -
Як встановлено судом першої інстанції, 06.12.2023 року о 07 год. 30 хв. в смт. Козин, по вул. Рудиківська, 3, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Peugeot 508 д.н.з. НОМЕР_2 під час об'їзду автомобіля Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервал, що призвело до зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, просить постанову Обухівського районного суду скасувати та закрити провадження по справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не зважив на те, що ніякі дії ОСОБА_1 як водія не сприяли і не могли сприяти ДТП, повністю виконуючи всі вимоги ПДР апелянт взагалі був позбавлений можливості одноосібно впливати на перебіг події через грубі порушення ПДР водієм ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 вказує, що попереду них на проїзній частині було прокладено штучну дорожню нерівність, що слугувала для примусового зниження швидкості руху транспортних засобів та дорожній знак 1.11 «Пагорб». Ми наближались майже одночасно але першим на штучну дорожню нерівність, заїхав водій ОСОБА_2 . По ходу його руху колія змінювала напрямок у мою сторону так як штучна нерівність, припіднята над поверхнею елемент, в цьому місці відлетів і щоб не відчути його під колесами авто і щоб авто не підкинуло вверх водій ОСОБА_2 рухаючись по колії повернув ліворуч і в цей час допустив контакт між дзеркалами заднього виду на наших автомобілях.
Саме така траєкторія його руху і стала причиною зіткнення, якщо б ОСОБА_2 не змінив напрямок свого руху а продовжував рухатись прямо то ніякого дотичного зіткнення і не відбулось б, це очевидно.
Також апелянт зауважує, що ОСОБА_2 кардинально змінив свою позицію відносно даного ДТП, після того як ознайомився з поясненнями ОСОБА_1 , а саме без лишньої мороки продублював все як написано у водія Пежо, не дивлячись на початкові свої пояснення.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення ОСОБА_2 та його представника, які заперечували проти апеляційної скарги та просили її залишити без задоволення,
перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. (п.13.3 ПДР України).
За порушення вимог зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об'єктів, зазначених у цій статті.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов'язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своїм правом скористався, надав пояснення, заперечень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідності щодо внесених відомостей до схеми місця ДТП не заявляв (а/с 4).
Первинні пояснення самого ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були ретельно перевірені в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, з яких вбачається вільне визначення останнім своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами.
Згідно ст.ст.9,245,252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №019689 від 06.12.2023 року (а/с 1), схемою місця ДТП, якою зафіксовано обстановку місця події та пошкодження транспортного засобу від 06.12.2023 року (а/с 2), письмовими пояснення ОСОБА_1 (а/с 4), а також письмовими поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 .
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить всі необхідні данні, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об'єктів), що прямо закладено в диспозиції даної статті, усі вони перевірені та встановлені під час судового розгляду.
Таким чином, суд, який розглядав справу, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення не встановлено. Як вбачається з письмових пояснень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення апелянта та доводів самої скарги, він фактично визнав, що саме під його керуванням автомобіль Peugeot 508 д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_3 .
В апеляційній скарзі апелянтом фактично оскаржується не оцінка його дій і наступні висновки щодо наявності вини, а те, що суддею не було дано оцінку діям іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_2 , який, на переконання апелянта, порушив також вимоги п.13.3 ПДР України. Разом з тим, оцінка дій водія ОСОБА_2 не є предметом розгляду вказаної справи. Навіть при умові (що не є фактом), що водієм ОСОБА_2 були порушені ПДР, це не виключає факт порушення ОСОБА_1 п.13.3. ПДР України, які призвели до зіткнення з іншим автомобілем.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Обухівський районний суд Київської області повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Вид та розмір стягнення накладено судом у відповідності з вимогами ст.ст.23,33 КУпАП.
Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування чи зміни не встановлено, а тому апеляційні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко