“23” квітня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого ч. 2 ст. 272 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30.08.2023 між прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого від відбуття призначеного покарання звільнено з випробуванням строком на 1 рік з покладанням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення судової металознавчої експертизи та судової експертизи безпеки життєдіяльності у розмірі 38 618 грн. 60 коп.
Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор ОСОБА_8 просить вирок скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким затвердити угоду про визнання винуватості укладену 30.08.2023 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7 , за якою визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначити ОСОБА_6 узгоджену міру покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади відповідального за утримання вантажопідіймального обладнання (вантажопідйомних кранів, машин, мобільних підйомників, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари) на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, 2 ст. 76 КК України.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та доведеності вини обвинуваченого, вважає вказаний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначив, що під час проведення досудового розслідування сторони провадження дійшли домовленості та уклали угоду про визнання винуватості відповідно до санкції ч. 2 ст. 272 КК України із зазначенням основного та додаткового покарання.
Пояснив, що зі змісту угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_7 , вбачається що сторони при призначені покарання дійшли домовленості та узгодили покарання згідно якої ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 272 КК України та призначити останньому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з зазначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади відповідального за утримання вантажопідіймального обладнання (вантажопідйомних кранів, машин, мобільних підйомників, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари) на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від покарання з випробуванням з іспитовим терміном, при цьому покласти обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Вказав, що суд першої інстанції при прийняті рішення не врахував узгоджене сторонами угоди покарання та додаткового покарання, як наслідок затвердив угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника із призначенням підозрюваному ОСОБА_6 лише основного покарання та менш суворого ніж зазначеного в угоді.
На думку прокурора, затвердження судом угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника не відповідає вимогам закону.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «ЗАВОД «ФРЕГАТ» розташоване за адресою: 55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вулиця Корабельна, 50/1. ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ» здійснює свою діяльність на підставі виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб № 15241200000000309 від 07.12.2005, спеціалізується на виробництві дощувальних машин, дискових борін, дорожніх огороджувань та виробів гідравліки. КВЕД - 28.30. Підприємство є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: реєстраційний номер НОМЕР_1 . Дата взяття на облік платника єдиного внеску - 16.07.2019. ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ» має дозволи на виконання робіт та на експлуатацію, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видані Територіальним Управлінням Держпраці в Миколаївській області, а саме: на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (№ 030.21.48 від 16.04.2021р).
На території ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ» знаходиться та використовується кран мостовий електричний в/т 20/5 т., зав. №5-1479, інв. №50251, обліковий №7071, 1975 р.в., СРСР, розміщений на території термічної дільниці цеху № 015 виробничого корпусу №2, прогін №1 (далі - мостовий кран із реєстраційним №7071).
На підставі наказу голови правління ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ» від 21.05.2021 за № 549, ОСОБА_9 було прийнято на роботу на посаду машиніста крану 5 розряду у цех 015 ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ».
На підставі наказу голови правління ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ» від 01.06.2022 за № 533, ОСОБА_9 було тимчасово переведено машиністом крану в цех 006 з 01.06.2022 на час воєнного стану.
На підставі наказу голови правління ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ» від 06.07.2018 за № 571, ОСОБА_6 було прийнято на роботу на посаду начальника цеху 015 ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ».
Згідно із наказом голови правління ПрАТ «ЗАВОД «ФРЕГАТ» від 17.05.2021 за № 523, відповідальним за утриманням вантажопідіймального обладнання (вантажопідйомних кранів, машин, мобільних підйомників, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари) по цеху № 015 було призначено ОСОБА_6 .
Поряд з цим встановлено, що 15.07.2022 машиніст крану цеху №006 ОСОБА_10 отримала від начальника цеху ОСОБА_11 змінне завдання на виконання робіт в виробничому корпусі №2 термічної дільниці цеху № 015 на мостовому крані з реєстраційним №7071. Наприкінці зміни відчула прогин підлоги кабіни, зупинила кран, зробила відповідний запис в вахтовому журналі, про шо був повідомлений начальник цеху №006 ОСОБА_11 , а кран був знеструмлений.
Відповідальний за утримання вантажно-підіймальних механізмів в справному стані начальник цеху №015 ОСОБА_6 , з записом у вахтовому журналі мостового крану реєстраційний №7071 не ознайомився.
