Номер провадження 2/754/166/24
Справа №754/3519/23
Іменем України
25 квітня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Зміст позовних вимог
У березні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 12831,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Управлінням було проведено перевірку правильності нарахування пенсії відповідачу, за результатами якої було виявлено програмну помилку при здійсненні індивідуального масового перерахунку (у зв'язку зі зміною мінімального прожиткового мінімуму).
У зв'язку з проведенням автоматизованого осучаснення пенсії при здійсненні індивідуально масового перерахунку з 17.10.2018 програмним забезпеченням встановлено помилковий розмір пенсії, а саме доплати до старого розміру пенсії (01.10.2017) в розмірі 754,80 грн. У зв'язку з чим виникла переплата пенсії за період з 01.10.2017 по 28.02.2019 в сумі 12 831,60 грн.
З метою досудового врегулювання питання щодо відшкодування надміру виплачених коштів на адресу відповідача були направлені листи, однак відповідач безпідставно отримані бюджетні кошти не повернув. За таких обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення коштів з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 27 березня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від відповідача до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу. Відповідач повідомлявся про розгляду справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачеві та він є повідомлений про розгляду справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до позивача із заявою про призначення/перерахунок пенсії, яку прийнято 12.09.2017 та зареєстровано за № 12585.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначено відповідачу пенсію за віком та виплати здійснюються з 01.10.2017.
З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2018 та 25.09.2019 відповідачу було здійснено перерахунок пенсії.
Згідно з довідкою № 99 від 24.01.2023 за період з 01.10.2017 по 28.02.2019 відповідачу призначено пенсію в розмірі 7430,84 грн за один місяць, всього 126324,28 грн; розмір пенсії фактично виплачений - 6676,04 грн щомісячно, а загалом за вказаний період 113492,68 грн.
Однак позивач вказує, що переплата пенсії становить 754,80 грн ( 7430,84 грн - 6676,04 грн) щомісячно та загалом за період - 12831,60 грн (126324,28 грн - 113492,68 грн).
Листами № 281356/04 від 19.11.2019, № 2600-0504-8/26041 від 11.02.2022 та № 2600-0504-8/152069 від 21.11.2022 позивач повідомив відповідача про те, що за період з 01.10.2017 по 28.02.2019 виникла переплата в розмірі 12831,60 грн та просив повернути надміру виплачені кошти.
Враховуючи, що відповідачем виплачені кошти не повернуто, позивач просить їх стягнути в судовому порядку.
Норми права та мотиви суду
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України свідчить, що:
«законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17 (провадження № 61-1763 св 17) вказано, що:
«правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів».
В українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504 св 18) зазначено, що:
«згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні».
У цій справі судом встановлено, що відповідачка у справі, ОСОБА_1 , не допустила будь-якої недобросовісної поведінки, не подавала до управління ПФУ жодної інформації та не вчиняла жодних дій, які призвели або могли б призвести до виникнення переплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не встановлений сам факт наявності рахункової помилки, що становить предмет доказування у даному спорі, а саме: відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, згідно з якими можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування та перерахунок пенсії, а також здійснення контрольних функцій.
За таких обставин суд вважає, що допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки, адже помилка допущена під час перерахунку пенсії має винятково програмний характер.
Окрім цього, суд вважає, що спеціалісти управління ПФУ перед тим, як провести виплату відповідачу пенсії, могли пересвідчитися у правильності проведених нарахувань, однак цього не зробили, що свідчить про недотримання стандарту належної обачливості.
За таких обставин суд відхиляє аргументи позивача щодо допущеної рахункової помилки при перерахунку пенсії відповідачу, адже доказів на підтвердження вказаних доводів стороною позивача не надано.
Пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
Враховуючи те, що доказів, які підтверджують недобросовісну поведінку з боку ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надало, а також, що переплата пенсії виникла саме через рахункову помилку, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 14, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ЄДРПОУ 42098368, місце знаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2024.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК