№ справи: 752/5716/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5173/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Ольшевська І. О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
23 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Шкоріної О.І.,
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року,
встановив:
у червні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя, у якому просила в порядку поділу майна подружжя виділити відповідачу у власність автомобіль марки «RENAULT Megane», 2015 року випуску, та стягнути на її користь грошову компенсацію половини вартості автомобіля в розмірі 190 000 грн.
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати спільним сумісним майном подружжя грошові кошти за договором банківського вкладу, укладеним ОСОБА_1 з АТ КБ «ПриватБанк», та стягнути на його користь половину коштів в розмірі 50 000 грн.
У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, на вирішення якої просила поставити питання: яка вартість автомобіля марки «RENAULT Megane», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату розгляду справи?
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року клопотання було задоволено, призначено у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка вартість автомобіля марки «RENAULT Megane», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату оцінки? Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка брала участь у справі в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи питання про призначення у справі експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір з приводу поділу майна та його вартості, що свідчить про доцільність призначення експертизи, оскільки для з'ясування відповідних обставин необхідні спеціальні знання. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
У своїй апеляційній скарзі представник відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 посилається на те, що питання про призначення експертизи було вирішено з порушенням норм процесуального права, оскільки позивачем пропущено строк для звернення з таким клопотанням, матеріали справи містять звіт про оцінку автомобіля, наданий ОСОБА_2 , а тому підстави для призначення експертизи відсутні. Однак, такі доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Звертаючись до суду з клопотанням про призначення експертизи ОСОБА_1 посилалась на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення її позовних вимог з посиланням на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження вартості спірного автомобіля. Зазначала, що спірне майно перебуває у володінні ОСОБА_2 , а тому вона позбавлена можливості провести його оцінку.
Відповідачем ОСОБА_2 було надано до суду Звіт про оцінку спірного автомобіля, проведену 25 липня 2023 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , з якого вбачається, що вартість автомобіля марки «RENAULT Megane», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 290 718 грн.
ОСОБА_1 було надано до суду Рецензію на вказаний Звіт, затверджену Комісією Експертної ради ГО «ВГО «Союз експертів України», у якому вказано про наявність порушень при проведенні оцінки (а.с.95-101, том ІІ).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
В даному випадку матеріали справи хоча і містять Звіт про оцінку спірного автомобіля, наданий відповідачем, однак позивачем подано до суду Рецензію із посиланням на наявні сумніви щодо правильності проведеної оцінки. Крім того, ОСОБА_2 не заперечував, що автомобіль перебуває у його володінні, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 перешкод у проведенні його оцінки при зверненні до суду.
Надання представником ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції іншої Рецензії на звіт про оцінку спірного автомобіля, наданої ФОП ОСОБА_6 , в якому міститься висновок про відповідність його вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, лише підтверджує необхідність призначення у справі експертизи.
Доводи апеляційної скарги про допущене порушення норм процесуального права також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Частиною 2 ст. 197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та у разі необхідності розглядає відповідні заяви; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання, тощо.
Матеріали справи свідчать про те, що клопотання про призначення експертизи було подано позивачем в ході підготовчого провадження. Також ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідне клопотання заявлено нею після ознайомлення з відзивом на позовну заяву, у якій ОСОБА_2 заперечував вказану нею вартість автомобіля.
У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «DeGeouffredelaPradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Верховний Суд в постанові від 05 серпня 2020 року у справі №177/1163/16-ц вказав на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відмова у задоволенні клопотання про призначення експертизи з підстав його неподання при зверненні до суду з позовом в даному випадку було б проявом надмірного формалізму.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доцільність призначення у справі експертизи з метою встановлення дійсної вартості спірного майна, про поділ якого заявлено позовну вимогу.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2024 року.
Головуючий
Судді