Справа №442/8439/23
Провадження №2/442/191/2024
16 квітня 2024 року місто Дрогобич Львівської області
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Коваля Р.Г.,
з участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про перерахунок заборгованості з послуг теплопостачання, зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання,
за участю сторін: представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,
представника відповідача за первісним позовом, представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ,
Позивач звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою в якій просить зобов'язати КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради здійснити перерахунок заборгованості за послуги теплопостачання та списати заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2014 по 01.11.2020.
В обґрунтування позову покликається на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , де він один проживає. Дана квартира знаходиться на другому поверсі дев'ятиповерхового будинку, він є інвалідом третьої групи, погано рухається. 08 серпня 2023 року він звертався до відповідача про списання заборгованості за теплопостачання за період, яка виникла станом на серпень 2020 року. Листом № 1053 від 28.08.2023 відповідач вказав, що заборгованість у розмірі 47143,11 грн. за теплопостачання станом на 01.08.2023 не підлягає списанню та не заперечуватиме щодо укладання договору реструктуризації. Враховуючи негативний стан радіаторних батарей централізованого теплопостачання, він звернувся до КП «Дрогобичтеплоенерго» із додатковою заявою від 08.08.2023 про відключення двох батарей із трьох існуючих. Своєю відповіддю КП «Дрогобичтеплоенерго» за № 1105 від 31.08.2023 відмовило в задоволенні даної заяви. Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки послуги з теплопостачання надавались несвоєчасно згідно температурних вимог опалювального сезону та неналежної якості. Радіатори опалення, які використовуються в межах 50 років, ніколи не замінювались. Від терміну експлуатації певні батареї централізованого теплопостачання стали забиті через накипи від постачання гарячої води. В даному стані батареї не здатні забезпечувати належну температуру в приміщенні відповідно нормативних вимог для належного проживання. На його думку такі діє відповідача є порушенням права споживача комунальних послуг на підставі норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189, який введено в дію з 1 травня 2019 року та регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Вважає, що вправі звернутися до суду з позовом про захист його прав як споживача комунальних послуг, а саме послуг теплопостачання відповідно до Закону України «Про захист прав споживача» у спосіб зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.11.2014 по день ухвалення рішення, списати заборгованість, яка виникла у позивача за послуги з теплопостачання з 01.11.2014 по 01.11.2020.
Ухвалою суду 27.11.2023 позовну заяву позивача було залишено без руху та надано термін на усунення недоліків позовної заяви, які вказані в ухвалі.
05.12.2023 позивачем подана заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.11.2023.
Ухвалою суду від 07.12.2023 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
22.12.2023 на адресу суду поступив відзив відповідача по даній справі, у якому представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
04.01.2024 на адресу суду поступила зустрічна позовна заява КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання, яка ухвалою суду від 29.01.2024 об'єднана з первинним позовом позивача.
В поданому зустрічному позові КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради покликається на те, підприємство надає ОСОБА_1 за місцем його проживання, послуги по теплопостачанню. Теплова енергія надається до помешкання ОСОБА_1 протягом опалювального періоду відповідно до розпорядження міського голови Дрогобицької міської ради. Розмір тарифу та його зміни доводились до відповідача регулярно і своєчасно. Між позивачем та відповідачами фактично склалися правовідносини з надання комунальних послуг і оплати за них. Доказів того, що позивач неналежним чином, чи не в повному обсязі надає послуги з центрального опалення відповідачам не надано, ОСОБА_1 безпідставно не оплачував своєчасно надані послуги у відповідності до ст. 68 ЖК України та встановлених норм і умов Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії б/н від 01.10.2021 року, який розроблений згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та розміщений на офіційному сайті підприємства, тому його заборгованість перед КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР станом на 01.12.2023р. становить 47982,84 грн.
Згідно п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифи, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Розрахунковими періодом для оплати місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, також згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог, правил надання послуг з теплопостачання, що затверджена Кабінетом Міністрів України.
В порушення вищезазначених правил, оплата за надані послуги не проводилась, в зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка підлягає стягненню, а також підлягає стягненню на користь заявника сума сплаченого судового збору.
06 вересня 2021 року Дрогобицьким міськрайонним судом видано судовий наказ про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по теплопостачанню на суму 32872,78 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання, 2958,48 грн. 3% річних, 7064,19 грн. інфляційних нарахувань.
21 квітня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд виніс ухвалу у справі №442/6459/21 про скасування вищевказаного судового наказу, так як між сторонами виник спір. Згідно ЦПК України, скасований судовий наказ може бути розглянутий у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Враховуючи викладені обставини, які зазначені в зустрічній позовній заяві, просить суд стягнути з ОСОБА_1 47982,84 грн. заборгованості, яка утворилась за послуги теплопостачання станом на 01.12.2023 та судові витрати.
17.01.2024 ОСОБА_1 подав суду заяву про застосування строків позовної давності до зустрічної позовної заяви представника КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, та вказує, що в користь підприємства підлягає стягненню сума боргу, яка виникла за останні три роки з дня подання позову до суду, тобто з 01.12.2020 та становить 21656 грн. 10 коп.
В судовому засіданні представника позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 вимоги первісної позовної заяви підтримав повністю, не заперечив проти задоволення зустрічного позову в межах строку позовної давності. Одночасно просив суд врахувати незадовільний матеріальний стан його довірителя, та те, що він є інвалідом третьої групи. Вказав, що його довіритель буде вживати всіх заходів щодо погашення заборгованості перед КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради.
