Справа №757/4633/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/2336/2024
22 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю,Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15 лютого 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15 лютого 2024 року частково задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12021100100001994 від 25 травня 2021 року та зобов'язано уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000000286 від 20 лютого 2023 року вчинити процесуальну дію, передбачену п.1 ч.2 ст.283 КПК України, а саме: закрити кримінальне провадження №12023000000000286 від 20 лютого 2023 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.15 ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
В решті вимог скарги відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, вважаючи її незаконною, оскільки вона постановлена поза межами повноважень слідчого судді.
Вважає,що зазначена ухвала слідчого судді підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки постановлене слідчим суддею рішення про зобов'язання закрити кримінальне провадження не передбачене нормами кримінального процесуального закону.
Як стверджує апелянт, положеннями ч.1 ст.303 КПК України не передбачено можливості оскарження відмови прокурора прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження і слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов'язати його прийняти рішення про закриття кримінального провадження, оскільки закриття кримінального провадження здійснюється виключно шляхом прийняття відповідного процесуального рішення у відповідності до положень кримінального процесуального закону.
За доводами апелянта, слідчий суддя, зобов'язуючи прокурора закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, в обґрунтування своїх повноважень ухвалити таке рішення послався на положення ч.2 ст.307 КПК України, яке не передбачає таких повноважень слідчого судді.
Крім цього, слідчий суддя не має законних повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втручається в сферу повноважень цих осіб і фактично таким чином бере участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні(ч. 3 ст. 22 КПК України).
За результатами апеляційного розгляду просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про зобов'язання уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000000286від 20 лютого 2023 року закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, захисника, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни,дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Із матеріалів, наданих судом першої інстанції, вбачається, що 04 грудня 2023 року захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 звернувся до прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 з клопотанням про закриття кримінального провадження №12023000000000286 щодо ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с.23-32).
За результатами розгляду вказаного клопотання 11 грудня 2023 року прокурором ОСОБА_6 захиснику ОСОБА_7 надана відповідь про відсутність підстав для задоволення поданого стороною захисту клопотання (а.с.19).
29 січня 2024 року захисник ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м.Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12021100100001994 від 25 травня 2021 року, в якій просив визнати протиправною бездіяльність прокурора та зобов'язати уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000000286 вчинити дії, визначені п.10 ч.1 ст.284 КПК України в частині підозри ОСОБА_8 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15 лютого 2024 року частково задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 та зобов'язано уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №12023000000000286 від 20 лютого 2023 року, вчинити процесуальну дію, передбачену п.1 ч.2 ст.283 КПК України, а саме: закрити кримінальне провадження №12023000000000286 від 20 лютого 2023 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Також в зазначеній ухвалі слідчого судді зазначається, що вона оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вирішуючи питання про можливість апеляційного оскарження даного судового рішення, на чому наполягає прокурор та заперечується стороною захисту. Колегія суддів враховує, що дане питання врегульоване в правовій позиції, викладеній в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № № 237/1459/17 та 243/6674/17-к. Відповідно до ст.24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні. Згідно ч.6 ст.9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Частиною 1 статті 303 КПК передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед них нездійснення інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк. Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Частинами 1 та 2 статті 309 КПК визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 91 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній. У частині 3 статті 309 КПК встановлено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Забезпечуючи судовий контроль на стадії досудового розслідування та керуючись пунктом 3 частини 2 статті 307 КПК, слідчий суддя мав право розглянувши скаргу, зобов'язати прокурора вчинити одну з дій, передбачених ч.2 ст.283 КПК, не втручаючись у межі повноважень прокурора в кримінальному провадженні.
Із приписів ст.284 КПК вбачається, що передбачено два види закриття кримінального провадження, які є різними за своєю суттю та наслідками, а саме: 1) закриття провадження, що передбачає неможливість подальшого досудового розслідування (повне закриття кримінального провадження), та 2) закриття провадження щодо підозрюваного, що передбачає неможливість проведення досудового розслідування відносно цієї особи, проте не перешкоджає подальшому досудовому розслідуванню щодо відповідного кримінального правопорушення. При цьому, до повноважень прокурора у провадженні, де особі повідомлено про підозру, належить виключно другий вид закриття провадження.
Натомість у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя зобов'язав уповноважену особу Офісу Генерального прокурора закрити кримінальне провадження № 12023000000000286 від 20 лютого 2023 року відносно ОСОБА_8 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, та встановив процесуальний строк для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, ухваливши рішення про зобов'язання прокурора вчинити процесуальну дію, передбачену п.1 ч.2 ст.283 КПК, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК, слідчий суддя вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги на бездіяльність прокурора, які визначені положеннями ст.307 КПК, та втрутився в дискреційні повноваження прокурора, визначені положеннями ст.283 КПК, а тому постановив рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом. Відповідно до положень ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді у зв'язку із істотним порушенням вимог КПК України - скасуванню з постановленням нової, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про зобов'язання прокурора закрити кримінальне провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст.303, 304, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15 лютого 2024 року, якою частково задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 та зобов'язано уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000000286 від 20 лютого 2023 року, вчинити процесуальну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України, а саме: закрити кримінальне провадження № 12023000000000286 від 20 лютого 2023 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про зобов'язання уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000000286від 20 лютого 2023 року закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4