Справа № 462/7681/23
11 квітня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді - Гедз Б.М.,
за участю: секретаря судових засідань - Ясниської В.Я.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_5 - шість місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили. В обгрунтування позовних вимог, із врахуванням заяви про про уточнення підстав позову, позивач зазначає, що в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 . Після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , єдиним спадкоємцем першої чергої якої є він як син померлого. У зв'язку із тим, що з 28.02.2022 був мобілізований та до цього часу перебуває на військовій службі у Збройних Силах України протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті батька. Крім того, позивач вказав, що за життя батька він з ним не проживав та не підтримував тісних зв'язків ні з ним, ні з родичами зі сторони батька, оскільки батьки після розірвання шлюбу не підтримували між собою жодних відносин, тому про смерть батька йому ніхто не повідомив, а перебуваючи на час смерті батька на військовій службі, самостійно також не мав можливості вчасно про це дізнатись. В той же час племінниця спадкодавця ОСОБА_4 , звернувшись до нотаріуса із письмовою заявою про прийняття спадщини через 11 днів після її відкриття, приховала від нотаріуса інформацію про наявність спадкоємця першої черги за законом. Так як строк для прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, у зв'язку із об'єктивними труднощами, внаслідок його перебування на військовій службі, вчинення, у передбачений законом строк, дій, спрямованих на прийняття спадщини, просить позов задовольнити та визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька, ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 09.10.2023 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, позивачу роз'яснено які саме недоліки позовної заяви слід усунути, строк та порядок їх усунення.
24.10.2023 року представник позивача - адвоката Телішевський І.Д., на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2023 про залишення позовної заяви без руху, подано до суду письмову заяву про усунення недоліків позову та ухвалою судді від 25 жовтня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , на виконання вимог ст. 189 ЦПК України призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 листопада 2023 року постановлено витребувати у приватного нотаріуса Петельки І.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи, відкритої внаслідок смерті ОСОБА_5 , а також у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію факту смерті ОСОБА_5 , 1968 р.н., який проживав у м. Львові за адресою: АДРЕСА_2 та помер орієнтовно в листопада 2022 року.
18.12.2023 на виконання ухвали суду від 20.11.2023 на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 47/2022 після смерті ОСОБА_5 , адресована приватним нотаріусом І.В. Петелька.
Ухвалою суду від 19.12.2023, постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, проведено заміну неналежного відповідача - Львівської міської ради на належного - ОСОБА_4
05.02.2024, на виконання ухвали суду від 20.11.2023 про витребування доказів у справі, на адресу суду надійшла копія актового запису про смерть № 6881 від 14.11.2022 на гр. ОСОБА_5
20.02.2024 представник відповідача, адвокат Брикар О.М., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги заперечив та просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. На заперечення позовних вимог зазначає, що позивачем допущено значний пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщин, а саме понад чотири місяці, при цьому необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, а звернення до суду із даним позовом зумовлене особистими неприязними відносинами позивача із племінницею спадкодавця. Щодо покликання позивача на факт перебування на військовій службі як на поважну причину пропуску ним строку подання заяви про прийняття спадщини, вважає, що наведене не відноситься до об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для дотримання визначеного законом строку, оскільки військова частина, де проходить військову службу позивач, знаходиться у межах Львівської області, відтак вважає позов безпідставним та просить у задоволенні такого відмовити.
23.02.2024 представник позивача - адвокат Телішевський І.Д. подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій звертає увагу на те, що позивач, перебуваючи на військовій службі в порядку мобілізації під час воєнного стану, постійно знаходився в місці дислокації військової частини на постійному казарменному режимі та не міг вільно залишати місце служби, зважаючи і на посаду позивача. Вказує, що хоч непоінформованість про смерть спадкодавця дійсно не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, однак у даному випадку необізнаність спадкоємця є наслідком саме факту його постійного перебування на військовій службі в порядку мобілізації під час воєнного стану та звертає увагу при цьому на недобросовність дій відповідача при прийнятті спадщини після смерті спадкодавця шляхом введення в оману нотаріуса щодо наявності спадкоємця першої черги.
