465/8415/23
3/465/104/24
Іменем України
24.04.2024 року Суддя Франківського районного суду м.Львова - Мартьянова С.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, головного бухгалтера, вдову, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 163-1 КУпАП,-
Як вбачається з матеріалів справи, що посадова особа ОСОБА_1 (головний бухгалтер) вчинила адміністративне правопорушення, ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, в результаті чого підприємству відмовлено в частині бюджетного відшкодування за липень 2023 року, підприємством завищено бюджетне відшкодування та від'ємне значення з ПДВ за липень 2023 року, чим порушила вимоги п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 VI зі змінами та доповненнями.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Захисником ОСОБА_1 , адвокатом Музикою М.П. подано клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання покликаючись на те, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа №380/26567/23 за позовом ТОВ «ЦІТРОВА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №24128/13-01-07-05 від 31.10.2023 «форма В1» та №24130/13-01-07-05 від 31.10.2023 «форма В4». Зазначає, що під час розгляду адміністративного позову ТОВ «ЦІТРОВА» у справі №380/26567/23 судом буде встановлено правомірність чи неправомірність податкових повідомлень-рішень, що безпосередньо пов'язано із притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 24.04.2024 в задоволенні клопотанні захисника ОСОБА_1 , адвоката Музикою М.П. про зупинення провадження відмовлено.
ОСОБА_1 на судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
Відповідно до положень статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, частина 2 статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП, не є обов'язковою.
Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду справи у відсутності правопорушника, на підставі наявних у справі доказів.
У матеріалах справи міститься акт перевірки, в якому вказано, що ТЗОВ «ЦІТРОВА» завищено податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 131684,03 грн у тому числі за січень 2023 року у сумі 18841,46 грн, за лютий 2023 року у сумі 19304,26 грн, за березень 2023 року у сумі 19409,53 грн, за квітень 2023 року у сумі 31768,85 грн, за травень 2023 року у сумі 34556,04 грн, за червень 2023 року у сумі 7803,89 грн., що призвело до: завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2023 року у сумі 112 843 грн.; завищення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2023 року у сумі 18 841 грн.
Беручи до уваги положення п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з положень п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) передбачено:
п.200.2. ПКУ - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
п.200.4. ПКУ - При від?ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 ' 3 статті 200' цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, періоду.
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)
п.200.7 - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
п.200.8 - До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Як вбачається з представлених на розгляд матеріалів, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.163-1 КпАП України, вина її доведена зібраними по справі матеріалами.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №009726 від 13.10.2023.
Згідно з положення п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
У відповідності до ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення має бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Разом з тим, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється.
Як вбачається з адміністративних матеріалів, подія виявлена 13.10.2023, тобто на час винесення постанови сплив трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.
Керуючись статтями33,38,247,283,284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Мартьянова С.М.