Справа №521/2607/24
Номер провадження 3/521/3222/24
19 квітня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.Л.,
з секретарем - Чебановою С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Козачі Лагері Цюрупинського району Херсонської області, громадянки України, заміжньої та маючої неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №300057 від 07.02.2024 року вбачається, що 06.02.2024 року близько 23:30 годин знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в області догляду та виховання, внаслідок чого остання через напружені відносини в родині залишила своє постійне місце мешкання на тривалий час.
Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Малиновського районного суду м. Одеси.
Особа, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 у судові засідання жодного разу не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомила, із клопотанням про відкладення судового засідання не зверталась.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа до суду не з'явилась, є підстави вважати, що така поведінка особи свідчить про небажання приймати участь під час розгляду справи та, можливо, як спосіб особи уникнути можливої відповідальності.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання провадження у ній, яким є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її з дотриманням вимог закону, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних порушень та запобігання таким правопорушенням, тому суд вважає, що з метою розгляду справи, її необхідно розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів.
Зазначені висновки повністю узгоджуються з позицією ЄСПЛ, який наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Так, згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного кодексу України. До кола обов'язків батьків, зокрема, входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), яка ратифікована Україною, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (зі змінами та доповненнями), виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
За встановлених фактичних обставин справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи матір'ю неповнолітньої ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини, факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в документах, які містяться в матеріалах справи, які були повно та всебічно досліджені під час розгляду справи, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №300057 від 07.02.2024 року; письмових поясненнях та протоколі прийняття заяви від ОСОБА_1 від 07.02.2024 року; письмових поясненнях неповнолітньої ОСОБА_1 від 07.02.2024 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді попередження, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Документів, про наявність у ОСОБА_1 пільг щодо звільнення сплати судового збору, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 184, 221, 252, 283, 284 КУпАП,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко