10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/48151/21
провадження № 61-2165св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), правонаступником якого є Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Укрпатент) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 18 січня 2019 року він подав до Укрпатенту заяву про видачу патенту України на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини», яку зареєстровано за номером а201900539.
04 березня 2019 року він сплатив збір за подання заявки на винахід, а 01 квітня 2019 року відповідач завершив проведення попередньої (формальної) експертизи заявки.
10 квітня 2019 року він подав заяву про проведення кваліфікаційної експертизи. На його неодноразові телефонні дзвінки працівники відповідача завжди надавали відповідь, що експертиза триває.
Разом із тим у жовтні 2020 року він дізнався, що робота із його заявкою на винахід зупинена ще у 2019 році у зв'язку з тим, що форма поданої ним заяви про проведення кваліфікаційної експертизи не відповідала вимогам чинного законодавства, оскільки у ній відсутні підписи усіх винахідників.
12 листопада 2020 року він отримав лист відповідача про необхідність подання згаданої заяви з підписами усіх винахідників та з доплатою збору за проведення експертизи, який наразі збільшився.
У липні 2021 року на звернення до Президента України він отримав відповідь Міністерства економіки України, яка за змістом нічим не відрізнялася від попередньо отриманих відповідей відповідача.
Вважає посилання відповідача на необхідність підписання заяви про проведення кваліфікаційної експертизи усіма винахідниками безпідставним, оскільки чинне законодавство не містить таких вимог щодо оформлення названої заяви.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- визнати протиправними дії Укрпатенту щодо нерозгляду у визначений законом строк його заявки № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини»;
- зобов'язати відповідача опублікувати в Бюлетені Укрпатенту відомості про його заявку № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини»;
- зобов'язати Укрпатент провести кваліфікаційну експертизу його заявки № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у складі судді Волкової С. Я.у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що із стислого викладу змісту та підстав позовних вимог вбачається, що із заявою про видачу патенту України на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини», яку зареєстровано за номером а201900539, звернулися дві особи, але позивач означену особу до участі у справі не притягнув, що є порушенням конституційного права цієї особи на судовий захист.
Подання заявки на винахід не засвідчує жодного права інтелектуальної власності на відповідний об'єкт, а в цій справі ОСОБА_1 та інша особа подали лише заявку на винахід, сплативши офіційний збір за її подання, тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення формальних правових передумов, необхідних для набуття права очікувати отримання права інтелектуальної власності на винахід. Отже, з поданням заявки на винахід вони отримали лише право на можливе набуття права інтелектуальної власності, а не саме право інтелектуальної власності на винахід як таке, у зв'язку з чим право інтелектуальної власності на винахід у них відсутнє і нічим не підтверджене.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано протиправними дії Укрпатенту щодо нерозгляду у визначений законом строк заявки на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини», яку зареєстровано за номером а201900539, за заявою ОСОБА_1 .
Зобов'язано Укрпатент опублікувати в Бюлетені Укрпатенту відомості про заявку на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини», реєстраційний номер заявки а201900539, за заявою ОСОБА_1 .
Зобов'язано Укрпатент провести кваліфікаційну експертизу заявки на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини», реєстраційний номер заявки а201900539, за заявою ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що зі змісту відповідей Укрпатенту на запити позивача вбачається, що для зарахування суми збору, сплаченого за проведення кваліфікаційної експертизи, заява про проведення такої експертизи мала бути підписана усіма заявниками та надійти до Укрпатенту до 10 липня 2019 року, однак була підписана лише позивачем ОСОБА_1 .
Поряд із цим Законом України від 15 грудня 1993 року № 3687-XII «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» (далі - Закон № 3687-XII) визначено лише одну умову, коли необхідні підписи усіх авторів-винахідників. Так, відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону у разі перегляду умов договору щодо складу винахідників Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 року № 197 (далі - Правила № 197), передбачено необхідність проставлення підпису усіх заявників у випадку заміни заявника - пункт 1.6, відповідно до якого заяву підписують заявник і особа, яка набула право на одержання патенту, згідно з пунктом 5.15 Правил складання. Якщо відбувається заміна не всіх заявників, то заяву про таку заміну підписують усі заявники, які подавали заявку.
Тобто указаними нормами визначений випадок, коли заявку підписують усі заявники, а саме у разі зміни складу винахідників.
В абзаці 2 частини дев'ятнадцятої статті 16 Закону № 3687-XII визначено, що кваліфікаційна експертиза проводиться після одержання НОІВ відповідної заяви будь-якої особи та сплати збору за її проведення.
Отже, ані Законом № 3687-XII, ані Правилами № 197 не встановлено обов'язок підписувати заявку про проведення кваліфікаційної експертизи всіма винахідниками.
Крім того, з моменту подання позивачем заявки на винахід минуло вже понад 3 роки, проте відомості про заявку № а201900539 не опубліковані у Бюлетені НОІВ, хоча згідно з вимогами частини шістнадцятої статті 16 Закону № 3687-XII така публікація має бути проведена після спливу 18 місяців від дати подання заявки на державну реєстрацію винаходу.
Водночас у інформаційно-довідковій системі «Стан діловодства за заявками на винаходи і корисні моделі» відсутня інформація щодо недоліків заяви позивача або незарахування сплаченого ним державного мита з будь-яких причин.
З урахуванням встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважав, що заявлений ОСОБА_1 позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2023 року Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - УКРНОІВІ) подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року, а справу направити на новий розгляд.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник зазначив, що наразі відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень статей 8, 16 Закону № 3687-XII(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки УКРНОІВІ, яка не була залучена до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що з 08 листопада 2022 року функції НОІВ, які виконував Укрпатент, перейшли до УКРНОІВІ, однак суд апеляційної інстанції не залучив названу організацію до участі у справі як належного відповідача (правонаступника).
Крім того, у разі подання заявки на винахід (корисну модель) кількома особами (заявниками) вимоги Закону № 3687-XII та Правил № 197, у яких вжитий термін «заявник» в однині, стосуються всіх заявників, які зазначені в заяві про видачу патенту України.
У цьому випадку заява № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини» була подана за підписом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, заява про проведення кваліфікаційної експертизи за заявкою № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини» також повинна бути підписана усіма винахідниками, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного УКРНОІВІ вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував та розтлумачив положення статей 8, 16 Закону № 3687-XII в частині, яка стосується питання подання заяви про проведення кваліфікаційної експертизи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Печерського районного суду міста Києва.
01 червня 2023 року справа № 757/48151/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року залучено УКРНОІВІдо участі уцій справі як правонаступника Укрпатенту.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що 18 січня 2019 року Укрпатент одержав заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу патенту України на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини», яку зареєстровано за номером а201900539.
05 лютого 2019 року 0Укрпатент надіслав повідомлення за вих. № 3039/ЭА/19 щодо встановлення дати подання заявки на винахід з інформацією про необхідність сплати збору за подання заявки. Це повідомлення було повернуто відділенням поштового зв'язку на адресу Укрпатенту з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
04 березня 2019 року Укрпатент одержав збір за подання згаданої заявки на винахід.
13 березня 2019 року на адресу позивача для листування надіслано повідомлення про встановлення дати подання заявки на винахід (18 січня 2019 року).
15 березня 2019 року Укрпатент одержав дублікат квитанції про сплату державного мита за видачу патенту.
19 березня 2019 року на адресу позивача для листування надіслано повідомлення про порушення порядку сплати державного мита, а 01 квітня 2019 року - повідомлення про завершення формальної експертизи.
10 квітня 2019 року до Укрпатенту надійшов дублікат квитанції про сплату збору у розмірі 150,00 грн за проведення кваліфікаційної експертизи.
11 квітня 2019 року Укрпатент одержав заяву про проведення кваліфікаційної експертизи, підписану ОСОБА_1
12 квітня 2019 року Укрпатент надіслав позивачу повідомлення за вих. № 8925/ЗА/19 про те, що проведення кваліфікаційної експертизи заявки можливе за умови одержання Укрпатентом у встановлений строк заяви про проведення кваліфікаційної експертизи за підписом усіх заявників.