18.07.2022 о 07:50 машиніст крану цеху №006 ОСОБА_9 отримав від начальника цеху №006 ОСОБА_11 , в усній формі, розпорядження виконувати розвантажувальні роботи на мостовому крані реєстраційний №6497 в виробничому корпусі №2 прогоні №2, які він закінчив виконувати у 08 год. 30 хв., більше ніяких розпоряджень машиніст крану ОСОБА_9 від начальника цеху №006 ОСОБА_11 не отримував. Про те, що мостовий кран, реєстраційний №7071, не справний ОСОБА_9 попереджений не був.
За вказаних обставин 18.07.2022 близько 10:00, ОСОБА_9 , без будь- якого розпорядження, піднявся до кабіни крану мостового з реєстраційним №7071 та ставши на площину підлоги зазначеної кабіни, яка провалилася і скрізь яку випав ОСОБА_9 .
Встановлено, що у зазначеній ситуації підлога крану з реєстраційним №7071 провалилася внаслідок, руйнування листа металу, що утворює підлогу в кабіні крану, яке сталося в результаті корозійної втоми матеріалу, з якого він виготовлений, через тривалу експлуатацію. Зниження несучої здатності підлоги в результаті зносу до ступеня неможливості використання за функціональним призначенням свідчить про те, що остаточний долом означеного листа металу міг відбутись від дії експлуатаційних навантажень в будь-який час.
В результаті зазначеного, ОСОБА_9 впав з висоти 10,46 м на площину бетонної підлоги, задівши при падінні, лівою частиною тіла, металевий недеформований стіл. Внаслідок падіння, ОСОБА_9 отримав перелом лівої лобної кістки, орбіти, забій головного мозку, компресійно оскольчатий перелом тіла 3-го поперекового хребця, закритий оскольчатий перелом в/з лівого стегна зі зміщенням. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Згідно із абз. 4 п. 21 постанови пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 за № 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва», випадок заподіяння тяжких тілесних ушкоджень є формою «інших тяжких наслідків» одній людині, при кваліфікації діяння як злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України.
Під час настання, 18.07.2022 нещасного випадку, машиніст вантажопідіймального крану ПрАТ «Завод «Фрегат» ОСОБА_9 виконував роботи, перебуваючи на робочому місці - в кабіні крану мостового електричного, зав. № 5-1479, інв. № 50251, обліковий № 7071.
Згідно з пунктом 100 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 за № 15 (далі - Перелік робіт з підвищеною небезпекою) до робіт підвищеної небезпеки відноситься: «Робота на конструкціях мостових, баштових та козлових кранів».
Таким чином, згідно з пунктом 100 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, під час настання 18.07.2022 події нещасного випадку на території прогону № 1 головного виробничого корпусу № 2 термічної дільниці цеху 015 підприємства ПрАЗ «ЗАВОД «ФРЕГАТ», машиніст вантажопідіймального крану ОСОБА_9 виконував роботи з підвищеною небезпекою.
Висновком експертизи №41480776.09.05.0654.20 за результатами експертного обстеження крану мостового електричного ЕМК-20/5Т25-28,5 зав. .№5-1479, реєстраційний №707! вантажопідіймальністю 20/5т складений ТОВ «Миколаїв Техексперт» було висунуто рекомендації щодо проведення поточного огляду металоконструкцій не рідше І разу на 10 днів; щодо періодичних оглядів комісією власника крана щоквартально.
При цьому, зазначені огляди не було внесено до порядку проведення періодичних технічних оглядів, обслуговування, налагодження та ремонтів, не визначено їх обсяги. Періодичні огляди комісією підприємства не проводились, поточні огляди проводились з порушенням строків, рекомендованих експертом.
На підставі зазначеного, порівнюючи організацію і фактичні умови ведення 18.07.2022 працівниками ПрАТ «Завод «Фрегат» робіт, а також дії осіб, причетних до настання нещасного випадку з машиністом вантажопідіймального крану ОСОБА_9 , з вимогами нормативно-правових актів, можна зробити висновки про те, що в зазначеній ситуації причинами нещасного випадку є:
1) не призначення відповідальної особи, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, замість звільненої;
2) відсутність відповідальної особи за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;
3) не забезпечення ведення робіт за допомогою вантажопідіймальних кранів за ПВР або технологічними картами;
4) не забезпечення розробки порядку проведення періодичного технічного обслуговування, налагодження та ремонтів вантажопідіймального обладнання;
5) допуск машиністів до роботи на вантажопідіймальних кранах (у тому числі ОСОБА_9 ) без оформлених допусків;
6) не проведення первинного інструктажу машиністу вантажопідіймального крана ОСОБА_9 ;
7) робота крану мостового електричного зав. № 5-1479, інв. № 50251, обліковий № 7071 після виявлення в нього несправностей, пошкоджень і дефектів у складових частинах обладнання, що загрожують безпечній роботі працівників;
8) не забезпечення правильного ведення вахтових журналів машиністів вантажопідіймальних кранів;
9) відсутність регулярного огляду обладнання начальником цеху № 015;
10) відсутність порядку приймання та здавання змін машиністами вантажопідіймальних кранів;
11) не забезпечення кабіни крану мостового електричного зав. № 51479, інв. № 50251, обліковий № 7071 пристроями для замикання її дверей та наявність безконтрольного доступу до експлуатації крану;
12) не виконання рекомендації висновку експертизи № 41480776.09.05.0054.20 від 27.11.2020 щодо умов експлуатації крану мостового електричного зав. № 5-1479,
13) інв. № 50251, обліковий № 7071 (поточні огляди металоконструкцій проводити не рідше 1 разу на 10 днів; періодичні огляди проводити комісією власника крана щоквартально; зазначені огляди не було внесено до порядку проведення періодичних технічних оглядів, обслуговування, налагодження та ремонтів, не визначено їх обсяги. Періодичні огляди комісією підприємства не проводились, поточні огляди проводились з порушенням строків, рекомендованих експертом);
14) виконання потерпілим роботи за допомогою крану мостового електричного, зав. № 5-1479, інв. № 50251, обліковий № 7071 без отримання відповідного завдання;
15) не ознайомлення потерпілим перед виконанням робіт із записами у вахтовому журналі машиніста вантажопідіймального крану;
16) не проведення потерпілим перевірки технічного стану крану мостового електричного зав. № 5-1479, інв. № 50251, обліковий № 7071 перед виконанням робіт з відповідним записом в вахтовому журналі машиніста вантажопідіймального крану.
Поряд з цим встановлено, що у аналізованій виробничій ситуації начальник цеху № 015 ПрАТ «Завод «Фрегат» ОСОБА_6 та машиніст вантажопідіймального крану ПрАТ «Завод «Фрегат» ОСОБА_9 мали технічну можливість запобігти настанню події нещасного випадку, проте із суб'єктивних причин, нівелюючи приписи нормативно-правових актів, якими вони повинні були керуватися, нею не скористалися.
Так, начальник цеху № 015 ПрАТ «Завод «Фрегат» ОСОБА_6 повинен був: заборонити роботу крану мостового електричного обліковий № 7071 після встановлення несправностей, пошкоджень і дефектів у його складових частинах, що загрожують безпечній роботі працівників; забезпечити правильне ведення вахтових журналів машиністів вантажопідіймальних кранів; проводити регулярно особистий огляд обладнання цеху; встановити порядок приймання та здавання змін машиністами вантажопідіймальних кранів; забезпечити кабіну крану мостового електричного обліковий № 7071 пристроями для замикання її дверей та не допускати наявність безконтрольного доступу до експлуатації крану; виконувати рекомендації висновку експертизи № 41480776.09.05.0054.20 від 27.11.2020 щодо умов експлуатації крану мостового електричного обліковий № 7071.
Машиніст вантажопідіймального крану ПрАТ «Завод «Фрегат» ОСОБА_9 не повинен був самостійно, без отримання відповідного завдання, виконувати роботу за допомогою крану мостового електричного обліковий № 7071; перед виконанням робіт повинен був ознайомитися з записами в вахтовому журналі машиніста вантажопідіймального крану; повинен був перевірити технічний стан крану та зробити відповідний запис в вахтовому журналі машиніста вантажопідіймального крану.
