Постанова від 17.04.2024 по справі 759/2001/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/2001/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/282/2024

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Даньшиній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Горбенко Н.О.,-

встановив:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.

Позивач просив: стягнути з ПрАТ «СК «Юнівес» на його користь ліміт страхового відшкодування по «Європротоколу» в розмірі 50 000 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 615 грн 64 коп., 3% річних у розмірі 891 грн 78 коп. та пеню у розмірі 14 863 грн 82 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальних збитків у розмірі 129 331 грн 59 коп., інфляційні втрати у розмірі 24 887 грн 97 коп. та 3% річних у розмірі 3 252 грн 78 коп., витрати за складання актуалізованого звіту № 84/25.01.2023 в розмірі 1 000 грн 00 коп., витрати за складання звіту № 84/25.07.2022 в розмірі 2 000 грн 00 коп.; стягнути з ПрАТ «СК «Юнівес» та ОСОБА_2 на його користь пропорційно до заявлених вимог витрати на правничу допомогу в розмірі 18 500 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 березня 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригоді за участю автомобіля ОСОБА_1 «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_3 не заперечував своєї вини у ДТП та запропонував скласти «Спільне повідомлення про ДТП», тобто «Європротокол».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ «СК «Юнівес».

ОСОБА_1 зазначив, що він повідомив ПрАТ «СК «Юнівес» про настання страхового випадку та написав заяву про виплату страхової суми. Страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на невиконання потерпілою чи іншою особою, яка має право на страхове відшкодування, своїх обов'язків.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50 000 грн 00 коп.; інфляційні втрати у розмірі 4 615 грн 64 коп., 3% річних у розмірі 891 грн 78 коп., пеню у розмірі 14 863 грн 82 коп., витрати за складання звіту № 84/25.07.2022 в розмірі 2 000 грн 00 коп., а всього - 72 371 грн 24 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування майнової шкоди 65 420 грн 08 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 723 грн 71 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 654 грн 20 коп.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «СК «Юнівес» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року залишити без змін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду від 11 вересня 2023 року скасувати.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Суд вважав, що з ОСОБА_2 на користь позивача не підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати, оскільки договір про відшкодування шкоди між сторонами не укладався.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги до ПрАТ «СК «Юнівес» про стягнення витрат за складання актуалізованого звіту № 84/25.01.2023 в розмірі 1 000 грн 00 коп., оскільки вказаний звіт виготовлений через шість місяців після ДТП, а тому судом не прийнятий до уваги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 20 березня 2022 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ОСОБА_1 «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Позивач покинув місце ДТП, оскільки непобачив пошкодження свого автомобіля.

Після того як повернув авто на місце ДТП, з'ясувавши, що винуватцем ДТП є ОСОБА_2 , який цього не заперечував та не заперечував своєї вини, склали «Спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду», тобто «Європротокол».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, ПрАТ «СК «Юнівес» згідно полісу № 205200428.

ПрАТ «СК «Юнівес» листом № 22/05/30-01 від 30 травня 2022 року відмовило у виплаті страхового відшкодування з посиланням на положення п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вказало, що оскільки обидва водії залишили місце ДТП до моменту складання повідомлення про ДТП, вони не були звільнені від обов'язку інформувати відповідні підрозділи НПУ та не мали права складати Європротокол.

ПрАТ «СК «Юнівес» вважало, що оскільки ОСОБА_1 не був свідком скоєння ДТП, тому він не має змоги підтвердити причини і обставини ДТП та особу іншого водія-учасника.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 84/25.07.22 від 12 липня 2022 року вартість матеріального збитку становить 57 735 грн 37 коп., вартість відновлювального ремонту - 115 420 грн 08 коп. За проведення оцінки ОСОБА_1 сплачено 2 000 грн 00 коп.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, складеного ФОП « ОСОБА_4 » № 84/25.01.23 від 10 січня 2023 року, вартість матеріального збитку становить 61 315 грн 98 коп., вартість відновлювального ремонту - 129 331 грн 59 коп. За складення звіту позивачем сплачено 1 000 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що страховою компанією незаконно відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Тому з метою захисту свого права на отримання відшкодування заподіяної шкоди, позивач звернувся з позовом одночасно і до винної у ДТП особи і до страховика.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 37.1.3. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Юнівес», згідно поліса № 205200428.

Забезпечений ТЗ: «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_2 .

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню зі страхової компанії на користь позивача, судом першої інстанції вірно взято до уваги звіт № 84/25.07.22 від 12 липня 2022 року, згідно якого вартість матеріального збитку становить 57 735 грн 37 коп.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що оскільки звіт № 84/25.01.23 від 10 січня 2023 року виготовлено через шість місяців після ДТП, відтак не має прийматись до уваги.

Клопотань про призначення судової експертизи ПрАТ «СК «Юнівес» не заявляло ні в суді першої інстанції, ні під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи ліміт відповідальності через складання Європротоколу, із ПрАТ «СК «Юнівес» підлягає стягненню 50 000 грн 00 коп.

Відтак, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню: 115 420 грн 08 коп. - 50 000 грн 00 коп. = 65 420 грн 08 коп.

Враховуючи, що прострочення ОСОБА_2 виконання зобов'язання про відшкодування шкоди ОСОБА_1 не відбулось, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з ОСОБА_2 не підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до п. 37.1.3. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Юнівес» обґрунтовано відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, колегія суддів оцінює критично, оскільки не встановлено обставин, які биперешкоджали страховій компанії встановити обставини ДТП.

Крім того, розмір матеріальної шкоди визначено звітом № 84/25.07.22 від 12 липня 2022 року та ОСОБА_2 не заперечував обставин ДТП та своєї вини.

Доводи апеляційної скарги по те, що позивачем не надано належного доказу на підтвердження позовних вимог в частині розміру матеріальної шкоди, колегія суддів відхиляє, оскільки апелянтом звітів чи висновків експертів із контр-розрахунком ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної інстанції не надано.

Крім того, листом № 22/10/27-01 від 27 жовтня 2022 року ПрАТ «СК «Юнівес» повідомило, що звіти або висновки експертів про вартість матеріального збитку товариство по даній справі не замовляло, розрахунку страхового відшкодування не проводило. На момент ДТП автомобіль «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_2 в ПрАТ «СК «Юнівес» за полісом добровільного страхування (зі збільшеним страховим лімітом відповідальності за нанесену шкоду), застрахований не був.

Долучену до апеляційної скарги копію страхового полісу із бази МТСБУ № 205200428, колегія суддів не приймає, оскільки вона подана з порушенням встановленого порядку. ПрАТ «СК «Юнівес» було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, а тому вони мали можливість раніше звернутись із клопотанням про долучення доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір страхового відшкодування має бути зменшено на розмір франшизи колегія суддів оцінює критично, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження суми франшизи за страховим полісом № 205200428.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 11 вересня 2023 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 24 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко

Попередній документ
118631484
Наступний документ
118631486
Інформація про рішення:
№ рішення: 118631485
№ справи: 759/2001/23
Дата рішення: 17.04.2024
Дата публікації: 29.04.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.04.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 01.02.2023
Предмет позову: про відшкодування шкоди
Розклад засідань:
28.02.2023 11:00 Святошинський районний суд міста Києва
06.04.2023 12:00 Святошинський районний суд міста Києва
22.05.2023 12:00 Святошинський районний суд міста Києва
03.07.2023 10:00 Святошинський районний суд міста Києва
11.09.2023 11:30 Святошинський районний суд міста Києва