Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 квітня 2024 року № 520/4969/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі літ. «А-1» (власник: ФО-П ТІШИНСЬКА РАЇСА СЕРГІЇВНА, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації належного відповідачу приміщення, що створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об'єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об'єкта до повного усунення виявлених порушень.
Ухвалою суду від 28.02.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу та отримана ним особисто, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що відповідно до приписів чинного адміністративного законодавства, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
В магазині (нежитловій будівлі літ. «А-1») будівельних матеріалів (власник: ФО-П ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об'єкт), 18.01.2024 виникла пожежа на площі 35 кв. м. (вдалося врятувати частину приміщень на площі 148,2 кв. м). Вогнем знищено складське приміщення, складське обладнання, дах, ворота, двері, будівельні матеріали; пошкоджено стіни, вікна, підлогу. Причина пожежі пов'язана з дією джерела запалювання електричної природи.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030, пункту З розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС України від 24.07.2017 №621 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за №998/30866), пункту 1 наказу ДСНС України від 16.08.2017 № 445 «Про забезпечення ведення обліку пожеж та їх наслідків» (зі змінами, внесеними наказом ДСНС України від 07.02.2023 № 109) органом державного нагляду (контролю) було складено Акт про пожежу від 18.01.2024 (далі - Акт) та Звіт про причину виникнення пожежі від 19.01.2024 (далі - Звіт), які для подальшого провадження направлені до територіального підрозділу Національної поліції, а також для інформації - керівництву Об'єкта.
Головним управлінням (позивачем) під час огляду місця пожежі на Об'єкті встановлено, що він експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які вже призвели до загоряння, створюють перешкоди для гасіння пожежі та евакуації людей, а також можуть знову привести до її виникнення, а саме:
1. Система протипожежного захисту у будівлі знаходиться у непрацездатному стані (пункт 1.1 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ), затвердженого наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697)) - підтверджується фото № 1 фототаблиці до Звіту.
2. У будівлі магазину електричні мережі не відокремлено від горючих поверхонь шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м (пункт 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ) - підтверджується фото № 2 фототаблиці до Звіту.
3. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у будівлі магазину виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ) - підтверджується фото № 3 фототаблиці до Звіту.
4. Зменшені мінімальні протипожежні відстані від будівлі магазину до поруч розташованої будівлі (пункт 1.1 глави 1 розділу III ППБУ, таблиця 15.2 пункту 15.2.2 глави 15.2 розділу 15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій») - підтверджується фото № 4 фототаблиці до Звіту.
5. Знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежній перешкоді, яка відділяє складське приміщення від коридору будівлі магазину (пункт 2.3 глави 2 розділу ПІ ППБУ, п. 6.3.11 ДБН В.2.2-23: 2009 «Підприємства торгівлі») - підтверджується фото № 5 фототаблиці до Звіту.
6. Не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) складського приміщення на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах (пункт 1.15 глави 1 розділу IV ППБУ).
7. Не проведено заміри опору ізоляції і спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ).
За наявності таких порушень, на думку Головного управління, до повного їх усунення Об'єкт пожежі не може експлуатуватися.
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідачів заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі літ. «А-1» (власник: ФО-П ТІШИНСЬКА РАЇСА СЕРГІЇВНА, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців особисто (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 КЦЗ).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відтак, захід реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) нежитлового / житлового приміщення до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
За змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) затверджено «Правила пожежної безпеки в Україні», якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4).
Судом встановлено, що об'єктом перевірки було приміщення магазина (нежитловій будівлі літ. «А-1») будівельних матеріалів (власник: ФО-П ТІШИНСЬКА РАЇСА СЕРГІЇВНА, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , де 18.01.2024 виникла пожежа на площі 35 кв. м.. (вдалося врятувати частину приміщень на площі 148,2 кв. м). Вогнем знищено складське приміщення, складське обладнання, дах, ворота, двері, будівельні матеріали; пошкоджено стіни, вікна, підлогу. Причина пожежі пов'язана з дією джерела запалювання електричної природи.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030, пункту 3 розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС України від 24.07.2017 №621 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за №998/30866), пункту 1 наказу ДСНС України від 16.08.2017 № 445 «Про забезпечення ведення обліку пожеж та їх наслідків» (зі змінами, внесеними наказом ДСНС України від 07.02.2023 № 109) органом державного нагляду (контролю) було складено Акт про пожежу від 18.01.2024 (далі - Акт) та Звіт про причину виникнення пожежі від 19.01.2024 (далі - Звіт), які для подальшого провадження направлені до територіального підрозділу Національної поліції, а також для інформації - керівництву Об'єкта.
Відповідно до звіту про причину виникнення пожежі встановлено, що причиною виникнення пожежі, що сталася 18.01.2024 в магазині будівельних матеріалів ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , є причина, яка пов'язана з дією джерела запалювання електричної природи.
Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих порушень є результати повторної перевірки.
Станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до суду для застосування заходів реагування.
Суд констатує, що виявлені порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
За висновком суду, порушення відповідачем у вказаному приміщені вимог пожежної безпеки, є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють чи перебувають у таких будівлях.
При збереженні таких умов для жителів та відвідувачів приміщення існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Наведене дає підстави для висновку, що характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Наявність виявлених порушень підтверджується матеріалами справи, а також не спростована відповідачами у ході судового розгляду справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що зупинення експлуатації зазначеного об'єкта є пропорційним, з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати власник об'єкта в зв'язку з забороною та можливими негативними наслідками для його працівників та відвідувачів у разі виникнення пожежі. Надзвичайна подія, за таких обставин, може призвести до незворотних наслідків. У даному випадку, наявність обґрунтованого побоювання, що підтверджено доказами, є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщення даної організації.
З огляду на викладене, є обґрунтованими вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі літ. «А-1» (власник: ФО-П ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду- задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі літ. «А-1» (власник: ФО-П ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25 квітня 2024 року.
Суддя Бадюков Ю.В.