Справа № 420/8323/24
25 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 155250027321 від 08.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.01.2024 року із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року на посаді докера-механізатора комплексної бригади на підприємстві з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в березні 2024 р. він звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії по вислузі років за п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із відповідним пакетом документів. Однак отримав рішення про відмову в призначенні пенсії, яке обґрунтовано тим, що до стажу не зараховано період роботи згідно записів у трудовій книжці та архівної довідки за період з 03.05.1993 по 13.10.2004, оскільки діяльність підприємства в стані припинення. В той же час рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено у підтвердженні зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 03.05.1993 по 13.10.2004 на посаді докера-механізатора у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують факт припинення підприємства з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна». Позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії № 155250027321 від 08.03.2024 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.04.2024 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж позивача складає 39 років 00місяців 13днів. Спеціальний стаж позивача становить 11 років 04 місяці 03 дня. До спеціального стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки та архівної довідки № 2739-Н-11.1-21 з 03.05.1993 по 13.10.2004року, оскільки діяльність підприємства в стане припинення. Відмовлено в призначенні пенсії по вислузі років, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області № 155250027321 від 08.03.2024, про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - є законним та обґрунтованим.
08.04.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, згідно з якою з наданих департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, а саме з архівної від 06.11.2023 р. 2739 - H - 11.1 - 2 , ОСОБА_1 з 03.05.1993 року був зарахований на посаду докера-механізатора зі шкідливими умовами праці і працював по 13.10.2004 року на підприємстві з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна», а в примітках вказано, що в особистих рахунках є запис - «Комплексна бригада 4», що підтверджує факт роботи саме на посаді докера-механізатора комплексних бригад. Тобто, період роботи на посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна» з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року підлягає зарахуванню до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підтверджений первинними обліковими документами.
18.04.2024 до суду від ГУ ПФУ у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявника складає 39р. 0м. 13д. Спеціальний стаж особи становить - 11р. 4м. 3д. За результатами розгляду документів, доданих до заяви: до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, не зараховано періоди роботи, згідно записів трудової книжки та архівної довідки №2739-Н-11.1-21 з 03.05.1993р. по 13.10.2004р., оскільки діяльність підприємства в стані припинення. Разом з тим у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється відповідними Комісіями при Головних управліннях Пенсійного фонду України. Вищезазначені періоди можливо зарахувати до спеціального стажу в разі прийняття позитивного рішення Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років. Рішення комісії на даний час відсутнє. Враховуючи наведене, дії територіальних органів щодо відмови у призначенні пенсії Позивачу є правомірними та обґрунтованими.
19.04.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, згідно з якою вимога про припинення підприємства з іноземними інвестиціями є формальною, адже ключовим моментом для призначення пенсії є наявність достатнього стажу (в т.ч. пільгового) та досягнення відповідного віку.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.03.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років, що передбачена п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та доданими документами.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності».
Розглянувши надані позивачем документи, на вимогу до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області було прийнято Рішення № 155250027321 від 08.03.2024, яким позивачу було відмовлено у призначені пенсії за вислугу років.
В той же час рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено у підтвердженні зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 03.05.1993 по 13.10.2004 на посаді докера-механізатора у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують факт припинення підприємства з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна».
Зважаючи на те, що рішення про відмову у призначенні пенсії № 155250027321 від 08.03.2024 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» збережено право на пенсію за вислугу років для окремих категорій осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (на 11.10.2017 року) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають докери-механізатори комплексних бригад, після досягнення 55 років та за наявності стажу роботи не менше 26 років 6 місяців станом на 11.10.2017 року, з них не менше 20 років на зазначеній посаді та за умови звільнення з посади, яка дає право на цей вид пенсії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто з наведеного вбачається, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У п. 2.4 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
При цьому, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Крім того, відповідно до п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
При цьому, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, провадження № К/9901/2310/18.
Суд також зазначає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Крім того, Верховний Суд у іншій постанові від 21.02.2018 року в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №686/3264/16-а №6 зазначено необхідність застосування саме записів у трудовій книжці, а надання довідок вимагається у разі відсутності в ній відповідних записів.
