Справа № 148/2242/23
Провадження № 33/801/372/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В.
Доповідач: Рибчинський В. П.
24 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Рибчинського В.П., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Дунаєва Івана Борисовича на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 181728 від 19 жовтня 2023 року водій ОСОБА_1 цього ж дня о 17 год. 33 хв. в м. Ладижин по вулиці Пляжна керував т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки т/з за допомогою Alcotest Drager 6810, рузультат освідування 2,19 %, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави суму судового збору 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, адвокат Дунаєв І.Б. подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне дослідження доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Водночас, адвокат Дунаєв І.Б. в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що 27 березня 2024 року постановою Вінницького апеляційного суду було повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року у даній справі, оскільки апеляційна скарга подана особою без підтвердження повноважень на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Перевіривши доводи скаржника з приводу поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи наведене, строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення починає обраховуватися з дня винесення такої постанови.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно певних умов, зокрема доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Установлено, що з первинною апеляційною скаргою адвокат Дунаєв І.Б. звернувся до суду апеляційної інстанції в межах строку на апеляційне оскарження.
Водночас, постановою Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки наявність повноважень захисника Дунаєва І.Б. на подання апеляційної скарги на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не підтверджена належним чином.
Повторно апеляційну скаргу адвокат Дунаєв І.Б. надіслав до суду апеляційної інстанції 04 квітня 2024 року.
При цьому, апеляційний суд вказує, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 294 КУпАП, а поважні причини, спричинені об'єктивними обставинами, - відсутні.
Подаючи 04 квітня 2024 року апеляційну скаргу, тобто з пропуском визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП строку, адвокат Дунаєв І.Б. зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, а тому самостійно звернутись за наданням правничої допомоги не має можливості, тому й доручив своїй цивільній дружині ОСОБА_3 укласти договір про надання правової допомоги з метою захисту його інтересів у суді.
Натомість, як вказує адвокат Дунаєв І.Б., після отримання копії постанови Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року, задля підтвердження волі ОСОБА_1 на укладення договору про надання правничої допомоги, даний договір було передано ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку до військової частини, де проходить службу ОСОБА_1 (м. Запоріжжя), після чого, останній власноруч проставив в зазначеному договорі свій підпис, прізвище та ініціали. Далі примірник договору ОСОБА_1 направив адвокату, засвідчену копію якого долучено до матеріалів справи.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При подачі апеляційної скарги 15 березня 2024 року в адвоката Дунаєва І.Б. повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 були відсутні, що встановлено у постанові Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року.
Разом з тим, отримання повноважень адвокатом Дунаєвим І.Б. на представництво інтересів ОСОБА_1 вже поза межами строку на апеляційне оскарження постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року не може свідчити про поважність причин пропуску строку, передбаченого ст. 294 КУпАП.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що в клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови суду не наведено достатніх причин, які б свідчили про існування перешкод для подання апеляційної скарги особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, чи її законним представником у визначений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк.
Відтак, в задоволенні клопотання адвоката Дунаєва І.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути заявнику у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника права повторно звернутися з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, навівши поважні причини пропуску строку на оскарження постанови суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Дунаєва Івана Борисовича на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. П. Рибчинський