Таким чином, дії начальника цеху № 015 ПрАТ «Завод «Фрегат» ОСОБА_6 не відповідали вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 5, 6, 7 глави 6 розділу VI Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв, пунктів 3.5, 3.8 Посадової інструкції начальника цеху № 015, в частині того, що він не заборонив роботу крану мостового електричного обліковий № 7071 після встановлення несправностей, пошкоджень і дефектів у його складових частинах, що загрожують безпечній роботі працівників; не забезпечив правильного ведення вахтових журналів машиністів вантажопідіймальних кранів, не проводив регулярного особистого огляду обладнання; не встановив порядок приймання та здавання змін машиністами вантажопідіймальних кранів; не забезпечив кабіну крану мостового електричного обліковий № 7071 пристроями для замикання її дверей та допустив наявність безконтрольного доступу до експлуатації нього крану; не виконував рекомендації висновку експертизи № 41480776.09.05.0054.20 від 27.11.2020 щодо умов експлуатації крану мостового електричного обліковий № 7071, і, з технічної точки зору, знаходилися в прямому (безпосередньому) причинно-наслідковому зв'язку з настанням події нещасного випадку - травмуванням машиніста вантажопідіймального крану ПрАТ «Завод «Фрегат» ОСОБА_9 .
На підставі зазначеного, ОСОБА_6 порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на крані мостовому електричному в/п 20/5 т., зав. №5-1479, інв. №50251, обліковий №7071, 1975 р.в., СРСР, розміщений на території термічної дільниці цеху № 015 виробничого корпусу №2, прогін №1 ПрАТ «Завод «Фрегат», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що спричинило тяжкі наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Судом першої інстанції затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30.08.2023 між прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 визнаний винним у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, що спричинило тяжкі наслідки. Його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 272 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Потерпіла ОСОБА_12 була належним чином повідомлена про дату та час апеляційного розгляду до суду не з'явилася, причини неявки не повідомила. Її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд встановив таке.
Згідно зі ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Ухвалюючи вирок на підставі угоди про визнання винуватості щодо ОСОБА_6 , суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Положеннями ч. 3 ст. 475 КПК України передбачено, що мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
Переконавшись в тому, що угода може бути затверджена, відповідно до ст. 475 КПК, суд ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Такий вирок має відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків із урахуванням особливостей, передбачених зазначеною статтею.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, на підставі угоди прокурора з підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, може бути оскаржений прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 52 КК України за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30.08.2023 між прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 .
Зазначений вирок щодо ОСОБА_6 ухвалений в порядку судового провадження на підставі угоди, відповідно до ст. ст. 474-475 КПК України.
Як вбачається з угоди про визнання винуватості від 30.08.2023, обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою вину в повному обсязі висунутого обвинувачення, ознайомлений з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, про що в угоді ним поставлений підпис.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суд першої інстанції переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом.
Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань, наявність у нього фактичних підстав для визнання винуватості.
Сторони погодилися на призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 30.08.2023.
При цьому, сторони при призначені покарання дійшли домовленості та узгодили міру покарання, згідно якої дійшли згоди призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади відповідального за утримання вантажопідіймального обладнання (вантажопідйомних кранів, машин, мобільних підйомників, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари) на строк 1 рік, та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Разом з тим, за наслідками розгляду провадження на підставі угоди, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалено вирок та судом першої інстанції призначено обвинуваченому покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладанням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Тобто, суд першої інстанції при прийняті рішення не врахував узгоджену сторонами угоди міру покарання та додаткового покарання, як наслідок затвердив угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника із призначенням обвинуваченому ОСОБА_6 лише основного покарання та менш суворого ніж зазначеного в угоді. За таких обставин, затвердження судом угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника не відповідає вимогам закону, оскільки судом першої інстанції обвинуваченому призначено покарання, яке не узгоджено сторонами угоди.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Тому, вирок на підставі угоди підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку, яким слід затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.08.2023 між прокурором ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за участю захисника, з призначенням покарання узгодженого сторонами угоди.
За такого апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 418, 420, 424, 532, 615 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, - скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.08.2023 між прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 , за якою визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначити йому узгоджену міру покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади відповідального за утримання вантажопідіймального обладнання (вантажопідйомних кранів, машин, мобільних підйомників, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари) строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3