25 квітня 2024 р. м. Чернівці справа № 600/7794/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у необґрунтованому та недостовірному перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійсненого без врахування даних, що містяться у довідках від ТОВ «Арго-Буд»; про середню заробітну плату (дохід) №01 від 06.01.2009р.; про заробіток для обчислення пенсії від AT «Калібр», а також даних із Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії, відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням даних, що містяться у довідках від ТОВ «Арго-Буд»; про середню заробітну плату (дохід) №01 від 06.01.2009р.; про заробіток для обчислення пенсії від AT «Калібр», а також у Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснювати щомісячні виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 8052,43грн відповідно до здійсненого пенсійного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.11.2023р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст.98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та додав розрахунок загального розміру своєї пенсії, який на його думку, повинен становити 8052,43грн. У заяві позивач просив перерахувати розмір пенсії, призначити пенсійне забезпечення у розмірі 8052,43грн та здійснювати виплату пенсії у зазначеному розмірі. Натомість, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у відповіді на заяву позивачу зазначено про те, що пенсію обчислено з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.01.1980 по 31.12.1984 та з 01.07.2000 по 30.04.2009 (за виключенням перерв, при цьому за періоди з 01.09.2000 по 30.09.2000 та з 01.12.2000 по 31.03.2001 без сум заробітку) за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, отже розмір пенсії з 10.03.2023 і на даний час становить 3948,95 грн.
Позивач звертав увагу на ту обставину, що відповідачем, при розрахунку пенсії, не були враховані дані, які містяться в довідках, поданих ним разом із заявою та здійснено перерахунок його пенсії без врахування даних у поданих довідках. Крім того, не прийнято до уваги розрахунку, який було подано разом із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до якого загальний розмір пенсії ОСОБА_1 повинен би становити 8052,43грн.
Позивач вважає протиправними дії відповідача, які полягають у здійсненні неповного та недостовірного перерахунку пенсії без врахування даних, що містяться у довідках від ТОВ "Арго-Буд"; про середню заробітну плату (дохід) №01 від 06.01.2009р.; про заробіток для обчислення пенсії від АТ "Калібр", а також відомостей із Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5).
Позивач наполягав на тому, що має право на розмір пенсії, перерахунок якої здійснено за ч.1 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, натомість відповідачем було порушене його право на отримання розміру пенсії, на який він очікував, зважаючи на тривалість трудового стажу та рівня середньої заробітної плати.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що розрахунок розміру пенсії позивача проводиться виходячи із загальної тривалості страхового стажу, що становить 38 років 2 місяці 4 дні (з них 10 років 19 днів - робота згідно списку №2), або 458 місяців, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу становить 0,38167 (458 місяців: 12 місяців:100%х1%, де1% - величина оцінки одного року страхового стажу). До стажу зараховано всі періоди згідно даних документів та даних персоніфікованого обліку.
Вказував, що пенсію позивачу обчислено з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.01.1980 по 31.12.1984 (згідно довідки про заробіток) та з 01.07.2000 по 30.04.2009 (за виключенням перерв, при цьому за періоди з 01.09.2000 по 30.09.2000 та з 01.12.2000 по 31.03.2001 без сум заробітку) за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків, при індивідуальному коефіцієнті - 1,19481. Середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведеної індексації з 01.03.2023 становить 8847,60 грн. (7405,03 грн. х 1,19481, де 7405,03 грн. - збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн.)).
Додатково відповідач поінформував, що «Пенсійний калькулятор» призначений для автоматичного розрахунку прогнозованого розміру майбутньої пенсії за віком та загального страхового стажу, набутого застрахованою особою за даними персоніфікованого обліку, з наданням можливості застрахованій особі самостійно вносити дані трудової книжки та інших документів про стаж до 2004 року, а також заробітної плати до 01.07.2000 та зауважив, що при його застосуванні не враховуються особливості раніше призначених пенсій.
Таким чином, відповідач стверджує, що пенсія позивача обчислена та перераховується у відповідності до норм чинного законодавства України, відтак правових підстав для задоволення позовних вимог немає.
Ухвалою суду від 22.12.2023р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.01.2024р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зазначений спір в силу п.2 ч.1 ст.263 КАС України відноситься до категорії справ незначної складності. Згідно з вимогами вказаної статті заявами по суті справи є позов і відзив (ч.3 ст.263 КАС України).
