18.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1218/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Фанди О.М., суддів Максимів Т.В., Рочняк О.В., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Співак Олени Густавівни,
Фізичної особи-підприємця Співак Людмили Петрівни,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Максимів Галини Петрівни,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів:
Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області,
Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради,
Калуська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ОСОБА_1 ,
про зобов'язання відповідача знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва (будівлю), який розташований за адресою: м. Калуш, проспект Лесі Українки, 46 (173) на земельній ділянці кадастровий номер 2610400000:10:007:0027
за участю:
від позивачів : Булавинець Микола Миколайович - адвокат
від відповідача: Тугай Іван Михайлович - адвокат
установив: Фізична особа-підприємець Співак Олена Густавівна та Фізична особа-підприємець Співак Людмила Петрівна подали позов до Фізичної особи-підприємця Максимів Галини Петрівни про зобов'язання провести перебудову будинку № 173 на проспекті Лесі Українки в м. Калуш, привівши його у відповідність з Державними будівельними нормами.
За результатами розгляду позовних вимог, Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення 14.04.2016 (суддя Деделюк Б.В.) про задоволення позовних вимог Суд зобов'язав фізичну особу-підприємця Максимів Галину Петрівну, провести перебудову будинку АДРЕСА_1 , привівши його у відповідність з Державними будівельними нормами та стягнув з відповідача на користь фізичної особи-підприємця Співак Олени Густавівни 1218 грн. судового збору.
Додатковим рішенням від 10.05.2016 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив cтягнути з фізичної особи-підприємця Максимів Галини Петрівни на користь позивачів по 4 620 грн 00к. вартості експертизи, проведеної у даній справі.
Постановою від 07.02.2017 Львівський апеляційний господарський суд вказані вище рішення та додаткове рішення місцевого суду залишив без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2019 (суддя Фрич М.М.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 - в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17.06.2021 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Верховний Суд, скеровуючи справу на новий розгляд, зазначив про те, що висновки суддів щодо одночасної зміни предмету та підстави позову без належного обґрунтування у чому саме полягає зміна таких обставин, не свідчать про вирішення цього спору з урахуванням завдань та основних засад господарського судочинства, що в свою чергу призвело до порушення норм процесуального права при вирішенні даного спору. При цьому Верховний Суд звернув увагу на необхідність під час нового розгляду спору врахувати наведене, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.07.2021 справу № 909/1218/15 передано на новий розгляд судді Фанді О.М.
Відповідно до ухвали від 06.07.2021 суд прийняв справу до розгляду та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 20.07.2021.
20.07.2021 представник позивачів подав до суду клопотання про призначення додаткової експертизи по справі (вх.№11935/21 від 20.07.2021), необхідність проведення якої мотивував тим, що у висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №47656 від 29.02.2019 року разом із встановленими порушеннями відповідачем державних будівельних норм, зазначено про можливість їх усунення шляхом проведення перебудови, однак не зазначено яким саме чином слід провести перебудову. З урахуванням вказаного позивач просить поставити на вирішення додаткової експертизи зокрема питання, що стосується визначення шляхів проведення перебудови спірного самочинно збудованого будинку для усунення кожного з порушень Державних будівельних норм і правил, що перелічені у експертному висновку №47656 від 29.02.2016.
Ухвалою від 20.07.2021 суд відклав розгляд клопотання про призначення додаткової експертизи та підготовче судове засідання на 06.08.2021.
06.08.2021 року відповідач по справі подав до суду заяву за вх.№ 12308/21, відповідно до якої проти клопотання представника позивачів про проведення додаткової експертизи заперечував та просив суд в її задоволенні відмовити. в обґрунтування зазначив, що клопотання про проведення додаткової експертизи є фактично клопотанням про проведення повторної експертизи у даній справі.
Ухвалою від 06.08.2021 суд, за клопотанням фізичної особи-підприємця Максимів Галини Петрівни про призначення колегіального розгляду по справі (вх. № 12307/21 від 06.08.2021), призначив колегіальний розгляд справи №909/1218/15.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями до складу колегії суддів щодо розгляду справи № 909/1218/15 введено суддів Максимів Т.В. та Рочняк О.В.
Ухвалою від 06.08.2021 суд призначив розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 21.09.2021.
