Єдиний унікальний номер судової справи 462/3513/24
Номер провадження 3/462/1386/24
24 квітня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Федеративної Республіки Німеччина, тимчасово не працюючого, волонтера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомостей про притягнення раніше до адміністративної відповідальності немає, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані зазначено зі слів особи та згідно протоколу),
за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП ), -
встановив:
Опис обставини, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 635973 від 24.04.2024 року, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), 23.04.2024 року о 13 год. 10 хв. на автодорозі Західний обхід м. Львова, 0 км + 650 м. керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та вчасно не відреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz А150», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який внаслідок інерційного руху зіткнувся з транспортним засобом «KIA Sorento», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) порушив вимоги п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
Права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) роз'яснені при складанні протоколу.
Правова позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у судовому засіданні, за участю перекладача ОСОБА_5 , надав свої пояснення, не заперечив фактичних обставин справи, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, розкаявся.
Окрім цього, суд приймає до уваги, що 24.04.2024 року (вх. № 10177) ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) подав до суду письмову заяву, із змісту якої вбачається, що останній свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, заперечень щодо складеного протоколу не має (пояснення зі слів ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) написано вірно, перекладачем ОСОБА_5 ).
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Окремо суд приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Відповідно до п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 року № 1376 протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Одночасно, суд зазначає, що матеріали справи містять докази того, що працівниками поліції було залучено перекладача при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, у тому числі і під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. п. «е» п. 3 ст. 6 Конвенції) та практики ЄСПЛ перекладач необхідний у процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв'язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.
Верховний суд у Постанові від 03.07.2018 року (справа № 176/407/17) зробив правовий висновок: розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника. Для констатації факту порушення права особи на захист через незабезпечення обвинуваченого послугами перекладача установлення зазначених обставин має бути «поза розумним сумнівом». При цьому чинниками для з'ясування розуміння особою зазначених обставин Конвенція та практика ЄСПЛ визначають: 1) тривалість проживання у державі ведення судочинства; 2) рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; 3) рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.
Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача, як однієї зі складових права на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, п. п. «е», означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України», рішення від 19.02.2009 року).
Оцінка та висновки суду щодо обставин справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 635973 від 24.04.2024 року
- матеріалах ІТС ІПНП № 6414 та № 6421 від 23.04.2024 року (загалом);
- письмовому рапорті слідчого;
- протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.04.2024 року;
- схемі з місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.04.2024 року;
- фототаблицях (№ 1-9);
- висновку КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001298 від 23.04.2024 року (із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не перебував у стані сп'яніння);
- письмових поясненнях ОСОБА_4 від 23.04.2024 року;
- письмових поясненнях ОСОБА_3 від 23.04.2024 року;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 23.04.2024 року (із змісту яких вбачається, що останній не заперечив фактичних обставин справи), із зазначенням, що пояснення зі слів ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) написано вірно, перекладачем ОСОБА_5 та інших матеріалах справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відтак, вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Обсяг досліджених судом доказів є достатнім для встановлення вини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Накладення адміністративного стягнення.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завданняКУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 124, 221, 276-285 КУпАП, суд -
ухвалив:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Порядок сплати штрафу та оскарження постанови суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/admshtrtafsank та https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/rekv
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко