Справа № 759/10239/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1862/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
08 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
особи, відносно якої
вирішується питання
про застосування
примусових заходів
медичного характеру ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_7 ,-
Як встановлено судом першої інстанції, у невстановлений слідством час, але не пізніше 23 год. 55 хв. 09.03.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці, придбав у невстановленої особи поліетиленовий пакет, у середині якого знаходилось чотири пакети з кристалоподібною речовиною білого кольору, а наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), для власного вживання без мети збуту, почав зберігати при собі.
У подальшому, 09.03.2023 приблизно о 23 год. 55 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_1 , побачивши на проїзній частині автомобіль патрульної поліції, розуміючи, що знаходиться на вулиці у комендантську годину та зрозумівши, що він привернув до себе увагу зазначених працівників поліції, які зупинили рух службового автомобіля, ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності, викинув на землю біля припаркованого легкового автомобіля наявний у нього в руках поліетиленовий пакет з вищевказаним наркотичним засобом, відійшовши від даного місця та сподіваючись, що його дії працівниками поліції були не помічені. Однак, дії ОСОБА_7 було помічено працівниками поліції, якими, у подальшому, в ході огляду місця події біля буд. АДРЕСА_1 безпосередньо поруч з припаркованим автомобілем було виявлено та вилучено, викинутий на землю ОСОБА_7 поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що відповідно до висновку експерта №CE-19/111-23/12601-НЗПРАП від 11.03.2023 виявилося речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 166,153 г.
Відповідно до Списку № 1 Таблиці № ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, метадон (фенадон) є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно з Таблицею 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188, наркотичний засіб - метадон (фенадон) є великим розміром, якщо його вага становить 20,0 і більше грам.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року задоволено клопотання слідчого Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_7 . Застосовано до ОСОБА_7 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Судові витрати за проведення експертиз відшкодовано за рахунок держави. Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції особа, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню.
Звертає увагу, на те, що на даний час апелянт не становить суспільної небезпеки для оточуючих людей, має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні батьків, а тому за своїм психічним станом не потребує психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Тому, враховуючи міцність соціальних зв'язків, необхідність примусових заходів медичного характеру у лікарні із звичайним наглядом, призведе до порушення принципів гуманності, додержання прав людини та принципу необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями, закріпленими у ст. 4 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну та просив її задовольнити,
пояснення особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 , який також підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі факт вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння та його кваліфікація не оскаржуються, тому колегія суддів переглядає ухвалу місцевого суду відповідно до ст. 404 КПК України в межах апеляційної скарги.
Порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру регламентований главою 39 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України: підчас постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Встановивши, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до роз'яснень, які містить п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» ухвала (постанова) у справі про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам кримінально-процесуального закону і крім вирішення питань, передбачених ст.420 КПК, містити в собі як формулювання суспільно небезпечного діяння, визнаного судом установленим, так і посилання на перевірені в судовому засіданні докази, якими суд обґрунтовує свої висновки, а також мотиви прийнятого ним рішення по суті.
Згідно із ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку. При цьому, примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК України), - висновку судово-медичної експертизи.
Колегіє суддів встановлено, що судом першої інстанції, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру, вказаних вимог закону дотримано.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що на час вчинення вище вказаного суспільно небезпечного діяння ОСОБА_7 виявляв та виявляє ознаки психотичного шизофреноподібного розладу внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, а тому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними під час скоєння суспільно небезпечного діяння, у зв'язку з чим було постановлено рішення про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу зі звичайним наглядом.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 з приводу того, що на даний час він не становить суспільної небезпеки для оточуючих людей, має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні батьків, у зв'язку з чим до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді примусового амбулаторного лікування, то слід зазначити про наступне.
У відповідності до вище наведених вимог кримінального процесуального закону, суд, при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного характеру, серед іншого, має встановити зокрема, чи було вчинене особою суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, у стані неосудності, а також чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Такі обставини підтверджуються висновком судово-психіатричного експертизи № 431 від 10.05.2023 року, згідно якого ОСОБА_7 у період вчинення вище вказаного суспільно небезпечного діяння та на теперішній час виявляв та виявляє ознаки: психотичного шизофреноподібного розладу внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин (F19.50 згідно з МКХ-10). За своїм психічним станом ОСОБА_7 у період суспільно небезпечного діяння, в скоєнні якого він підозрюється, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 не міг правильно сприймати обставини, які мають значення для провадження, та не може на даний час давати по них свідчення.
Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності. Обставин, які б вказували, що на час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_7 видужав або в наслідок змін у стані його здоров'я відпала потреба у застосуванні примусових заходів медичного характеру, встановлено не було.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив одержані у передбаченому КПК України порядку докази та вірно застосував щодо ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру.
Слід зазначити, що апеляційним судом перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції з урахуванням тих обставин, які були актуальні на час його постановлення, а тому ті обставини, що з перебігом тривалого часу лікування ОСОБА_7 знизився рівень суспільної небезпеки не можуть бути підставою для скасування ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09.10. 2023.
Крім того, будь-яких підтверджуючих вказані обставини даних, суду надано не було.
З урахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді районним судом клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , які б слугували підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги, колегією суддів не встановлено.
За наведеного, апеляційна скарга особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 512 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4