В судовому засіданні 21.09.2021 суд оголосив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи (вх.№11935/21 від 20.07.2021). Суд виходив з того, що при проведенні Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної експертизи на підставі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2015 року, експертом за результатом її проведення зроблено відповідний висновок, в якому дав чітку і вичерпну відповідь на поставлені судом запитання з приводу допущених відповідачем порушень та вказав які існують можливі способи (шляхи) їх усунення.
З наведеного слідує, що клопотання про призначення додаткової експертизи (вх.№11935/21 від 20.07.2021) є фактично клопотанням про проведення повторної експертизи з дослідження того самого об'єкта і тих самих питань.
У вказаному судовому засіданні суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 28.09.2021.
Ухвалою від 28.09.2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 909/1218/15 на тридцять днів до 06.11.2021 та відклав підготовче судове засідання на 12.10.2021.
В підготовчому судовому засіданні 12.10.2021 судом оголошувалась перерва до 02.11.2021.
Однак, підготовче судове засідання 02.11.2021 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Фанди О.М. на лікарняному.
Ухвалою від 08.11.2021 Господарський суд Івано-Франківської області призначив підготовче судове засідання на 16.11.2021.
В судовому засіданні 16.11.21 представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в підготовчому провадженні поза процесуальними строками з огляду на можливість укладання мирової угоди.
Ухвалою від 16.11.2021 суд продовжити строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 16.12.2021.
Ухвалою від 16.12.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 31.01.2022.
Судове засідання 31.01.2022 не відбулось, через тимчасову непрацездатність судді Максимів Т.В., після чого суд ухвалою від 04.02.2022 підготовче судове засідання призначив на 22.02.2022.
Ухвалою від 22.02.2022 Господарський суд Івано-Франківської області відклав підготовче засідання на 23.03.2022.
Ухвалою від 23.03.2022 Господарський суд Івано-Франківської області, внаслідок військової агресією Російської Федерації проти України та указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та з метою збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду, суд відклад розгляд справи в підготовчому судовому засіданні та вирішив повідомити про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання учасників справи додаткового.
Ухвалою від 04.10.2023 Господарський суд Івано-Франківської області призначив підготовче засідання на 22.11.2023.
В судовому засіданні 22.11.2023 судом оголошено протокольну ухвалу суду про задоволення заяви про зміну предмету позову (вх.№13327/19 від 09.07.2019), яка подана під час нового розгляду справи суддею Фрич М.М. та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 07.12.2022 року.
При задоволенні заяви про зміну предмету позову, суд виходив з наступного.
Як встановлено судом заява про зміну предмету позову подана до суду представником позивачів 09.07.2019 за вх.№13327/19, за результатами розгляду якої Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 17.09.2019 року (суддя Фрич М.М.) відмовив у задоволенні вказаної заяви.
Верховний Суд при ухваленні постанови від 17.06.2021 у даній справі зазначив, що при постановленні ухвали від 17.09.2019 про відмову в задоволенні заяви про зміну предмету позову, місцевим судом не встановлено, які саме нові обставини, на яких ґрунтується вимога про знесення відмінні від зазначених у позовній заяві про перебудову у відповідності до норм ч.7 ст.376 ЦК України, наведені позивачами у заяві про зміну предмету позову. Разом з тим зазначив про відсутність у рішенні місцевого суду (ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021) висновків щодо змін чи відсутність таких змін щодо фактичних обставин справи, які сталися після закінчення підготовчого засідання.
Згідно із частиною першою статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, на яку міститься посилання у касаційній скарзі).
Частиною третьою статті 46 ГПК України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (частина четверта статті 46 ГПК України).
Як вбачається зі змісту заяви про зміну предмету позову підставою для зміни вказаного предмету стало пояснення судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз В.М. Перекрьостова про неможливість перебудови спірного самочинного будівництва з метою усунення допущених при його будівництві порушень. Останній зазначив про можливість усунення допущених порушень лише шляхом знесення спірного об'єкту.
Отже вказана вище обставина, на яку посилаються позивачі (пояснення судового експерта у судовому засіданні про неможливість перебудови спірного самочинного будівництва, з метою усунення будівельних порушень, а усунення допущених порушень лише шляхом знесення спірного об'єкту), стала відома при розгляді справи на новому розгляді головуючою суддею Фрич М.М. у підготовчому засіданні 11.10.2017 (судовий експерт викликаний в судове засідання для дачі пояснень).
