Справа № 753/10951/23 Головуючий у І інстанції Трусова Т.О.
Провадження №22-ц/824/3314/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
25 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А.,розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання будинку і прибудинкової території, інфляційної складової та трьох процентів річних,
У червні 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтований тим, що ОСББ «Червоний хутір» забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію частково шляхом самозабезпечення, частково на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають і зареєстровані у розташованій у цьому будинку квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до положень Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ЦК України, Житлового кодексу України та статуту ОСББ «Червоний хутір» відповідачі зобов'язані своєчасно сплачувати внески на обслуговування будинку та його прибудинкової території.
Однак, відповідачі не виконують своїх зобов'язань перед позивачем.
Враховуючи вищевикладене, ОСББ «Червоний хутір» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість зі сплати внесків на утримання та експлуатацію будинку та прибудинкової території з 01 липня 2017 року по 01 травня 2023 року у розмірі 37 340,99 грн, інфляційне нарахування у розмірі 7794,24 грн, 3% річних у розмірі 1544,30 грн, судовий збір у розмірі 2684,00 грн, витрати на професійну правову допомогу з підготовки до розгляду та безпосереднього розгляду справи в суді в розмірі 3360,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» заборгованість за оплату внесків на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 25 839,84 грн, інфляційні нарахування в розмірі 2 841,72 грн та три проценти річних в розмірі 538,58 грн, а усього 29 220,14 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» судові витрати в розмірі 3 326,86 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» судові витрати в розмірі 3 326,86.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дарницького районного суду м. Києвавід 23 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема в доводах апеляційної скарзі зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не застосував приписи ст. 511 ЦК України, згідно з якими, прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ «Червоний Хутір» є обов'язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов'язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна.
Таким чином, скаржник вважає, що обов'язок зі сплати платежів за оплату внесків на утримання будинку і прибудинкової території несе власник квартири, для якого положення статуту та рішення загальних зборів ОСББ є обов'язковими в силу закону.
Звертає увагу суду на те, що вказані обставини були встановлені під час розгляду справи № 753/10039/20 постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, за участю тих же сторін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ «Червоний Хутір»- адвокат Студенцов О.О. посилається на безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.
Посилаючись на положення ч. 4 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», вказує, що витрати, передбачені рішеннями співвласників, в тому числі сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території (управління багатоквартирним будинком) покладені на наймача, а не на власника неприватизованої квартири комунальної власності. Вважає, що висновки, викладені у постанові Київського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у справі № 753/10039/20 не мають преюдиційного значення для розгляду даної справи.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов ОСББ «Червоний Хутір», суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності вимог ОСББ «Червоний Хутір» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової територіїза період з 01 лютого 2020 року по 01 травня 2023року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що в будинку по АДРЕСА_1 , 09 вересня 2016 року зареєстровано ОСББ «Червоний Хутір», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до нової редакції Статуту ОСББ «Червоний Хутір», затвердженого загальними зборами протокол № 3 від 26 червня 2017 року, п. 1 розділ 1 - ОСББ «Червоний Хутір» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 ; п. 3 Розділ 2 - завданням та предметом діяльності об'єднання є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; п. 4 Розділ 2 має право - встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим Статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови відшкодувати заподіянні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законом та цим Статутом внески і платежі, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; п. 2 розділ 3 - вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. П. 3 розділ 3 - до виключної компетенції загальних зборів належить, крім всього іншого - визнати порядок сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, п. 16 розділ 3 - Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. П. 2 Розділ 5 - співвласник зобов'язаний, крім всього іншого: виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Розміри внесків співвласників будинку на утримання будинку та прибудинкової території та внеску в резервний фонд затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Червоний Хутір».
На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 14 від 10.01.2018 «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового будинку та зовнішніх інженерних мереж на АДРЕСА_1 » до комунальної власності територіальної громади міста Києва безоплатно прийнято та передано до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації житловий будинок АДРЕСА_1 згідно із додатком 1 до цього розпорядження.
Відповідно до додатку № 1 до цього розпорядження житловий будинок, 1987 року побудови, який безоплатно передано до комунальної власності територіальної громади міста Києва ПАТ «НВП «Каскад», має 135 квартир, з яких 114 приватизовано.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 2294 від 18.12.2018 заголовок розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 14 від 10.01.2018 було викладено в наступній редакції: «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва неприватизованих квартир та неприватизованих частин квартир спільного заселення у житловому будинку АДРЕСА_1 та зовнішніх інженерних мереж до житлового будинку». Також викладено в новій редакції пункт 1 розпорядження, відповідно до якого безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Києва були прийняті та передані до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації неприватизовані квартири та частини квартир спільного заселення, зокрема 21 квартира та 8 частин квартир спільного заселення, серед яких наявне приміщення квартири № 412 .
ОСОБА_1 є наймачем приміщення (квартири) АДРЕСА_4 на підставі ордеру.
Вищенаведені обставини встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 січня 2023 року у господарській справі № 910/833/22 за позовом ОСББ «Червоний Хутір» до Київської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, про стягнення заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території за займану відповідачами квартиру, яка набрала законної сили, а відтак такі обставини в силу положень частини четвертої ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
У даній постанові Північного апеляційного господарського суду у господарській справі № 910/833/22 зроблено висновок про те, що саме ОСОБА_1 як наймач квартири комунальної власності, а не Київська міська рада, має здійснювати сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території, і з цієї підстави відмовлено у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», далі - Закон № 2866-ІІІ).
Відповідно до положень ст. 4 цього Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Ст. 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту тощо.
За приписами ст. 15 Закону № 2866-ІІІ співвласник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Ст. 16, 17 Закону № 2866-ІІІ визначені права об'єднання, які належать йому відповідно до законодавства та статуту, серед яких право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів та вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (стаття 20 Закону № 2866-ІІІ).
Відповідно до ст. 22 Закону № 2866-ІІІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII).
Цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а відтак його положення є спеціальними для спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 417-VIIIвитрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 3 ст. 12 Закону № 417-VIII).
Ч. 4 цієї норми передбачено, що зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Водночас відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі також - Закон про житлово-комунальні послуги).
Ст. 1 цього Закону дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За нормою ст. 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (ст. 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим у ст. 2 Закону «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. ст. 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За змістом положень цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з нормою ст. 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
За приписами ст. ст. 66, 67, 68 Житлового кодексу України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (в редакції постанови КМУ від 24.01.2006 № 45 з подальшими змінами та доповненнями), наймач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Ч. 1 ст. 509 ЦК України дає визначення зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналіз вищенаведених законодавчих положень в їх системній сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір дає підстави для висновку, що наймач квартири та/або нежитлового приміщення комунальної власності в розумінні Закону про житлово-комунальні послуги є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, зобов'язання по оплаті вартості фактично спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, а отже відсутність оформленого письмового договору щодо надання таких послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати.
Схожі висновки викладено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 19.08.2019 у справі № 641/7403/16-ц, від 13.11.2019 у справі 686/14833/15-ц.
Дослідженням розрахунку тарифу на обслуговування та утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із розрахунку на 1 кв.м. площі, затвердженого рішенням загальних зборів співвласників (додаток 2 до протоколу № 9 від 21.05.2019), установлено, що за рахунок внесків співвласників покриваються видатки позивача на такі цілі: технічне обслуговування ліфтів; технічне обслуговування інженерних мереж; усунення аварійних ситуацій по будинку, підготовка до опалювального сезону; електроенергія місць загального користування; вивіз твердих побутових відходів; вивіз сезонного сміття; телекомунікаційні послуги (інтернет, телефон); податок на землю ОСББ; господарські витрати; оргтехніка, програмне забезпечення, обслуговування програм; холодна вода для потреб господарства; заробітна плата двірника та прибиральниці; нарахування на заробітну плату; бухгалтерське обслуговування; юридичні послуги; матеріальне заохочення голови правління; нарахування на заробітну плату; внесок до ремонтного фонду; дезинсекція.
Зазначені видатки входять до структури послуги з управління багатоквартирним будинком (ч. 1 ст. 12 Закону № 417-VIII, п. 9 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою КМУ від 05.09.2018 № 712).
На забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях вказаного будинку (виконання функції з управління багатоквартирним будинком) позивач уклав з виконавцями низку договорів про надання комунальних послуг, а саме: з постачання електроенергії; з централізованого водопостачання та водовідведення; з вивезення твердих побутових відходів; з технічного обслуговування інженерних мереж; з теплопостачання; з технічного обслуговування ліфтів; з вивозу сезонного сміття, що підтверджується довідкою ОСББ «Червоний Хутір» від 11.05.2023 вих. № 11/1.
Уклавши вказані договори, позивач виступив колективним споживачем (замовником) зазначених у них послуг, такі послуги є видами житлово-комунальних послуг, які споживаються усіма мешканцями багатоквартирного будинку в процесі утримання їх спільного майна, а відтак на спірні правовідносини в частині надання цих послуг поширюється Закон про житлово-комунальні послуги.
З позовної заяви вбачається, що потреби мешканців будинку в інших послугах, визначених тарифом на обслуговування та утримання будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, забезпечуються позивачем шляхом самозабезпечення як це передбачено ст. 22 Закону № 2866-ІІІ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не посилається на те, що послуги з управління багатоквартирним будинком у спірний період не надавались, чи надавались іншими господарюючими суб'єктами, тому судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що така послуга надавалась позивачем, правильним.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до статуту рішення ОСББ «Червоний Хутір» є обов'язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов'язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна не заслуговують на увагу та спростовуються викладеним висновком у постанові Північного апеляційного господарського суду від 17 січня 2023 року у господарській справі № 910/833/22, в якій зазначено, що саме ОСОБА_1 , як наймач квартири комунальної власності, має здійснювати сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
Посилання апелянта на те, що позивач не має права встановлювати та стягувати плату за утримання будинку по АДРЕСА_1 з орендарів, апеляційний суд критично оцінює, оскільки споживачі послуг зобов'язані брати участь у покритті внесків та витрат на рівні з членами ОСББ «Червоний Хутір», так як вони отримують вказані послуги.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та не можуть бути підставою для його скасування.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апелянта зводяться до його незгоди з висновками суду та на законність і обґрунтованість постановленого судового рішення не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 268,367,368,374,375,381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 25 квітня 2024року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар