про закриття провадження у справі
25 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/7171/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у звільненні з військової служби на підставі пункту "в" ч.2 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як військовослужбовця, який проходить строкову військову службу у воєнний стан, у зв'язку із зміною сімейних обставин, виникнення підстав на відстрочку, на підставі пункту "в" ч.2 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою суду від 13.11.2023р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 08.12.2023р. здійснено заміну неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) - на належного - Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
19.04.2024р. надійшла заява про закриття провадження у справі від представника відповідача ОСОБА_2 на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України. Заява обґрунтована тим, що Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.04.2024р. №304-ОС старшого солдата строкової служби ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за підпунктом "а" ч.2 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відтак, на її думку, відсутній предмет спору.
Заява про закриття провадження у справі надійшла через систему "Електронний суд", заперечень проти задоволення заяви про закриття провадження у справі від позивача не надходило.
Розглянувши клопотання представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Так, для закриття провадження відповідно до вказаної норми необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №800/369/17, зазначено, що у розумінні п.8 ч.1 ст.238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Предметом спору в даній справі є протиправність дій відповідача щодо відмови у звільненні позивача з військової служби на підставі п."в" ч.2 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та зобов'язання звільнити його з військової служби.
З наданих відповідачем матеріалів, встановлено, що позивача наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.04.2024р. №304-ОС звільнено з військової служби в запас, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за підпунктом "а" ч.2 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Суд зауважує, що відповідач в межах своєї компетенції вчинив всі залежні від нього дії, визначені законодавством, спрямовані на відновлення законних прав та інтересів позивача, зокрема звільнив позивача з військової служби, тому в цій частині права позивача є відновленими.
З викладеного видно, що відповідачем усунуто порушення, які були підставою для звернення позивача із позовом до суду.
Отже, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що підстави для задоволення позову про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у звільненні його з військової служби на підставі п."в" ч.2 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та зобов'язання звільнити ОСОБА_1 з військової служби, - відпали, а суб'єктом владних повноважень (відповідачем) виправлено порушення, тому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправним оскаржуваних дій, після такого виправлення, тому наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, визначених п.8 ч.1 ст. 238 КАС України, тому клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити.
2. Закрити провадження у справі.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.О. Кушнір