29.02.2024 представником відповідача - адвокатом Брикар О.М. до суду подано до суду письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких вказує, що наведені у відзиві обставини щодо постійного перебування позивача у військовій частині свідчать лише про перебування останнього на території Львівської області поза межами активних бойових дій, відтак не є об'єктивною, істотною, непереборною обставиною на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. До того ж, зазначає, що позивач, за обставин постійного перебування на території військової частини, не був позбавлений можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини засобами поштового зв'язку. За наведеного, у зв'язку із необгрунтованістю заявлених ОСОБА_3 вимог просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, про що близькі родичі позивача не повідомили. На час смерті батька позивач перебував на військовій службі, у зв'язку із чим бути присутнім на похороні та звернутись у визначений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не мав можливості. При цьому, відповідач у справі та її сестра, які є племінницями померлого, при зверненні до нотаріуса по спливу лише 11 днів після смерті спадкодавця, умисно приховали інформацію про наявність спадкоємця першої черги за законом, оскільки достовірно обізнані про те, що у померлого є син - ОСОБА_3 , що свідчить про те, що відповідач намагалась усунути позивача від спадщини. Визнає, що незнання про смерть не є належною причиною для продовження строку на прийняття спадщини, однак звертає увагу на те, що наведене не є вичерпною обставиною та просить врахувати факт, що як на час смерті батька, так і протягом встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач перебував на військовій службі, а тому із врахуванням обмеження свободи його пересування, у зв'язку з перебуванням у військовій частині та недобросовісною поведінкою відповідача, зокрема неповідомлення позивача про факт смерті ОСОБА_5 , був позбавлений можливості безперешкодно дізнатись про смерть батька та надалі вчасно звернутись із відповідною заявою про прийняття спадщини. Доповнив, що за життя батька позивач дійсно з ним не проживав та не підтримував тісних зв'язків в силу того, що батько жодним чином не займався ні утриманням сім'ї, ні вихованням сина, зловживав алкогольними напоями, однак є спадкоємцем першої черги після його смерті, поруч з цим дії відповідача після смерті ОСОБА_5 свідчать про умисел не допустити сина спадкодавця до спадкування майна, на яке відкрилась спадщина. Так, відповідач ОСОБА_4 , не повідомивши позивача про смерть його батька, подала заяву про прийняття спадщини через 11 днів після його смерті, тобто не дочекавшись, у передбаченому законом порядку, спливу строку неприйняття позивачем як спадкоємцем першої черги спадщини, крім того, достовірно знаючи про те, що у спадкодавця є син, тобто спадкоємець першої черги, приховала вказану інформацію від нотаріуса при зверненні із заявою про прийняття спадщини, що слід розцінювати як зловживання своїм правом та вчинення дій з метою поорушення права позивача на спадкування. Поведінка відповідача під час розгляду вказаної справи додатково підтверджує послідовний умисел останньої на протиправне усунення позивача від спадкування, оскільки отримавши свідоцтво про право на спадщину на частку у спадковому майні після смерті ОСОБА_5 - квартирі АДРЕСА_1 в ході розгляду справи продала квартиру, створивши тим самим додаткові перешкоди позивачу у захисті його права на спадщину. Сторона відповідача покликаючись на те, що позивач не спілкувався з батьком, не цікавився його життям та пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини поруч з цим жодним чином не спростувала той факт, що про смерть ОСОБА_5 дізналась матір позивача лише у вересні 2023 році, після чого повідомила позивача. Твердження відповідача про те, що позивач за час військової служби перебував у відпустках та мав можливість бути присутнім на похороні батька та вчасно скористатись правом подати заяву про прийняття спадщини, обгрунтовуючи тим, що чоловіки відповідача та її сестри, які, незважаючи на те, що також перебувають на військовій службі, були присутні на похороні спростовуються показаннями свідка сторони відповідача - ОСОБА_6 , який у судовому засіданні повідомив, що похорон ОСОБА_5 організовував він з доньками і на похороні, крім них була присутня ще його мати, а от його зятів не було, оскільки вони перебували в цей час на військовій службі. Щодо аргументів відповідача про неодноразове перебування позивача у відпустках, вказав, що у період з 28.02.2022 по 01.10.2023 позивач тричі перебував у відпустках, у двох короткочасних та одній черговій, при цьому, одна з них до смерті батька, а інших дві, зокрема у короткочасній у зв'язку із народженням дитини, вже після закінчення строку 6-місячного строку з моменту відкриття спадщини, тобто протягом всього періоду встановленого законом строку для прийняття спадщини позивач постійно перебував за місцем розташування його військової частини. Оскільки позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини з об'єктивних причин, незалежних від нього, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування заперечень проти позову додатково пояснив, що позивач у справі за життя батька не спілкувався із ним, не цікавився його життям, не вживав жодних заходів до