Указане повідомлення 29 травня 2019 року повернуто відділенням поштового зв'язку на адресу Укрпатенту з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З роздруківки інформації з електронного кабінету на сайті Укрпатенту вбачається, що стадія «Очікування клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи» «Успішно пройдена», і щодо заявки проводиться «Кваліфікаційна експертиза».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 3, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судових рішень
У справі, яка переглядається, Верховний Суд першочергово надає оцінку доводам касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, зокрема у разі, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
У касаційній скарзі УКРНОІВІ зазначило, що з 08 листопада 2022 року, тобто до ухвалення оскаржуваної постанови, функції НОІВ, які виконував Укрпатент, перейшли до УКРНОІВІ, однак суд апеляційної інстанції не залучив названу організацію до участі у справі як правонаступника відповідача.
Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги про:
- визнання протиправними дій Укрпатенту щодо нерозгляду у визначений законом строк заявки № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини»;
- зобов'язання Укрпатенту опублікувати в Бюлетені відомості про заявку № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини»;
- зобов'язання Укрпатенту провести кваліфікаційну експертизу заявки № а201900539 на винахід «Пристрій для розвитку, реабілітації та діагностики психомоторних функцій людини».
Згідно з абзацом першим статті 1 Закону № 3687-XII НОІВ - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.
Отже, враховуючи предмет позову у цій справі, ОСОБА_1 пред'явив позов до належного відповідача - Укрпатенту, який на момент виникнення спірних правовідносин виконував функції НОІВ.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», яке набрало чинності 08 листопада 2022 року, тобто до ухвалення апеляційним судом 16 листопада 2022 року оскаржуваного рішення у цій справі, визначено, що з 08 листопада 2022 року УКРНОІВІ виконує функції НОІВ. Визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267 «Про Національний орган інтелектуальної власності», на підставі якого функції НОІВ виконував Укрпатент.
Таким чином, функції НОІВ, які виконував Укрпатент відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267, з 08 листопада 2022 року перейшли до УКРНОІВІ.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, провадження № 14-37цс20 (пункти 29, 31)).
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З матеріалів цієї справи відомо, що судову повістку, вихідна дата якої - 31 жовтня 2022 року, про виклик Укрпатенту у судове засідання на 16 листопада 2022 року (день ухвалення оскаржуваного судового рішення) суд апеляційної інстанції направив 03 листопада 2022 року на зазначену стороною відповідача у відзиві на позовну заяву електронну адресу: office@ukrpatent.org(а. с. 40-45, 125-126).
Отже, Укрпатент мав можливість вжити необхідних заходів щодо повідомлення УКРНОІВІ про наявність на розгляді у суді цього спору та призначення апеляційним судом судового засідання у справі на 16 листопада 2022 року, в тому числі був спроможний подати до суду заяву про залучення УКРНОІВІ до участі у цій справі як правонаступника.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин доводи касаційної скарги про те, що у цій справі суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, є необґрунтованими. Тому заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 389, пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України, не знайшла свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.
Крім того, з'ясувавши підстави процесуального правонаступництва та предмет доказування за відповідними позовними вимогами, Верховний Суд, на виконання вимог частини першої статті 55 ЦПК України, ухвалою від 13 березня 2024 року залучив УКРНОІВІ як правонаступника Укрпатенту до участі у справі, а отже, на підставі положень статті 400 ЦПК України у суду касаційної інстанції відсутні перешкоди для вирішення спору по суті та ухвалення рішення за результатами касаційного перегляду цієї справи.
Щодо суті спору
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).
Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб'єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до частин першої та другої статті 3-1 Закону № 3687-ХІІ (тут і далі - Закон у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України. До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить: приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них; здійснення державної реєстрації винаходів і корисних моделей, видача патентів на винаходи і корисні моделі; визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі у порядку, передбаченому законом; опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі; здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства; здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); інформування та надання роз'яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі.
Згідно з частинами першою та другою статті 8 Закону № 3687-ХІІ право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.
Відповідно до частин першої, шостої-одинадцятої статті 12 Закону № 3687-ХІІ особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку. У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників). Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент. Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки. Інші вимоги до документів заявки визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності відповідно до цього Закону. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного патенту), викладену українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою; матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матеріалу українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки (частина перша статті 13 Закону № 3687-ХІІ).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 16 Закону № 3687-ХІІ експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 03 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту. При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини.