За умов розглядуваного спору, відповідачі піддають сумніву наявність пільгового стажу ОСОБА_1 в періоді роботи згідно записів трудової книжки та архівної довідки № 2739-Н-11.1-21 з 03.05.1993 по 13.10.2004, оскільки діяльність підприємства в стані припинення. Зокрема, зазначають, що у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється відповідними Комісіями при Головних управліннях Пенсійного фонду України. Вищезазначені періоди можливо зарахувати до спеціального стажу в разі прийняття позитивного рішення Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років. Рішення комісії на даний час відсутнє.
Поряд із тим, з огляду на матеріали справи, в трудовій книжці ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 , починаючи з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року відображено роботу позивача докером-механізатором 1 класу в Підприємстві з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна», записи № 9, 10, 11, 12 і стаж роботи на зазначеній посаді становить 11 років 5 місяців і 10 днів, що також підтверджується Архівною довідкою від 06.11.2023 р. № 2739-Н-11.1-21, в якій вказаний період роботи з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року на посаді докера-механізатора комплексної бригади 4.
На підтвердження вказаного періоду роботи на посаді докера-механізатора, який дає право на пенсію за вислугою років до відповідача-1 надавались архівна довідка департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 06.11.2023 р. № 2739-H-11.1-21 з копіями особової картки Т-2, історичної довідки, наказу від 30 квітня 1993 р. № 281/Л «Про звільнення в порядку переведення «Айронімпекс-Україна» працівників ППК-4», наказу від 03.05.1993 № 1/Л «Про зарахування в порядку переведення в «Айронімпекс-Україна» працівників ППК-4» від 3 травня 1993 р. та наказу № 270-к від 13 жовтня 2004 р. «Про звільнення в порядку переведення на підприємство «Новотех-Термінал» працівників ПП «Айронімпекс-Україна».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірний період роботи позивача є належним чином підтвердженим трудовою книжкою та іншими доказами, наявними у матеріалах справи, а отже будь-яких правових підстав для неврахування його до страхового стажу не має.
При цьому твердження відповідачів про те, що у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється відповідними Комісіями при Головних управліннях Пенсійного фонду України, суд оцінює критично, оскільки це ставить право особи на пенсію в залежність від незалежних від неї обставин.
Відповідачі мотивують відмову у зарахуванні вказаного періоду роботи до пільгового стажу тим, що підприємство, на якому працював позивач, ліквідоване, а тому пільговий стаж відповідно до чинного законодавства повинен встановлюватися Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років.
Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1 (далі Порядок №18-1), визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Приписами пункту 4 Порядку № 18-1 визначено, що комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Пунктом 6 Порядку № 18-1 передбачено, що основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
Згідно з п. 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення.
Пунктом 14 Порядку №18-1 Комісія розглядає заяву про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що у разі ліквідації (припинення) підприємства без правонаступника пільговий стаж зараховуються на підставі рішення комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про підтвердження стажу роботи.
У разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів, а саме - Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Водночас, підтвердження пільгового стажу через Комісію відбувається у разі відсутності документів, наданих підприємством, для підтвердження пільгового стажу.
В свою чергу, надані позивачем документи разом із заявою про призначення пенсії містять усю необхідну інформацію для підтвердження пільгового стажу, і такі документи підтверджують особливий характер праці.
Таким чином, за наявності вищевказаних записів у трудовій книжці позивача, суд дійшов висновку, що відповідачами за результатами розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та за результатами розгляду заяви про призначення пенсії рішенням № 155250027321 від 08.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу періоду роботи з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року на посаді докера-механізатора комплексної бригади на підприємстві з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна».
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якої безпідставно ухилився відповідач, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Права позивача порушені саме рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та протоколом № 2, і за таких обставин, належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області № 155250027321 від 08.03.2024 та рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування до пільгового стажу періоди роботи 03.05.1993 року по 13.10.2004 року на посаді докера-механізатора комплексної бригади 4 та призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Правова позиція про те, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а ні зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17.
З огляду на встановлені обставини у справі суд вважає необхідним для захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за вислугу років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 155250027321 від 08.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 лютого 2024 року протокол № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.03.2024 щодо призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до пільгового стажу позивача періоду роботи 03.05.1993 року по 13.10.2004 року на посаді докера-механізатора комплексної бригади 4 на Підприємстві з іноземними інвестиціями «Айронімпекс-Україна».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк