Справа №585/492/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/407/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
Іменем України
17 квітня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 585/492/23 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.03.2023 щодо відмови у задоволенні клопотання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі (з доповненнями) засуджений ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу суду і замінити йому покарання більш м'яким, оскільки він відбув більше 22 років з довічного позбавлення волі в умовах максимального рівня безпеки, а подальше тримання під вартою вважає таким, що порушує ст. 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Вину у вчиненому визнав у повному обсязі і висновок адміністрації установи виконання покарання є необґрунтованим та недоцільним, він прагне захищати Україну як свідомий громадянин.
06.02.2023 до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 , в якому він просив застосувати до нього положення ст. 82 КК, замінивши тим самим покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.03.2023 у задоволенні вказаного клопотання засудженому відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що відсутні дані про виправлення ОСОБА_8 , оскільки він за час відбування покарання характеризується посередньо, не працевлаштований, на шлях виправлення не став, представники колонії одноголосно визначили, що він не заслуговує на заміну покарання. Також засудженим не було надано суду індивідуального плану із зазначенням заходів та фактів, що свідчать про перспективи його виправлення та ресоціалізації.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу суду та задовольнити клопотання, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення судового рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, відповідно ч. 1-2 ст. 1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК).
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено (ч. 1, 4 ст. 3 КК).
Відповідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вироком Сумського обласного суду від 23.06.2001 ОСОБА_8 було засуджено за п. «г» ст. 93 КК до довічного позбавлення волі в тюрмі з суворим режимом утримання. Ухвалою Верховного Суду України від 18.09.2001 вказаний вирок Сумського обласного суду від 23.06.2001 відносно ОСОБА_8 залишено без змін.
Відповідно розпорядження вирок набрав законної сили 18.09.2001 та звернутий до виконання, а засудженому ОСОБА_8 компетентним органом визначено відбувати призначене покарання у виді довічного позбавлення волі в ДУ «Роменська виправна колонія (№ 56)».
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 25.06.2018 на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015) засудженому ОСОБА_8 зараховано в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 16.02.2001 до 18.09.2001 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав про заміну засудженому ОСОБА_8 довічного позбавлення волі на позбавлення волі із визначеним строком.
Зокрема, відповідно ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 81 КПК, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, і після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а згідно ч. 1, 3, 5 і 6 ст. 82 цього Кодексу покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінене судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання. До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 КПК.
Згідно роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що він став на шлях виправлення. Становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м'якого покарання.
Висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен бути зроблений на підставі всебічного врахування даних про поведінку засудженого за весь період перебування в установі виконання покарання.
Так, відповідно характеристики ОСОБА_8 в місцях позбавлення волі знаходиться з 16.02.2001. За час тримання в Сумському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. До Роменської виправної колонії прибув 28.08.2004, в якій характеризується посередньо, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи лише під контролем представників адміністрації. Притягувався до дисциплінарної відповідальності, за що мав п'ять стягнень, які погашені у встановленому законом порядку. З метою стимулювання засудженого до правослухняної поведінки був заохочений три рази. Періодично залучається до праці в майстерні установи різноробочим. До праці ставиться задовільно, правила техніки безпеки виконує. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт з благоустрою ставиться із розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Залучений до програми диференційованого-виховного впливу «Духовне відродження» та «Фізкультура і спорт», прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, займається самоосвітою шляхом читання художньої та наукової літератури, підтримує доброзичливі родинні зв'язки з матір'ю, сестрою та племінниками шляхом листування та телефонних розмов. Згідно вироку має позов на суму 75,88 грн. Виконавчі листи до установи не надходили, утримання не проводились. Ініціативи щодо відшкодування даного позову не виявляв. На профілактичних обліках в установі не перебуває. Вину у вчиненому злочині визнав повністю. 19.07.2014 членами комісії Роменської виправної колонії № 56 прийнято рішення про відмову в переведенні до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру в порядку, встановленому законодавством як особі, яка не стає па шлях виправлення. 13.10.2021 членами комісії Роменської виправної колонії (№ 56) прийнято рішення про зміну умов тримання шляхом переведення до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру в порядку, встановленому законодавством.
Згідно витягу з протоколу № 24 від 01.12.2022 засідання комісії ДУ «Роменська виправна колонія (№ 56)» засудженому ОСОБА_8 відмовлено в поданні матеріалів до суду щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, оскільки він не став на шлях виправлення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 не досяг ступеня виправлення, тому відсутні підстави для заміни останньому довічного позбавлення волі на позбавлення волі із визначеним строком. При цьому необхідно враховувати, що засуджений відбуває покарання за умисне вбивство, тому не лише зовнішні дії ОСОБА_8 , а й його свідомість мають бути таким чином змінені аби мета покарання була досягнута. Покаранням є захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 1-2 ст. 50 КК).
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування ухвали суду та заміни засудженому довічного позбавлення волі на позбавлення волі із визначеним строком, як про це поставлене питання в апеляційній скарзі, оскаржене судове рішення є належним чином обґрунтованим та умотивованим, внаслідок чого воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.03.2023 відносно ОСОБА_11 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4