налагодження відносин та спілкуванння із двоюрідними сестрами та бабою і дідом, натомість відповідач та її сестра, які є племінницями померлого здійснювали догляд останнього та надавали йому допомогу, незважаючи на факт зловживання ним алкогольними напоями, а тому факт необізнаності позивача про смерть спадкодавця, що визнано представником позивача в ході судового розгляду не є належною причиною для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, пропуск якого ним допущено протягом тривалого періоду. Наведені позивачем обставини пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини є лише суб'єктивними причинами, допущеними з вини самого позивача та у розумінні закону не є об'єктивними, непереборними, такими, що створюють істотні труднощі перешкодами прийняття спадщини. Покликання на факт перебування позивача на військовій службі не є належним обгрунтуванням тривалого пропуску ним строку прийняття спадщини, оскільки військова частина, в якій проходить військову службу позивач дислокована на постійній основі у Львівській області, згідно відповіді згаданої військової частини на адвокатський запит встановлено, що позивач неодноразово перебував у відпустках, про що позивач не вказує у своїй позовній заяві, відтак у разі вжиття ним заходів до спілкування із батьком та родичами мав можливість безперешкодного прийняття спадщини, крім того, за довіреністю командира мав можливість звернутись із відповідною заявою до нотаріуса за допомогою поштового зв'язку, а тому строк подання заяви про прийняття спадщини позивачем пропущено суто із суб'єктивних причин, з власної волі останнього. Натомість у відповідача, зважаючи, що позивач не брав жодної участі ні в житті спадкодавця, ні в організації похорону, не було такого обов'язку повідомляти ні позивача про смерть спадкодавця, ні нотаріуса про позивача як про спадкоємця. Організацією похорону ОСОБА_5 займалась відповідач разом із сестрою та батьком, на похороні з близьких родичів померлого, окрім них були присутні і чоловіки племінниць померлого, які при цьому також перебувають на військовій службі, з огляду на наведене позивач, яким не представлено доказів перебування в зоні бойових дій, що об'єктивно перешкоджало б дотриманню ним строку подання заяви про прийняття спадщини, не доведено наявності визначених законом підстав для надання йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 . У зв'язку із безпідставністю заявлених позовних вимог просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи 462/7681/23, оглянувши матеріали спадковї смерті № 47/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , оцінивши зібрані докази, що мають значення для вирішення справи по суті у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 14 листопада 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки № 4426/03-32 від 11.11.2005, виданої Міським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 перебував з 28.08.1993 у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 . Після реєстрації одруження прізвище дружини змінено на ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 виданого 10.08.1995, ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 народився син - ОСОБА_10 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис № 4618.
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного районного управління юстиції
м. Львова 21 травня 2022 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 277. Прізвище після розірвання шлюбу гр. ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_7 .
Як встановлено із свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 , виданого 19.02.2005 Личаківським відділом РАЦС Львівського міського управління юстиції, 19.02.2005 ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_11 .
Згідно свідоцтва про зміну імені, серія НОМЕР_5 , виданого 28 вересня 2011 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінив ім'я на ОСОБА_3 .
У відповідності до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Нормою ч. 3 ст. 1266 ЦК України визначено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Із матеріалів копії спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса ЛМНО Петельки І.В. 22 листопада 2022 року звернулась племінниця померлого - ОСОБА_4 .
Згідно заяви ОСОБА_4 від 22.11.2022 на день смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, а саме: частка у квартирі АДРЕСА_1 ; вклад (грошові кошти) у АТ «Ощадбанк», АТ «Приватбанк». Іншим спадкоємцем щодо спадщини за законом вказано племінницю померлого - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка відмовилась від прийняття спадщини за законом.
Так, згідно письмової заяви ОСОБА_12 від 22.11.2022 остання, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають істотне значення, без застосування фізичного та психологічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, відмовилась від прийняття спадщини за законом після смерті свого дядька - ОСОБА_5 на користь племінниці померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
09 серпня 2023 року приватним нотаріусом ЛМНО Петелькою І.В. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на вклади у АТ «Ощадбанк», АТ КБ «ПриватБанк».
29 серпня 2023 року приватний нотаріус ЛМНО Петелька І.В. видав ОСОБА_4 також свідоцтво про право на спадщину за законом на спадщину, а саме на 3/8 часток у квартирі АДРЕСА_1 .
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За змістом частини першої та третьої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 3 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Крім того, згідно роз'яснень, що містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позивач, звертаючись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в обґрунтування заявлених вимог вказує, що на час смерті його батька та протягом встановленого законом 6-місячного строку відкриття спадщини перебував на військовій службі будучи мобілізованим під час дії воєнного стану та із врахуванням недобросовісності поведінки відповідача, яка не повідомила йому про смерть ОСОБА_5 та надалі нотаріуса про наявність спадкоємця першої черги після смерті останнього був позбавлений з незалежних від нього обставин об'єктивної можливості скористатись правом реалізації своїх спадкових прав.
За нормами чинного цивільного законодавства процедура спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У разі відсутності заповіту, у відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .
Відтак, суд враховує, що у відповідності до вище наведених норм чинного закону, згідно черговості спадкування переважне право на спадщину має син померлого ОСОБА_5 , тобто позивач ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого 14.11.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак визначений законом шестимісячний строк прийняття спадщини закінчився 11 травня 2023 року.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи, позивач, у встановлений законом строк для прийняття спадщини, до нотаріуса із заявою про прийняття такої після смерті батька ОСОБА_5 не звернувся.
Поруч з цим, зі змісту довідки № 331, виданої командиром військової частини НОМЕР_6 08.09.2023 встановлено також, що старший солдат ОСОБА_3 відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» призваний до мобілізації та перебуває на військовій службі з 28.02.2022 у військовій частині НОМЕР_6 .
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово, зокрема і у постанові від 28.03.2022 року в справі №750/2158/21 зазначає, що поважними причинами пропуску строку визнаються зокрема перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України.
Відтак, факт тривалого перебування спадкоємця ОСОБА_3 на військовій службі по мобілізації у зв'язку із впровадженням на території України воєнного стану внаслідок збройної агресією російської федерації, а саме протягом всього періоду з часу відкриття спадщини по даний час, на переконання суду, у розумінні закону є поважною причиною пропуску спадкоємцем строку прийняття спадщини.
Щодо покликання сторони відповідача на те, що у разі обізнаності належним чином позивача про смерть його батька, він мав право звернутись до нотаріуса із письмовою заявою про прийняття спадщини засобами поштового зв'язку через відповідний структурний підрозділ військової частини, що відповідальний за приймання та відправку кореспонденції відповідно до довіреності військовослужбовця, посвідченої командиром частини щодо ведення від його імені справи про прийняття спадщини, судом не можуть бути взяті до уваги наведені твердження з огляду на таке.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
У своїй діяльності нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, серед іншого також керуються Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Відповідно до положень Порядку чітко визначено, зокрема порядок процедури від прийняття заяв спадкоємців до видачі свідоцтв про прийняття спадщини, згідно п. 2.1. спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, при цьому згідно місту положення п. 3.5. вказаного Порядку вбачається, що така заява повинна бути оформлена належним чином, а саме справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.
Відповідно до п. 3.6. Порядку не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.
Суд також критично оцінює доводи сторони відповідача в частині, що стосуються переконання сторони у безперешкодній можливості позивача самостійно дізнатись про факт відкриття спадщини за померлим батьком позивача, бути присутнім на його похороні та реалізувати спадкові права з покликанням на перебування позивача за час несення військової служби у відпустках та в обґрунтування посилаючись на присутність на похороні ОСОБА_5 чоловіків (які також як і позивач є військовослужбовцями) відповідача та її сестри, оскільки матеріали справи, окрім відомостей про неодноразову реалізацію ОСОБА_3 права на відпустку у період з 28.02.2022 по 01.10.2023, не містять жодних конкретних даних щодо тривалості та призначення таких відпусток.
Крім того, в ході судового розгляду справи аргументи сторони відповідача щодо безперешкодної реалізації позивачем спадкових прав із покликанням на присутність чоловіків племінниць померлого - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на похороні ОСОБА_5 спростовано показаннями наданими у судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , виклик та допит в судовому засіданні якого ініційовано перед судом стороною відповідача у справі.
Так, в ході допиту у судовому засіданні, свідок ОСОБА_6 , який є швагром померлого та батьком відповідача у справі повідомив, що померлий ОСОБА_5 перебував у шлюбі із ОСОБА_15 , від вказаного шлюбу є син, з яким однак не спілкується та не контактує. Шлюб тривав недовго та після розірвання шлюбу померлий з дружиною та сином, наскільки йому відомо, не спілкувався. ОСОБА_5 зловживав алкогольними напоями, близько 18 років ніде не працював, йому допомагали він та його дочки (племінниці померлого). Організацією похорону ОСОБА_16 займався він особисто та його дочка ОСОБА_17 (відповідач у справі), на похороні з близьких родичів померлого були тільки він, його матір та обидві доньки, їхніх чоловіків не було, оскільки на той час перебували на військовій службі. Приблизно через тиждень або півтора тижні після смерті ОСОБА_5 він в центрі м. Львова, біля ТЦ «Магнус», випадково зустрів
ОСОБА_18 - матір позивача та особисто повідомив їй про смерть ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_19 , яка є матір'ю позивача у справі - ОСОБА_3 , у судовому засіданні повідомила, що з 1993 року до 2002 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_5 , від шлюбу у них народився син. Після розірвання шлюбу із ОСОБА_5 не спілкувались, останній жодної допомоги з утримання сім'ї не надавав, участі у вихованні сина не брав. Про смерть ОСОБА_5 дізналась випадково у вересні 2023 року від знайомої, яка проживає в тому ж районі, що і
ОСОБА_5 , натомість його родичі ні її, ні сина жодним чином не повідомили про його смерть. З ОСОБА_6 дійсно випадково зустрілись, однак це було в серпні 2023 року та про смерть ОСОБА_16 він теж нічого тоді їй не сказав, на її запитання про те, як справи у сім'ї, оскільки давно не бачились, він розповів про своїх дочок, їхнє заміжжя, внуків, однак дуже поспішав та уникав розмови з нею.
Зважаючи на встановлені судом очевидні протиріччя наданих свідком ОСОБА_6 пояснень, беручи до уваги також те, що останній є батьком відповідача у справі, а відтак є зацікавленим у результатах розгляду вказаної справи, суд оцінюючи такі у сукупності із наявними матеріалами справи, суд приходить до висновку про неможливість врахування таких показань як належного та допустимого доказу на підтвердження доводів сторони відповідача.
Як визначено у численних висновках Верховного Суду, зокрема у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі
№ 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) суд не може визнавати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Разом з тим, з наведеного слідує висновок, що необізнаність про смерть спадкодавця лише сама по собі, тобто без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Так, законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини та оцінює їх з точки зору поважності.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі
№ 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
В межах розгляду вказаної справи встановлено, що як на час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_5 , так і впродовж встановленого законом 6-місячного строку прийняття спадщини і до часу звернення до суду із вказаним позовом позивач перебував на військовій службі будучи призваним відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
Поруч з цим, пункт 1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 передбачає, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Одним з основних завдань спадкування є забезпечення правонаступництва прав щодо майна у осіб, які мають на це право відповідно до визначених законом як актом суспільного консенсусу умов та критеріїв.
У даному випадку суд бере до уваги і слушне зауваження представника позивача щодо недотримання у даному випадку відповідачем вимог закону щодо звернення із заявою про прийняття спадщини із дотриманням черговості спадкування та строку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями.
Нормою ст. 1270 ЦК України визначено, що якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Разом з тим, після смерті спадкодавця ОСОБА_5 11.11.2022, відповідач ОСОБА_4 вже 22.11.2022 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, зазначаючи у такій єдиним спадкоємцем крім себе свою сестру - племінницю померлого ОСОБА_12 .
При цьому, на обґрунтування правомірності дій відповідачки, представник останньої покликається на наявність підстав для усунення позивача від спадкування, із врахуванням ухилення останнього від спілкування, допомоги та догляду спадкодавця, разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про вжиття відповідачем заходів для усунення позивача як спадкоємця першої черги у відповідності до вимог закону шляхом звернення із позовом до суду. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість поважності викладених позивачем у їх причин неможливості подання заяви у встановлений законом строк у їх сукупності та ваємозв'язку, оскільки такі були зумовлені об'єктивними, істотними труднощами, які не залежали волі позивача, а тому, для захисту його спадкових прав як спадкоємця першої черги після смерті батька, позивачу необхідно встановити додатковий строк даним судовим рішенням.
На переконання суду, строк у шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили буде достатнім строком для подання заяви про прийняття спадщини, і тому заяву слід визнати обґрунтованою та задовольнити.
Керуючись ст. 2, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК, ст. 1262, 1269, 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк - 6 (шість) місяців, з часу набрання рішенням законної сили, який достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 .
Третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 74
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться у справі № 462/7681/23
Суддя: Б.М.Гедз