З наведеного слідує, що зазначена вище обставина про можливість усунення порушення, допущених при будівництві відповідачем спірного об'єкту лише шляхом знесення зазначеного об'єкту стала відома після закінчення підготовчого засідання при первинному розгляді даного спору головуючим суддею Деделюк Б.В. та постановленні рішення 14.04.2016, після чого суд касаційної інстанції (постанова від 10.05.2017) скерував на новий розгляд.
При розгляді справи на новому розгляді (головуюча суддя Фрич М.М.) заява про зміну предмету позову подана у визначені приписами ст. 46 ГПК України строки (до закінчення підготовчого засідання).
Разом з тим, суд звертає увагу, що у даній заяві про зміну предмету позову представник позивачів жодними новими обставинами не обґрунтовує зміну предмету позову, а отже підставою нового предмету позову, заявленого позивачами у заяві про зміну предмету позову, залишаються первісні обставини зазначені при поданні позовної заяви.
За наведеного вище та враховуючи приписи норм Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну предмету позову.
Отже, предметом позовних вимог у даній справі є зобов'язання відповідача знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва (будівлю), який розташований за адресою: м. Калуш, проспект Лесі Українки, 46 (173) на земельній ділянці кадастровий номер 2610400000:10:007:0027.
07.12.2023 судове засідання не відбулось у зв'язку із повітряною тривогою, після чого суд ухвалою від 12.12.2023 повідомив сторін про призначення підготовчого судового засідання на 09.01.2024.
В підготовчому засіданні 09.01.2024 суд оголосив перерву до 06.02.2024.
06.02.2024 судове засідання не відбулось у зв'язку із повітряною тривогою, після чого суд ухвалою від 08.02.2024 повідомив сторін про призначення підготовчого судового засідання на 20.02.2024.
В судовому засіданні 20.02.2024 суд, за черговим клопотанням сторін про можливість вирішення спору шляхом укладення мирової угоди, оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 12.03.2024.
В судовому засіданні 12.03.2024 представник позивачів наполягав на розгляді його клопотання про призначення додаткової експертизи. Суд , за клопотанням відповідача , оголосив перерву до 13.03.2024 для надання часу представнику відповідача ознайомитись із клопотанням представника позивача про призначення додаткової експертизи.
В судовому засіданні 13.03.2024 року суд оголосив перерву в судовому засіданні до 19.03.2024, за клопотанням представника позивачів щодо наміру подання клопотання про призначення додаткової судової експертизи.
14.03.2024 представник позивачів подав до суду клопотання про призначення додаткової експертизи (вх.№2412/24 від 14.03.2024), необхідність проведення якої мотивував тим, що у висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №47656 від 29.02.2019 року разом із встановленими порушеннями відповідачем державних будівельних норм, зазначено про можливість їх усунення шляхом проведення перебудови, однак не зазначено яким саме чином слід провести перебудову. З урахуванням вказаного позивач зазначає про неповноту проведеного висновку, що є підставою для проведення додаткової експертизи. Відповідно до вказаного клопотання просить поставити на вирішення додаткової експертизи питання, що стосується визначення шляхів проведення перебудови спірного самочинно збудованого будинку для усунення кожного з порушень Державних будівельних норм і правил, що перелічені у експертному висновку №47656 від 29.02.2016.
В судовому засіданні 19.03.2024 суд оголосив протокольну ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи (вх.№2412/24 від 14.03.2024) у справі. При цьому суд виходив з того, що вказане клопотання є аналогічним до клопотання про призначення додаткової експертизи, поданого 20.07.2021 за вх.№11935/21, у задоволенні якого суд відмовив. Разом з тим, суд виходив з того, що питання поставлені на вирішення додаткової експертизи не стосуються предмету позову, оскільки в процесі розгляду спору, позивачі змінили предмет позову з зобов'язання провести перебудову будинку АДРЕСА_1 , привівши його у відповідність з Державними будівельними нормами на зобов'язання відповідача знести за власний рахунок спірний об'єкт самочинного будівництва (будівлю).
В судовому засіданні 19.03.2024 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.04.2024.