Представника відповідача за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що первісний позов ОСОБА_1 є безпідставним, підстав для здійснення перерахунку заборгованості не має, послуги з надання теплопостачання до квартири останнього здійснювались належним чином, претензій в ОСОБА_1 до КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради не було. З 2005 року по березень 2017 року ОСОБА_1 сплачував грошові кошти за надані послуги по теплопостачанню частково, визнавав свою заборгованість перед підприємством. Просила суд відмовити в задоволенні первісного позову позивача, зустрічний позов просить задоволити повністю та стягнути судові витрати.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, за правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Предметом регулювання Закону України «Про житлово комунальні послуги» № 2189-VIII є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , де він один проживає. Дана квартира знаходиться на другому поверсі дев'ятиповерхового будинку, він є інвалідом третьої групи, погано рухається.
Зазначені обставини в судовому засіданні не заперечили учасники справи.
Так, 08.08.2023 ОСОБА_1 звертався до відповідача про списання заборгованості за теплопостачання за період, яка виникла станом на серпень 2020 року.
Листом № 1053 від 28.08.2023 КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради вказало, що заборгованість у розмірі 47143,11 грн. за теплопостачання станом на 01.08.2023 не підлягає списанню. Підприємство не заперечувало щодо укладання договору реструктуризації.
08.08.2023 ОСОБА_1 знову звернувся до КП «Дрогобичтеплоенерго» із додатковою заявою про відключення двох батарей із трьох існуючих. Своєю відповіддю КП «Дрогобичтеплоенерго» за № 1105 від 31.08.2023 відмовило в задоволенні даної заяви.
В свою чергу КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради надає ОСОБА_1 за місцем його проживання, послуги по теплопостачанню.
Теплова енергія надається до помешкання ОСОБА_1 протягом опалювального періоду відповідно до розпорядження міського голови Дрогобицької міської ради.
Розмір тарифу та його зміни доводились до відповідача регулярно і своєчасно.
Між ОСОБА_1 та КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради фактично склалися правовідносини з надання комунальних послуг і оплати за них.
Доказів того, що КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради неналежним чином, чи не в повному обсязі надає послуги з центрального опалення до квартири ОСОБА_1 останнім не надано.
ОСОБА_1 безпідставно не оплачував своєчасно надані послуги у відповідності до ст. 68 ЖК України та встановлених норм і умов Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії б/н від 01.10.2021 року, який розроблений згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та розміщений на офіційному сайті підприємства.
У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 по справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 401/710/15-ц зроблено висновок, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
06.09.2021 Дрогобицьким міськрайонним судом видано судовий наказ про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по теплопостачанню на суму 32872,78 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання, 2958,48 грн. 3% річних, 7064,19 грн. інфляційних нарахувань.
21.04.2023 року Дрогобицький міськрайонний суд виніс ухвалу у справі №442/6459/21 про скасування вищевказаного судового наказу, так як між сторонами виник спір.
Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань, та як вбачається із представлених суду розрахунків КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, сума заборгованості ОСОБА_1 перед підприємством з 01 травня 2005 року по 01 листопад 2023 року становить 47184 грн. 63 коп.
ОСОБА_1 не надав суду будь - яких доказів на спростування вказаних розрахунків.
Відповідно до положень п.5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Обов'язок оплачувати фактично отримані послуги покладено на споживачів вимогами Закону, і судом не здобуто переконливих доказів відсутності цих послуг.
Позивач за первісним позовом, будучи наділений правом подання доказів, не подав належного та допустимого доказу, який би вказував на неякісне надання послуг відповідачем, не переконав суд у своїй правоті та не довів обставини, на які посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.
На підставі викладеного, суд вважає, що доводи позивача за первісним позовом не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи по суті, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання то суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Згідно ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 як відповідачем за зустрічним позовом порушено зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати грошових коштів за надані житлово - комунальні послуги, а саме за послуги з теплопостачання до його квартири, що підтверджується розрахунком заборгованості з 01 травня 2005 року по 01 листопад 2023 року, яка становить 47184 грн. 63 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує заявлений стороною відповідача за зустрічним позовом строк позовної давності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.
Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.
24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Так з врахуванням позовних вимог КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст. 256 ЦК України до правовідносин, які склались між сторонами за зустрічним позовом, та застосувати строк позовної давності.
Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що строк позовної давності при вирішенні даного спору слід застосувати в період з 01.05.2017 по 01.05.2020. Сума заборгованості за вказаний період становить 19014 грн. 15 коп. та не може бути стягнута з ОСОБА_1 з врахуванням строку позовної давності.
Оскільки ОСОБА_1 частково погашав заборгованість перед КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради за теплопостачання, то з врахуванням проведених судом розрахунків на підставі наданих суду доказів, та з врахуванням вимог чинного законодавства з ОСОБА_1 слід стягнути в користь КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради заборгованості в сумі 28170 гривень 48 копійок.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень.
Керуючись ст. ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 89, 95, 141, 193, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про перерахунок заборгованості з послуг теплопостачання - відмовити.
Зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради - 28170 гривень 48 копійок заборгованості за теплопостачання.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради судові витрати по справі в сумі 3028 гривень.
В решті задоволення зустрічного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради ( 82100, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 1 а, код ЄРДПОУ: 05445563).
Повний текс рішення складено: 25.04.2024.
Суддя Роман КОВАЛЬ