Згідно з частинами дев'ятою-чотирнадцятою, шістнадцятою статті 16 Закону № 3687-ХІІ під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 13 цього Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. У разі порушення вимог частини одинадцятої статті 12 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. За належності об'єкта, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, відповідності документів заявки формальним вимогам до них статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно: патенту на винахід - повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи; деклараційного патенту на винахід (корисну модель) - рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель). По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника Установа публікує відомості про заявку раніше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збір. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення. Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель) не публікуються. Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 16 Закону № 3687-ХІІ під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 цього Закону. Кваліфікаційна експертиза проводиться після одержання закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа про сплату збору за її проведення. Заявник може подати зазначені заяву та документ протягом трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати їх після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише затверджений Установою висновок експертизи за заявкою. Строк подання зазначених заяви та документа продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом дванадцяти місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть зазначені заяву та документ у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
Згідно з пунктами 1.2, 1.9.8 Правил № 197 заявка - сукупність документів, необхідних для видачі Державною службою патенту (деклараційного патенту) на винахід (секретний винахід) чи деклараційного патенту на корисну модель (секретну корисну модель); особа - фізична або юридична особа; заявник - особа, яка подала заявку. Клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи може бути подане: заявником - протягом 3 років від дати подання заявки; іншою особою - після публікації відомостей про заявку, але не пізніше 3 років від дати подання заявки. Цей строк може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців. Клопотання про продовження строку разом із документом про сплату збору за продовження строку має надійти до Укрпатенту не пізніше ніж через 6 місяців після закінчення пропущеного строку.
У справі, яка переглядається, встановлено, що:
- з моменту подання заявки на винахід минуло вже понад 3 роки, проте відомості про заявку № а201900539 не опубліковані у Бюлетені НОІВ, хоча згідно з вимогами частини шістнадцятої статті 16 Закону № 3687-XII така публікація має бути проведена після спливу 18 місяців від дати подання заявки на державну реєстрацію винаходу;
- у інформаційно-довідковій системі «Стан діловодства за заявками на винаходи і корисні моделі» відсутня інформація щодо недоліків заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 або незарахування сплаченого ними державного мита з будь-яких причин, тобто така заявка пройшла формальну експертизу, про що також свідчить повідомлення НОІВ від 01 квітня 2019 року про завершення формальної експертизи;
- у квітні 2019 року Укрпатент одержав заяву про проведення кваліфікаційної експертизи, підписану ОСОБА_1 , а також квитанцію про сплату збору за проведення цієї експертизи;
- згідно з роздруківкою інформації з електронного кабінету позивача на сайті Укрпатенту стадія «Очікування клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи» успішно пройдена, і щодо заявки проводиться кваліфікаційна експертиза.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову, оскільки за наявності повідомлення про завершення формальної експертизи та встановлення дати подання заявки на винахід (18 січня 2019 року) НОІВ повинен був після спливу 18 місяців від дати подання заявки опублікувати у своєму офіційному Бюлетені визначені нею відомості про заявку.
При цьому, встановивши, що позивач подав заяву про проведення кваліфікаційної експертизи та документ про сплату збору за її проведення у визначений статтею 16 Закону № 3687-ХІІ строк, тоді як у матеріалах справи відсутні та сторона відповідача не надала доказів на підтвердження того, що заявка на винахід набула статусу відкликаної, апеляційний суд дійшов правильно висновку про те, що у цьому конкретному випадку позивач вправі вимагати від НОІВ, щоб його заява (з моменту подання якої минув значний проміжок часу, проте остаточного рішення з приводу її повернення чи розгляду не винесено) була прийнята, а відповідна експертиза проведена.
В оцінці поведінки та способу виконання НОІВ своїх повноважень, до яких, серед іншого, належить приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них, Верховний Суд враховує те, що названа державна організація є професійним учасником у сфері інтелектуальної власності, у зв'язку з чим до неї висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними у цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності у вирішенні різноманітних питань у згаданій сфері НОІВ є вищими, ніж до заявника (винахідника) - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у відносинах, пов'язаних з реєстрацією інтелектуальної власності, порівняно з такою організацією. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
З урахуванням того, що наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Тобто суд дотримався принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у оскаржуваній постанові, питання обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд керується тим, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду та за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є. В. Петров
Судді:А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Пророк
В. В. Сердюк