Справа № 712/5276/24
Провадження № 1-кс/712/2318/24
25 квітня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 62024100140000190 від 12.04.2024, старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 та погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. бурштин Галицького району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника протитанкового відділення першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407КК України,
Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника протитанкового відділення першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , діючи з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 04.02.2024 не з'явився вчасно на службу без поважних причин до пункту постійної дислокації НОМЕР_2 прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 19.02.2024 не прибув до пункту постійної ди слокації 3 прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася за вказаною адресою та приступив до виконання службових обов'язків.
Під час досудового розслідування, 25.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бурштин Галицького р-ну Івано-Франківської обл., громадянину України, українцю інспектору прикордонної служби вищої категорії - начальнику протитанкового відділення першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «сержант», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,повідомлено про підозру у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами, а саме:
-повідомленням відділу внутрішньої та власної безпеки по 15 мобільному прикордонному загону про кримінальне правопорушення;
-актом службового розслідуванням за фактом ухилення від проходження військової служби ОСОБА_4 ;
-документами, отриманими у медичних закладах на запити слідчого щодо проходження лікування ОСОБА_4 ;
-протоколами допиту свідків, що підтвердили факт вчинення злочину ОСОБА_4 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, він не бажає виконувати конституційний обов'язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, при цьому, систематично зловживає алкогольними напоями та демонструє негативний приклад для всіх військовослужбовців своєї військової частини.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний є військовослужбовцем,призваним за мобілізацією, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто в подальшому не з'являтись у військову частину з метою ухилення від військової служби, а також може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби з урахуванням воєнного стану в країні, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи, визначені ст. 2 КПК України та розумні строки досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_4 раніше судимий 14.11.2017 Сихівським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України, вирок набрав законної сили 12.12.2018, звільнений в залі судового засідання у зв'язку з відбуттям покарання, в силу ст. 89 КК України, судимість не знята та не погашена.
Вказане беззаперечно свідчить про стійку антисоціальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та його здатність до вчинення нових кримінальних правопорушень.
Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_4 , раніше судимий, характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують його як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.
Так, при визначенні запобіжного заходу ОСОБА_4 слід врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: нехтування конституційним обов'язком кожного громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість.
Водночас, ОСОБА_4 , порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ, внаслідок чого, можна зробити висновок, що дії ОСОБА_4 в умовах правового режиму воєнного стану мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
Беручи до уваги вищевикладене, орган досудового розслідування вважає, що наведені ризики не можуть бути мінімізовані жодним іншим запобіжним заходом, аніж тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання повністю підтримав та просив обрати ОСОБА_4 тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження вважає наступне.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100140000190 від 12.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
25.04.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий вказує, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, що вказує на ризик, встановлений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не бажає виконувати конституційний обов'язок із захисту Вітчизни.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання та дослідження поданих матеріалів було встановлено наявність ризиків, про які зазначили прокурор та слідчий.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з тим, що ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та небажанням ставати на захист Вітчизни. Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На думку слідчого судді, лише обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки інші менш суворі запобіжні заходи не досягнуть цієї мети.
Крім того,відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 183 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи норму статті 182 КПК України, суд приходить до висновку визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачає п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 183, 194-196, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 23 червня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, тобто з 25 квітня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави - 30 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 840,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на ОСОБА_4 зобов'язання:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 .
Для утримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, останній підлягає направленню до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1