В судовому засіданні 18.04.2024 представник позивачів позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зміну предмету позову та просив суд про задоволення позовних вимог. Позовні вимоги з посиланнями на приписи частини сьомої статті 376, статті 391 ЦК України обґрунтовані тим, що відповідач, при проведені будівництва на суміжній земельній ділянці, відхилився від проєктної документації, чим порушив права позивачів, оскільки будівля відповідача обмежує доступ у цокольний поверх будинку АДРЕСА_2 , при випадінні снігу є загроза провалу даху, позбавлено доступу до газопроводу по якому постачається газ до цілого будинку. Вказані порушення підтверджуються проведеними у справі експертизами. У зв'язку з цим позивачі просили зобов'язати відповідача знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва (будівлю), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 (173) на земельній ділянці кадастровий номер 2610400000:10:007:0027.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що вказані порушення при здійснення будівництва допущені як зі сторони відповідача, так і зі сторони позивачів, що встановлено експертними висновками за результатами проведення відповідних судових будівельно-технічних експертиз по даній справі.
Разом з тим, з урахуванням наведеного вище, сам відповідач по справі ОСОБА_2 в попередніх судових засіданнях не заперечувала щодо проведення перебудови шляхом усунення порушень в проведенні спірного будівництва з одночасним усуненням певних порушень і самими позивачами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази у справі та надавши їм належної правової оцінки, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Виконавчого комітету Калуської міської ради від 20.11.2001 №554 "Про реконструкцію павільйону №173 на пр. Лесі Українки під магазин та заклад громадського харчування" надано дозвіл підприємцю Максимів Г.П. на проєктно-вишукувальні роботи для реконструкції павільйону АДРЕСА_1 під магазин та заклад громадського харчування та на оформлення відводу земельної ділянки в установленому порядку.
26.04.2004 Калуська міська рада (орендодавець) і підприємець Максимів Г.П. (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передає орендарю в оренду земельну ділянку площею 0,0287га, розташовану на АДРЕСА_1 для будівництва магазину терміном до 16.12.2019 (з урахуванням додаткової угоди від 05.11.2014).
29.02.2008 ДАБІ видало ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт №24 з реконструкції торгового павільйону АДРЕСА_1 під магазин та заклад громадського харчування підприємця Максимів Г.П.
16.03.2008 ОСОБА_2 видано дозвіл №32 на проведення земляних робіт по АДРЕСА_1 , початок робіт - 19.03.2008. У матеріалах справи наявна копія архітектурно-планувального завдання від 25.11.2003 №654 на реконструкцію торгового павільйону АДРЕСА_1 під магазин та заклад громадського харчування.
Рішенням Виконавчого комітету Калуської міської ради від 12.09.2008 №499 надано дозвіл ОСОБА_2 на корегування проєктно-кошторисної документації на реконструкцію торгового павільйону АДРЕСА_1 під магазин та заклад громадського харчування з метою збільшення техніко-економічних показників на будівництво ОСОБА_2 триповерхового житлово-комерційного будинку з мансардою на АДРЕСА_1 .
Відповідно до припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 06.11.2009, виданого ОСОБА_2 , у результаті перевірки виконання будівельних робіт з реконструкції павільйону, встановлено відхилення від проектної документації.
03.02.2012 інспекцією ДАБК Івано-Франківської області зареєстровано декларацію за №ІФ 08312018197 про початок будівельних робіт від 27.01.2012 на будівництво ОСОБА_2 триповерхового житлово-комерційного будинку з мансардою на АДРЕСА_1 . У пункті 13 декларації "Інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" вказано про архітектурно-планувальне завдання від 25.11.2003 №654, видане відділом Архітектури та містобудівного кадастру.
Рішенням Управління ДАБІ в Івано-Франківській області від 03.03.2016 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.02.2012 за №ІФ 08312018197.
Згідно з листом-відповіддю Держархбудінспекції від 04.03.2016 №40-22-/909-0/1598, наданого на звернення ОСОБА_3 , підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.02.2012 за №ІФ 08312018197 було те, що на момент подання декларації архітектурно-планувальне завдання від 25.11.2003 №654 втратило чинність, що свідчить про внесення до декларації недостовірних даних.
Рішенням Виконавчого комітету Калуської міської ради від 12.09.2008 № 478 "Про прийняття в експлуатацію магазину з влаштуванням житлових приміщень в об'ємі другого та третього поверхів та сауни в цокольному поверсі на АДРЕСА_2 " затверджено акт Державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію магазину з влаштуванням житлових приміщень в об'ємі другого та третього поверхів (квартира АДРЕСА_4 підприємців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вирішено оформити право власності на магазин, площею 102,7кв.м за підприємцем ОСОБА_3 в цілому; на сауну, площею 107,7кв.м за підприємцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; на квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за підприємцями Співак Л.П. , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях.
На виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2015 Львівським НДІСЕ надано висновок судової будівельно-технічної експертизи від 29.02.2016 №4765.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29.02.2016 № 4765 при будівництві будинку АДРЕСА_1 допущені наступні порушення Державних будівельних норм:
1.Заблоковано доступ до ділянки газопроводу низького тиску (ДБН В.2.5.-20-2001 "Інженерне оснащення будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди", п. 4.4, 6.18). Для забезпечення доступу до всієї довжини газопроводу низького тиску необхідно внести зміни в існуючий проєкт газозабезпечення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 і перенести існуючу магістраль газопроводу низького тиску відповідно до цих змін.
2.Значно збільшилися навантаження на покрівлю сусіднього житлового будинку № 44/2 від атмосферних опадів, на які конструкції покрівлі цього будинку не були попередньо розраховані. Існує загроза промерзання ділянки водостічного стояку, розташованої у безпосередній близькості до зовнішньої стіни будинку № 173 (ДБН В.1.2.-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки", п. 3.10; ДБН В.2.6-14-97 "Покриття будинків і споруд", п. 4.4, 4.5). Для перевірки несучої здатності конструкцій житлового будинку № 44/2 на збільшені навантаження від атмосферних опадів необхідно провести відповідні розрахунки, після чого при необхідності провести посилення або реконструкцію покрівлі житлового будинку №44/2 згідно з попередньо складеною проєктною документацією на ці роботи. Водостічний стояк перенести згідно з вищенаведеними вимогами.
3.Відсутність протипожежної перешкоди між будинками № 173 та 44/2 (зовнішня стіна будинку № 173, прилегла до будинку 44/2, не є такою протипожежною перешкодою) (ДБН В.1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", п. 2.12., 3.1, 3.5, 4.7). З метою використання існуючої зовнішньої стіни будинку № 173 як протипожежної перешкоди, демонтувати існуючі віконні конструкції і закласти віконні прорізи або демонтувати існуючі віконні конструкції і на їх місце встановити протипожежні віконні конструкції.
4.Димохідна та вентиляційна труби житлового будинку № 44/2 опинилися в зоні вітрового підпору (ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування", п. 6.8.11, 7.3.10; ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", п. 5.32). Після проведення необхідних розрахунків та складання проєктної документації виконати будівельні роботи по збільшенню висоти димохідної та вентиляційної труби житлового будинку № 44/2 до рівня вище 0,5 м від лінії зони вітрового підпору.
5.Вхідні двері в цокольний поверх житлового будинку № 44/2, які є евакуаційним виходом, неможливо відкрити повністю (на 180 градусів) (ДБН В.1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", п. 5.9, 5.19). Для забезпечення вільного евакуаційного виходу шляхом безперешкодного повного відкривання вхідних дверей в цокольний поверх житлового будинку №44/2 змінити конструкцію входу в цокольний поверх житлового будинку №44/2 з метою зміщення двірного отвору в сторону від будинку №173.
За результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження Київським НДІСЕ, призначеного ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2018, надано експертний висновок від 10.05.2019 №334/18-28/772-725/19-28, згідно з яким:
- спорудження будівлі за адресою АДРЕСА_1 відповідачкою не відповідає затвердженій у встановленому чинним законодавством України порядку проєктній документації на будівництво в частині дотримання протипожежних вимог та обмеження доступу до газопроводу сусіднього будинку АДРЕСА_2 ;
- на питання ув'язки проєкту будівництва будівлі №173 на АДРЕСА_1 з проєктною та існуючою забудовою на суміжних ділянках (в комплексі проєктних та існуючих будівель), експерти не можуть надати відповідь так, як містобудівні умови і обмеження не були розроблені відповідно до чинного законодавства;
- розроблена проєктно-кошторисна документація не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме в частині відсутності в дозвільній документації містобудівних умов і обмежень, які є основною складовою частиною вихідних даних. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, не одержані в установленому законодавством порядку.
Згідно з дослідницькою частиною вказаного висновку експерти встановили, що архітектурно-планувальне завдання, скореговане рішенням виконкому від 12.09.2008 №499, на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт втратило свою чинність, а відтак обов'язковим було отримання нових містобудівних умов і обмежень.
При візуальному обстеженні об'єкта виявлено ряд порушень будівельних нормативів, а саме:
- заблоковано доступ до ділянки газопроводу низького тиску, що ускладнює його обслуговування;
- при будівництві будинку №173 значно збільшилось навантаження на покрівлю сусіднього будинку від атмосферних опадів (снігові мішки та покрівлі). Будинок №173 має більшу висоту, тому в нього необхідно змінити план даху для відведення атмосферних опадів, які завдають шкоду сусідньому будинку АДРЕСА_2 ;
- при будівництві будинку необхідно було врахувати, що будівлі різного ступеню вогнестійкості, які мають бути розділені протипожежними відсіками і протипожежною стіною 1-го типу по всій висоті будинку;
- при будівництві будинку димохідна та вентиляційна труба сусіднього будинку опинилась в зоні вітрового підпору; димову трубу необхідно виводити вище покрівлі більш високої будівлі до якої прибудована будівля з пічним опаленням; димову трубу слід виводити не нижче лінії, проведеної під кутом 10 градусів до горизонту і дотичну до контору вищої будівлі, що розташована поруч з будівлею з пічним опаленням; висоту витяжного вентиляційного каналу, розташованого поруч з димовою трубою слід приймати такою, що дорівнює висоті цієї труби. Збудований будинок має суттєву різницю по висоті, що призвело до виникнення зони вітрового підпору по відношенню димового каналу газового котла;
- після будівництва будинку вхідні двері в цокольний поверх житлового будинку №44, які є евакуаційним виходом, неможливо відкрити повністю.
За наведеного, суд виходить з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України,ч1ст.16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
В спірному випадку, позивачами по справі заявлено позов про зобов'язання відповідача знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва (будівлю), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 (173) на земельній ділянці кадастровий номер 2610400000:10:007:0027.
У частинах першій, четвертій, сьомій статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2022 року в справа № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21) зроблено висновок, що "позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України. Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України "Про основи містобудування"; "Про архітектурну діяльність"; "Про регулювання містобудівної діяльності"; постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров'ю людини, тощо. Таким чином, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою".
Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об'єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
В іншому випадку, якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд незалежно від поважності причин відмови, за позовом певних органів чи особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.
З наведеного слідує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справах №810/5680/15 та №814/2645/15.
В спірному випадку, позивачі заявивши позов про зобов'язання відповідача знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва (будівлю) вказали на порушення будівельних норм при здійсненні відповідачем будівництва спірного об'єкту, що свідчить про здійснення ним самочинного будівництва.
З досліджених матеріалів справи, судом встановлено факт здійснення відповідачем по справі будівництва спірного об'єкту з порушенням певних будівельних норм, що спричинило обмеження доступу у цокольний поверх будинку №44, при випадінні снігу є загроза провалу даху, позбавлено доступу до газопроводу по якому постачається газ до цілого будинку. Вказане підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи Львівського НДІСЕ №4765 від 29.02.2016 та експертним висновком Київського НДІСЕ №334/18-28/772-725/19-28 від 10.05.2019.
З вказаних вище висновків судом також встановлено, що порушення при здійсненні будівництва спірного об'єкту були допущені як відповідачем по справі, так і самими позивачами при здійсненні ними будівництва об'єкту, прилеглого до оспорюваного будівництва.
Разом з тим, з досліджених експертних висновків судом встановлено, що порушення допущені при здійсненні будівництва відповідачем спірного об'єкту можливо усунути шляхом проведення перебудови зазначеного об'єкту та об'єкту позивачів, шляхи усунення яких зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи Львівського НДІСЕ №4765 від 29.02.2016.
Одночасно, суд звертає увагу, що в судовому засіданні сам відповідач не заперечував щодо здійснення перебудови спірного об'єкту.
Як вбачається із ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчинення нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З аналізу наведеного вище, суд надавши оцінку наявним у справі доказам, врахувавши приписи закону, практику Верховного суду України, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та результату вирішення спору (в позові відмовлено), суд приходить до висновку про покладення (залишення) судового збору по справі за позивачами.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Співак Олени Густавівни, Фізичної особи-підприємця Співак Людмили Петрівни, до відповідача: Фізичної особи-підприємця Максимів Галини Петрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області, Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва (будівлю), який розташований за адресою: м. Калуш, проспект Лесі Українки, 46 (173) на земельній ділянці кадастровий номер 2610400000:10:007:0027 - відмовити.
Судовий збір по справі залишити за позивачами.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.04.2024
Головуючий суддя О. М. Фанда
Суддя Т.В. Максимів
Суддя О.В. Рочняк