Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
23 квітня 2024 року Справа №200/1936/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про стягнення заборгованості з пенсії та моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованість із пенсії у сумі 975538,29 грн (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень двадцять дев'ять копійок);
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача компенсацію моральної шкоди у сумі 975538,29 грн (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень двадцять дев'ять копійок).
Ухвалою від 08.04.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з ненаданням позивачем доказів сплати судового збору.
Надано позивачу строк на усунення вказаних недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:
- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 12112,00 грн за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), із зазначенням номеру справи.
Протягом установленого вказаною ухвалою суду строку доказів сплати судового збору в належному розмірі позивачем до суду не надано.
Разом з тим, 12.04.2024 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, у якій він, із посиланням на дані особистого електронного кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України, зазначає про відсутність інших можливих доходів, крім пенсії.
До вказаної заяви позивачем додані скриншоти з особистого електронного кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України.
На переконання позивача, надані ним докази свідчать про відсутність усіх соціальних статусів та виплат (у тому числі й пенсії, виплата якої, як вказує позивач, наразі припинена до проведення ідентифікації особи за допомогою відеоконференцзв'язку).
З огляду на це, позивач вважає, що належним чином обґрунтовує своє клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору з нових підстав, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", і просить суд врахувати майновий стан сторони та задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення від сплати судового збору з нових підстав.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, а також відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Наведений вище перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони та за відсутності інших умов, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Водночас зазначеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити розмір судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, але таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, згідно з якою в якості однієї із засад судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейська конвенція з прав людини, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
У розумінні положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати можуть мати місце лише за наявності виключних обставин, і сторона має довести існування фінансових труднощів.
При цьому відповідно до частини 1 статті 77 КАС України особа, що подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору за подання позову в установленому законодавством порядку і розмірі.
Суд зауважує на тому, що ухвалою від 08.04.2024 року позивачу вже було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що позивачем не було надано суду жодних інших належних та допустимих доказів скрутного майнового стану, крім довідки про доходи.
При цьому в ухвалі судом було зазначено, що надана позивачем довідка про доходи свідчить лише про розмір його пенсії за попередній перед зверненням до суду з позовом календарний рік, однак не підтверджує відсутність у позивача інших доходів, позаяк сам по собі факт отримання пенсії особою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів (постанова Верховного Суду від 11.10.2018 року у справі № 805/2792/18-а, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2024 року у справі № 990/310/23 та від 08.04.2024 року у справі № 990/310/23, тощо).
У вказаній ухвалі судом, серед іншого, був наведений орієнтовний перелік документів, які могли би підтвердити факт перебування позивача у скрутному майновому стані, а також те, що сплата судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік; податкова декларація про доходи; довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію; довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; документи про нарахування субсидій; документи про надання соціальної допомоги; відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Разом з тим, жодного із наведених документів позивачем до суду не надано.
Заява позивача про усунення недоліків, серед іншого, містить посилання на те, що йому припинено виплату пенсії, яка є єдиним джерелом його доходів. На думку позивача, дані його особистого електронного кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України вказують на відсутність у нього інших можливих доходів, крім пенсії.
Проте зазначені позивачем у заяві обставини та скриншоти з особистого електронного кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України не підтверджують відсутність у позивача інших доходів, крім пенсії.
Таким чином позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами те, що розмір судового збору за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу (окрім пенсії) за попередній календарний рік.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або для відстрочення сплати судового збору, в тому числі з мотивів, які були наведені позивачем у заяві про усунення недоліків.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У визначений в ухвалі суддею строк позивач недоліки позовної заяви не усунув.
Приймаючи до уваги те, що позивачем не були виконані вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року та не усунені недоліки позовної заяви, враховуючи відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви разом з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії та моральної шкоди - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення з цим позовом до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала складена і підписана 23 квітня 2024 року в порядку письмового провадження.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч