25.04.2024 Справа № 756/4691/24
№ 756/4691/24
№ 1-кс/756/975/24
іменем України
25 квітня 2024 року, слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100050001276 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
11 квітня 2024 року прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100050001276 від 08.04.2024.
У клопотанні прокурор зазначає, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050001276 від 08.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 07 квітня 2024 року, близько 18 год. 45 хв., ОСОБА_4 , перебував спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де вживали алкогольні напої.
У подальшому, між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на нанесення ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , у той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження, бажаючи його настання, взяв у руку розкладний ніж, який тримав при собі та наніс ним декілька ударів в область голови та живота ОСОБА_9 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: різаної рани скроневої ділянки зліва, різаної рани лівої щоки, колото-різаних ран передньої поверхні шиї, колото-різаної рани епігостральної ділянки (проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки), гемоперитонеуму (кров у черевній порожнині).
Так, 08 квітня 2024 року ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України.
08 квітня 2024 року ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Того ж дня, у період часу з 02 год. 00 хв. по 03 год. 20 хв., проведено огляд місця події квартири АДРЕСА_1 , у ході якого вилучено зокрема: розкладний ніж зі слідами речовини бурого кольору (знаходився на тумбочці неподалік входу до ванної кімнати), 4 скляні чарки зі столу на кухні (одна з них зі слідами речовини бурого кольору).
Крім того, у період часу з 02 год. 38 хв. по 03 год. 01 хв. у приміщенні Оболонського УП ГУНП у м. Києві по вул. Героїв полку «Азов», 2-А, у ході оформлення протоколу в порядку ст. 208 КПК України, а також проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 було вилучено: сірі кросівки зі слідами речовини бурого кольору, джинси синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, кофту сірого кольору з написом «Sigmar» зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, предмет зовні схожий на ніж темного кольору з рукояткою коричневого кольору.
Вищевказане майно, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, постановами слідчих визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100050001276 від 08.04.2024.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідів, які залишились на них, та з метою повного та всебічного проведення досудового розслідування, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно (речові докази), у вигляді заборони користування, розпоряджатися та відчужувати будь-кому і будь-яким чином зазначеним майном.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала та просила задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна.
Заслухавши позиції учасників судового засідання, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що у ході проведення огляду місця події квартири АДРЕСА_1 та під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 , було вилучено майно, яке має безпосереднє відношення до даного кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вищевказане майно, яке було вилучено 08.04.2024 - є тимчасово вилученим майном.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до частин 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з постанов слідчих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 08.04.2024, майно вилучене під час огляду 08.04.2024 та особистого обшуку підозрюваного - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100050001276 від 08.04.2024.
Так, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
З урахуванням того, що прокурором своїм клопотанням, а також матеріалами поданими в його обґрунтування доведено, що вилучене майно, є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100050001276 від 08.04.2024.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна та вважає, що прокурор, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано звернулась з клопотанням про арешт майна.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100050001276 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 08.04.2024 у період часу з 02 год. 00 хв. по 03 год. 20 хв., у ході проведення огляду місця події, а саме приміщення квартири АДРЕСА_1 : розкладний ніж зі слідами речовини бурого кольору, 4 скляні чарки, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Накласти арешт на майно, вилучене 08.04.2024 у період часу з 02 год. 38 хв. по 03 год. 01 хв., у приміщенні Оболонського УП ГУНП у м. Києві по вул. Героїв полку «Азов», 2-А, кабінет 508, у ході проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 : сірі кросівки зі слідами речовини бурого кольору, джинси синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, кофту сірого кольору з написом «Sigmar» зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, предмет зовні схожий на ніж темного кольору з рукояткою коричневого кольору, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1