про повернення позовної заяви
24 квітня 2024 рокум. Ужгород№ 260/2523/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення вартості завданої державі шкоди, -
19 квітня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 вартість завданої державі шкоди у розмірі 12 338,90 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Стаття 59 КАС України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що юридичні особи, суб'єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Позовна заява підписана командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 . На підтвердження повноважень до позовної заяви додано копію довідки № 445122 з відомчого обліку МОУ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25 травня 2022 року.
Проте така довідка не є належним доказом який підтверджує повноваження полковника ОСОБА_3 на виконання обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 , а також підписання цієї позовної заяви на момент її подачі.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду в ухвалі від 08 листопада 2022 року по справі № 240/7419/21.
Суд звертає увагу, що повноваження керівника (у порядку самопредставництва) може підтверджувати наказ про призначення керівника, витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо військової частини НОМЕР_1 , відповідно до відповіді № 560294 від 24 квітня 2024 року.
З огляду на викладене, право ОСОБА_3 на підписання та подання позовної заяви, як командира військової частини НОМЕР_1 , не підтверджено.
Згідно з вимогами пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки, командиром Військової частини НОМЕР_1 не надано доказів на підтвердження своїх повноважень у Закарпатському окружному адміністративному суді, то суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Згідно частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення вартості завданої державі шкоди - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В.Скраль