Справа № 495/13653/23
Номер провадження 2/495/1070/2024
19 березня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д,
при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання матері,-
18.12.2023 року з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання матері до суду звернулась ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- розірвати, шлюб зареєстрований 24 квітня 2021 року Білгород - Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 109, серія НОМЕР_1 , між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 трирічного віку починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до 02 червня 2024 року включно.
Позивачка свою заяву обґрунтовує тим, що між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - 24 квітня 2019 року був зареєстрований шлюб, про що Білгород - Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області зроблено відповідний актовий запис за № 109, серія НОМЕР_1 .
Шлюб у сторін перший.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідним актовим записом № 289, серія НОМЕР_4 (копія свідоцтва про народження додається).
Спільне життя не склалося, оскільки у кожного з подружжя різні погляди на життя та різні характери. Сторони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства.
Позивач переконаний, що збереження шлюбу з відповідачем є неможливим, а подальше перебування у зареєстрованому шлюбі суперечить її інтересам.
Ухвалою суду від 26.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву у якій просить справу розглядати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - 24 квітня 2019 року був зареєстрований шлюб, про що Білгород - Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області зроблено відповідний актовий запис за № 109, серія НОМЕР_1 .
Шлюб у сторін перший.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідним актовим записом № 289, серія НОМЕР_4 (копія свідоцтва про народження додається).
Причинами розірвання шлюбу позивачем зазначено - відсутність між подружжям любові, взаємоповаги.
Позивач переконана, що збереження шлюбу з відповідачем є неможливим, а подальше перебування у зареєстрованому шлюбі суперечить її інтересам.
За таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка і жінки й роблять їх спільне життя надалі неможливим тому, що збереження родини суперечило б інтересам сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи причину розірвання шлюбу та не бажання позивача примиритися, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно, тому що це суперечить інтересам позивача.
Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання шлюбу обґрунтовані і доказані, а тому шлюб слід розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Що стосується вимог про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, то суд зазначає наступне.
Позивач здійснює догляд за донькою, остання знаходиться на її утриманні, між нею та відповідачем не досягнуто угоди щодо порядку участі та розміру матеріального утримання малолітньої доньки.
Згідно з нормами ч.1 та 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Згідно з вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Нормами ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення нею трьох річного віку.
Так як я вимушена сидіти з дитиною у декретній відпустці, я не маю змогу влаштуватись на роботу, допомогу отримую лише від дитячих виплат.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Частина 4 ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що спірні правовідносини є сімейними та регламентуються положеннями ст. ст. 180-185 СК України.
Частина 5 статті 183 Сімейного кодексу України наголошує на те, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
А саме з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, а також підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 трирічного віку починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до 02 червня 2024 року включно.
Суд роз'яснює, що відповідно до положення ст. 192 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
О скільки позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 24, 105, 110-112, 141,180-183,191,200 СК України, ст.ст. 12.13,76, 81, 89, 95, 141,258-259, 263-265, 268, 273, 354-355, 430,пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 24 квітня 2021 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 109, серія НОМЕР_1 , між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 трирічного віку починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до 02 червня 2024 року включно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Д. Анісімова