У зв'язку з наведеним в ухвалі про відкриття провадження у справі суддею встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Водночас, позивачем 09.01.2024р. подано відповідь на відзив, яка за змістом є аналогічною доводам, наведеним у позовній заяві.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та з 04.05.2009 отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується витягом з ППВП ПФУ.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку стажу позивача для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу за Списком №2 (загальний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах) включено 10 років 19 днів.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою від 08.11.2023р., в якій просив перевести його з пенсії за віком на пільгових умовах, на пенсію за віком на загальних підставах, призначити пенсію за доданим пенсійним розрахунком у розмірі 8052,43грн. До заяви, зокрема, додано довідки від ТОВ "Арго-Буд"; про середню заробітну плату (дохід) №01 від 06.01.2009р.; про заробіток для обчислення пенсії від АТ "Калібр", які позивачем додано для врахування при обчислення розміру його пенсії (а.с.35-38, 45-50).
Згідно поданого позивачем розрахунку, останній обчислив очікуваний розмір пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, а саме 12236,71грн (а.с.42).
За результатами розгляду заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 22.11.2023 №6804-6754/К-17/8-2400/23 повідомило позивача, що робота із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 надає право на достроковий вихід на пенсію за віком, однак не передбачає пільг для обчислення розміру пенсійного забезпечення, відтак наявність стажу роботи за списком № 2 не впливає на розмір призначеної пенсії. Крім того, у відповіді зауважено, що порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії передбачений ст.40 Закону, згідно з якою для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Також повідомлено про наявний страховий стаж, обчислений згідно зі статтею 24 Закону №1058-ІV, що становить 38 років 2 місяці 4 дні (з них 10 років 19 днів - робота згідно списку №2), коефіцієнт страхового стажу - 0,38167, коефіцієнт заробітної плати 1,19481. Повідомлено, що середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведеної індексації з 01.03.2023 становить 8847,60грн (7405,03грн х 1,19481, де 7405,03грн - збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн.)). Додатково поінформовано, що «Пенсійний калькулятор» призначений для автоматичного розрахунку прогнозованого розміру майбутньої пенсії за віком та загального страхового стажу, набутого застрахованою особою за даними персоніфікованого обліку, з наданням можливості застрахованій особі самостійно вносити дані трудової книжки та інших документів про стаж до 2004 року, а також заробітної плати до 01.07.2000, при його застосуванні не враховуються особливості обчислення раніше призначених пенсій.
Зрештою у відповіді від 22.11.2023 №6804-6754/К-17/8-2400/23 пенсійним органом зазначено, що пенсія обчислена та перераховується у відповідності до норм чинного законодавства України (а.с.51-54).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення неповного та недостовірного перерахунку пенсії без врахування даних, що містяться у довідках про заробіток та відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), без врахування доданого розрахунку обчислення його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, в силу вимог статті 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За змістом приписів статті 12 Закону №1788-ХІІ (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за віком, зокрема, мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії) обумовлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже особливістю пенсії за віком на пільгових умовах, є зменшення пенсійного віку, необхідного для її призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено, що з 04.05.2009 орган пенсійного забезпечення призначив позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 з урахуванням до спеціального стажу роботи 10 років і 19 днів. Така обставина підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з ППВП ПФУ.
На момент виникнення спірних правовідносин у листопаді 2023 року позивач отримував пенсію за віком, обчислену відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV, з урахуванням страхового стажу - 38 років 2 місяців 4 дні (коефіцієнт стажу - 0,38167), заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.04.2012 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,19481). При цьому розмір заробітку для обчислення пенсії за віком розрахований із застосуванням єдиного показника середньої заробітної плати 7405,03грн (показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40грн, збільшений на коефіцієнт підвищення: з 01.03.2019 року - на 1,17, з 01.03.2020 року - на 1,11, з 01.03.2021 року - на 1,11, з 01.03.2022 року на 1, 14, з 01.03.2023 року на 1,197).
У листопаді 2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою, у якій просив перевести його на пенсію за віком на загальних підставах та обчислити її розмір із врахуванням заробітку, зазначеного у довідках від ТОВ "Арго-Буд"; про середню заробітну плату (дохід) №01 від 06.01.2009р.; про заробіток для обчислення пенсії від АТ "Калібр", які позивачем додано для врахування при обчислення розміру його пенсії та із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки (12236,71 грн.), як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV.
На підставі повідомлених сторонами обставин, викладених у заявах по суті, матеріалів справи суд встановив, що спірним у даній справі є не питання призначення пенсії, а питання її обчислення.
З матеріалів справи слідує, що пенсія позивача обчислена з урахуванням ст.ст.27, 28 Закону № 1058-IV.
Так, розмір пенсії на підставі зазначених статей визначено з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.01.1980 по 31.12.1984 (згідно довідки про заробіток) та з 01.07.2000 по 30.04.2009 (за виключенням перерв, при цьому за періоди з 01.09.2000 по 30.09.2000 та з 01.12.2000 по 31.03.2001 без сум заробітку) за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків, при індивідуальному коефіцієнті - 1,19481.
Натомість позивач просив здійснити перерахунок розміру його пенсійного забезпечення, обчисливши його з урахуванням вище згаданих довідок, які додані ним до заяви.
Статтею 40 Закону №1058-IV врегульовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії
Згідно із ч.1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не вірно обраховано (перераховано) йому пенсію відповідно до ст.40 Закону №1058-IV, оскільки не враховано дані, що містяться у довідках від ТОВ "Арго-Буд"; про середню заробітну плату (дохід) №01 від 06.01.2009р.; про заробіток для обчислення пенсії від АТ "Калібр", які позивачем додано для врахування при обчислення розміру його пенсії.
Указані довідки містять дані щодо заробітної плати позивача у період після 1 липня 2000 року.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058-IV враховується для обчислення пенсії затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 № 4-4.
Порушення наведених вимог законодавства під час розрахунку розміру пенсії за період з 01.09.2000 року по 30.04.2009 року судом не встановлено.
Так, під час визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати, який застосовується для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, заробітна плата для обчислення пенсії за спірний період роботи позивача з 01.09.2000 року по 30.04.2009 року, (з 01.09.2000 року по 30.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 31.03.2001 року без сум заробітку) врахована за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Судом встановлено, що зазначені дані повністю збігаються з показниками заробітної плати, наведеними у довідках, на які посилається позивач.
Врахування заробітної плати для обчислення пенсії за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, чітко визначено абз.5 ч.1 ст.40 Закону № 1058-IV, яка регулює порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
При цьому, судом встановлено, що заробітна плата, відображена у довідках позивача за періоди роботи в січні-грудні 2004 року, січні-грудні 2005 року, січні-червні 2006 року, липні-грудні 2008 року, врахована та збігається з даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, доводи позивача щодо не врахування наданих ним довідок не відповідають фактичним обставинам справи.
З приводу вимоги позивача обчислити розмір пенсії із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки (12236,71 грн.), суд зазначає наступне.
За змістом ч.2 ст.40 Закону №1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при подальших перерахунках. Під час здійснення перерахунків у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку призначення пенсії за віком вперше або під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV (абзац 3 частини 3 статті 45).
Суд наголошує, що позивач отримує пенсію за віком. Пенсія за віком призначається один раз і виплачується довічно, а особа, якій призначено таку пенсію, має право на її перерахунок, переведення на інший вид. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовується для обчислення пенсії під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.
У спірних правовідносинах таких обставин суд не встановив.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на підставі якої позивач, досягнувши 56 річного віку отримав та реалізував право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. З 01.01.2004 року пенсії таким особам призначаються, розраховуються і виплачуються на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Тому той самий вид пенсії (пенсія за віком) не може бути призначений повторно, та відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №336/368/16-а, від 03.04.2018 року у справі №753/8128/16-а, від 10.04.2019 року у справі №185/597/17, від 31.05.2019 року у справі №185/746/17, від 31.05.2019 року у справі №314/272/17, від 05.12.2019 року у справі №185/1556/17, від 09.12.2019 року у справі №127/17149/17, від 15.05.2020 року у справі №334/13/16-а, від 18.06.2020 року у справі №366/709/17 у подібних правовідносинах.
Відповідач, відмовляючи позивачу у задоволенні його заяви, у якій пенсіонер просив перевести його на пенсію за віком на загальних підставах та у здійсненні перерахунку розміру його пенсії із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки (12236,71грн) діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених нормами чинного законодавства.
Крім того, доводи щодо не врахування даних, що містяться у довідках від ТОВ «Арго-Буд»; про середню заробітну плату (дохід) №01 від 06.01.2009р.; про заробіток для обчислення пенсії від AT «Калібр», а також даних із Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) не підтвердились в ході судового розгляду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що пенсійний орган порушень прав позивача не вчиняв, відтак у задоволенні його позову слід відмовити.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що Головне управління на час виникнення спірних правовідносин діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і суд не знаходить порушення закону у його діях.
Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Підстави для здійснення розподілу судових витрат, передбачені ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя В.О. Кушнір