Справа №359/2321/24 Суддя І інстанції - Вознюк С.М.
Провадження № 33/824/2288/2024 Суддя суду апел. інст.- Глиняний В.П.
23 квітня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Глиняний В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року, щодо,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року об'єднано справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за № 3/359/1505/2024, 359/2321/24 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за № 3/359/1583/2024, 359/2543/24, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,за № 3/359/1507/2024, 359/2325/24 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за № 3/359/1617/2024, 359/2606/24 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в одне провадження. Присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер провадження № 3/359/1505/2024, 359/2321/24.
Визнано винуватою ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення, на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Визнано винуватим ОСОБА_1 ,у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп., та стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії АПР18 № 210524 від 03.03.2024 року, 02.03.2024 року близько 23 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчиняла домашнє насильство психологічного характеру, що виражалось у висловлюванні нецензурною лексикою відносно гр. ОСОБА_1 , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 203525 від 04.03.2024 року, 04.03.2024 року о 03 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , влаштувала конфлікт гр. ОСОБА_1 , з яким мешкає однією сім'єю але не перебувають у шлюбі між собою, в ході якого виказувала на його адресу образи, чим порушила умови ТЗП АА 163423 від 03.03.2024, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 210523 від 03.03.2024 року, 02.03.2024 року близько 23 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство економічного характеру, що виражалося у позбавленні житла та психологічного характеру, що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою відносно ОСОБА_2 , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 203526 від 04.03.2024 року, 04.03.2024 року о 03 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , словесно конфліктував з ОСОБА_2 , з якою мешкає разом однією сім'єю але не перебуває у шлюбі між собою, чим порушив умови ТЗП АА 163422 від 03.03.2024, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повноту та не всебічність з'ясування обставини справи, ігнорування вимоги закону, що призвело до порушення його прав та інтересів, просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2024 року, а провадження у справі в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. На переконання апелянта у ході складання протоколу можливість настання психологічної шкоди потерпілій встановлена не була, та як наслідок, в протоколі не зазначена. Звертає увагу апелянт на те, що нецензурна лайка в межах конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілій не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку. Вказує, що конфлікт, який стався 03.03.2024 року між ним та ОСОБА_2 на його переконання не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Стосовно винуватості в частині економічного насилля - позбавлення житла, справа не містить жодного доказу, як і не міститься доказів вини щодо порушення ним термінового заборонного припису в частині заборони в будь якій спосіб контактувати з ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозаписи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вказані вимоги закону суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в повному обсязі виконані.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
За наслідками перевірки рішення судді першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддею належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 210524 від 03.03.2024 року, ВАД № 203525 від 04.03.2024 року, АПР18 № 210523 від 03.03.2024 року, які складені та підписані уповноваженою на те особою, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ознайомлені та які ними власноручно підписані, копіями протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), копіями письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копіями термінового заборонного припису стосовно кривдника, яким суддя місцевого суду дав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При цьому враховую дії, які зафіксовані на відеозаписі (сварки неодноразові, як з боку ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 , принижування один одного)
Що стосується пояснень в апеляційній інстанції ОСОБА_1 на те, що сварки влаштовує ОСОБА_2 , яка не працює з приводу того, що він на сьогоднішній день не має належного матеріального забезпечення, якого вона від нього вимагає та те, що на його утриманні знаходяться малолітні діти, і він повністю забезпечує родину, то дана обставина жодним чином не спростовує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Всупереч доводам апеляційної скарги, порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Той факт, що відносно ОСОБА_1 працівниками поліції був складений терміновий заборонний припис і він його не порушував, не є підставою для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки за матеріалами адміністративної справи конфліктна ситуація між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що сталася в ніч 04.03.2024 року мала місце під час тимчасової заборони.
Безпідставними є і доводи ОСОБА_1 щодо відсутності від його дій будь якої психологічної шкоди для ОСОБА_2 , оскільки за чинним законом психологічне насильство присутнє якщо такі дії правопорушення викликають у потерпілої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричиняють емоційну невпевненість.
За наведеного, вважаю доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 необґрунтованими, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного,керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя
Київського апеляційного суду В.П. Глиняний